Не кожне заперечення Голокосту карається

"Гітлер і нацисти - лише "плямка пташиного лайна" (Нім. - Vogelschiss) в понад тисячолітній успішній історії Німеччини. У нас славетна історія і вона, дорогі друзі, тривала довше, ніж ці кляті дванадцять років", - заявив Александер Ґауланд на партійному з'їзді в федеральній землі Тюрингія 2 червня. Відтоді невпинно лунає критика від усіх партій, у тому числі з лав його власної партії "Альтернатива для Німеччини". Йому закидають те, що він применшує масштаб жахіть Голокосту. Та чи загрожують Ґауланду певні наслідки з точки зору кримінального кодексу?

У параграфі 130 кримінального кодексу Німеччини передбачене покарання за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Це поняття охоплює різні види правопорушень, у тому числі публічне заперечення Голокосту або применшення його масштабів. В такому разі особі може загрожувати до 5 років позбавлення волі або грошовий штраф. Хоча Конституція і захищає свободу слова, та в цьому випадку діє тлумачення конституційного суду ФРН від 1994 року. Той, хто заперечує Голокост, проголошує завідомо неправдивий факт, а не висловлює якусь думку, постановив суд.

Ґауланд відповів на критику, як і у попередніх скандалах. Він сказав, що його неправильно зрозуміли. За словами депутата Бундестагу, він жодним чином не хотів применшувати наслідків націонал-соціалізму. Президент спілки адвокатів Ульріх Шелленберг вважає, що висловлювання Ґауланда "на межі карності", але, на його переконання, для винесення вироку в розпалюванні міжнаціональної ненависті їх недостатньо. Політик висловився дуже узагальнено, не кажучи конкретно про жертв або сутність злочинів нацистських часів.

"Сіра зона" карності

Як однозначно перетнути межу, показав випадок 89-річної правоекстремістки Урсули Гафербек. Її багаторазово засуджували і тепер навіть посадили за ґрати, тому що вона стверджувала, що концтабір Аушвіц (Освєнцим) - не табір смерті, а лише табір праці.

Адвокатка з Єни Крістін Пітжик в інтерв'ю DW каже про "сіру зону", в якій перебуває Ґауланд зі своєю заявою. Один "малесенький крок" - і можна було б говорити про кримінальне переслідування, додає юристка. Водночас вона вважає, що твердження пана Ґауланда потрібно переслідувати не за допомогою кримінального кодексу, а суспільно-політичним осудом, оскільки вони повністю виходять за межі того, що допустимо казати мислячій та історично освіченій людині.

Це - не перший випадок, коли політики з АдН порушують табу. Схоже, вони цілком усвідомлюють, які межі їм не слід переступати. Відомий діяч цієї партії Бйорн Геке у 2017 році зажадав повороту на 180 градусів з точки зору історичної пам'яті, нарікаючи на те, що німці, мовляв, "єдиний народ у світі, який посадив у серці своєї столиці пам'ятник ганьби". І хоча галасу було довкола цієї заяви достатньо багато, юридичних наслідків вона не мала.

Коли на федеральному з'їзді молодіжної організації "Альтернативи" заспівали першу строфу так званої "Пісні німців" (гімну Німеччини 1922-1945 років), зі словами "Німеччина, Німеччина понад усе…", частина партійців також знайшла можливість виправдати цей вчинок. Лідер "Молодої Альтернативи" Даміан Лор пояснив, що спочатку цей текст не мав імперіалістського забарвлення, його сенс пізніше спотворили нацисти. І відтоді строфу не співають. Але Лор звернув увагу на те, що виконувати усі три строфи пісні, "усупереч поширеним чуткам", зовсім не заборонено.

Покарання - неефективний метод?

Поводження з розпалюванням міжнаціональної ворожнечі і особливо заперечення Голокосту є дуже різним у різних країнах світу. В німецькомовних, наприклад, це кримінальний злочин. У Франції - теж. Але, наприклад, не у Нідерландах, Іспанії чи США. Натомість там можуть існувати інші закони, котрі застосовуються за таких обставин. В Сполучених Штатах це, наприклад, зобов'язання з відшкодування  збитків у цивільно-правовому кодексі. В багатьох країнах існують закони, що прирівнюють заперечення Голокосту до расизму і забороняють його.

Утім, чимало правників вважають, що кримінальним кодексом проблему не здолати. Адже це лише створює цим людям імідж мучеників, каже експерт з конституційного права Вольфґанґ Гоффманн-Рім. З ним погоджується і колишній віце-президент Федерального конституційного суду Вінфрід Гассемер. Він проти кримінального покарання за "хибні думки".

Водночас адвокатка Крістін Пітжик зазначає: "Якби хтось став і заперечив страждання понад шести мільйонів євреїв у концтаборах, тоді це вже заслуговує на кримінальне покарання. І законодавець мусить чітко вказати: ось межа, що є легітимним казати."