У Польщі сперечаються через наступні вибори президента

У своєму відеозверненні голова Європейської народної партії (ЄНП) Дональд Туск усіляко намагався уникати слова "вибори", адже те, що уряд Польщі планує на 10 травня, він виборами не вважає. Туск сказав, що довго аналізував ситуацію і, зрештою, дійшов висновку, що правильним був би бойкот. "Це не вибори у конституційному розумінні цього поняття, бо вони не є ані чесними, ані рівними", наголосив він і додав, що вважає зміни, внесені незадовго до терміну голосування у Виборчий Кодекс, - неконституційними.

Вибори будь-якою ціною

Туск вважає, що на цих виборах не може бути гарантована таємність голосування. Наступні президентські вибори в Польщі збираються проводити поштою. Виборча документація міститиме й особисті данні виборців. Саме це і є головним аргументом фахівців із державного права проти системи "поштових виборів".

Попри загальнонаціональну заборону на проведення масових зборів через пандемію, панівна національно-консервативна партія "Право і Справедливість" (ПіС) наполягає на тому, щоби голосування відбулося 10 травня. Фаворитом цих виборів вважають чинного президента Анджея Дуду. Депутати ПіС, без дотримання передбачених законом крайніх строків, наприкінці березня домоглася ухвалення Сеймом виборів поштою.

Юристи вважають, що тут мало місце порушення конституції, адже за чинним законом зміни до виборчого права не можуть вноситися пізніше, ніж за 60 днів до голосування. У ПіС аргументували це прагненням знизити ризики зараження у часи пандемії. Лише близько двох років тому в ПіС відмовилися від виборів поштою, мотивуючи це високою вірогідністю фальсифікацій.

Неконституційні зміни законів

Наразі зміни до виборчого законодавства розглядає Сенат, вони ще не набули чинності. Але уряд вже друкує бюлетені для майже 30 мільйонів виборців. При тому, що закон не дозволяє до формального остаточного ухвалення змін, за відсутності законодавчих підстав, розпочинати підготовку до голосування, каже опозиція.

Читайте також: Єврокомісія відкрила ще одне провадження проти Польщі

Для того, щоби вчасно потрапити до виборця, бюлетені мають бути розіслані вже 4 травня, тобто ще до того, як законодавчі зміни взагалі набули чинності. Остаточного ухвалення у Сенаті очікують лише 7 травня. Критики цієї урядової ініціативи вважають, що за умов недотримання букви закону, виборчі конверти, які опиняються у поштових скриньках громадян, можна розглядати як шматок макулатури і поводитися з ними відповідно.

Протест науковців

У вівторок, 28 квітня, на демонстрацію проти виборів 10 травня вийшли польські науковці. 425 спеціалістів у галузі права з польських університетів і коледжів звернулися до уряду з вимогою "не проводити неконституційних виборів". Головний аргумент: не може бути гарантована таємниця голосування, адже виборча документація містить особисті дані виборців.

Крім того, не зможуть проголосувати і ті громадяни, що проживають не за місцем офіційної реєстрації. А голосування за відкріпними талонами цього разу не передбачено. Зайве говорити, що у поштовому голосуванні відпадає і можливість моніторингу з боку незалежних спостерігачів, отже відсутній і громадський контроль за волевиявленням, наголошують правознавці. "Ні представники кандидатів у виборчих комісіях, ні самі виборці не зможуть проконтролювати процес підрахунку голосів", йдеться у відкритому зверненні до уряду.

Критика ОБСЄ

У звіті, опублікованому у понеділок, 27 квітня, Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ ОБСЄ), звертає увагу на те, що голосування поштою "може завдати шкоди найважливішим основам демократичних виборів". Організація виборів нашвидкуруч поштою означає, що повноваження Центральної виборчої комісії перебирає на себе уряд, який не має відповідного організаційного досвіду. У результаті "незалежність Центральної виборчої комісії ставиться під питання", що порушує норми і практику чесних виборів.

Провідна кандидатка на посаду президента від найбільшої опозиційної партії "Громадянська платформа" Малгожата Кідава-Блонська називає "божевіллям" плани правлячого ПіС проводити вибори посеред пандемії. Це буде "фарсом, що має на меті легітимізувати плани Ярослава Качинського", вважає вона. Кідава-Блонська додає, що "це не вибори, а поштова служба", і брати в цьому участь вона не збирається.

Дональд Туск сподівається, що ситуацію ще можна змінити. ПіС ще може останньої миті відкласти голосування, якщо суспільний протест буде масовим. "Якщо ми будемо разом, будемо чіткими, то майже упевнений у тому, що ПіС дасть "задній хід" і за участі інших політичних сил розробить план, який і дозволить провести те, що ми зможемо назвати чесними виборами", - сказав Туск у своєму відеозверненні.