Чужий у власній країні?

Рідна мова харків’янки Єлизавети Жарикової - українська. І саме цією мовою вона спілкується в побуті. Після закінчення вишу дівчина вирішила влаштуватися викладачем музики. Однак усе виявилося значно складніше, ніж вона собі уявляла. Коли на співбесідах у Харкові вона починала говорити українською, то відразу до неї виникали запитання на кшталт того, як вона викладатиме російськомовним учням, розповіла у розмові з Deutsche Welle Єлизавета. Щоправда, зауважила дівчина, жодного разу їй не сказали, що відмовляють саме через її українську.

Як пояснила Deutsche Welle експерт Харківської правозахисної групи Людмила Клочко, відмова в прийнятті на роботу через «мовну причину» було б прямим порушенням Кодексу законів про працю. «Це дискримінація за мовною ознакою. А кодексом заборонена будь-яка дискримінація», - наголосила Клочко. Отже, працедавець навряд чи зізнається, що не бере на роботу людину через те, що вона говорить виключно українською.

Усе чудово… теоретично

Також директор харківської рекрутингової компанії «Експерт плюс» Наталя Яковлєва запевнила, що за свою багаторічну практику жодного разу не стикалася з випадками, коли на роботу не брали саме через мову. Серед головних причин відмов домінує компетенція працівника, розповіла вона. За словами експерта, у серйозних фірмах вільне володіння українською мовою вважається навіть перевагою.

Але одна справа вільно володіти українською мовою, а інша активно спілкуватися нею в побуті. Як розповів програміст із Харкова Василь, тут можуть виникнути й певні проблеми. Він взяв участь в акції протесту на захист української мови, де й вдалося з ним поспілкуватися. Юнак зауважив, що місце роботи він знайшов відносно швидко. Однак через використання української в побуті й під час спілкування з колегами йому неодноразово доводилося переживати неприємні ситуації й навіть образи. «Можуть назвати, приміром, бандерівцем або нациком», - каже Василь.

Відкат назад через новий закон

Водночас громадський активіст Дмитро Пилипець з неурядової організації «Зелений фронт» констатує, що останніми роками навіть на сході України «мовна ситуація» почала поліпшуватися й українська дедалі частіше стала лунати й на вулицях Харкова. «Поступово йшло відновлення української на сході України. Поступово відновлювався певний статус-кво, коли україномовні українці могли себе реалізувати», - каже Пилипець. Нині ж він застерігає, що ухвалення закону «Про засади мовної політики», який дозволить у низці регіонів надати російській статус регіональної, може стати «відкатом назад, в часи, коли українську в Харкові фактично не можна було почути».

Правозахисниця Клочко вважає новий закон таким, що може спровокувати конфронтацію в суспільстві. Вона не виключила, що в регіоні з регіональною російською знайдуться працедавці, які підбиратимуть собі працівників саме за мовною ознакою. Україномовна харків’янка Єлизавета Жарикова все ж таки без роботи не залишилась. «Я знайшла музичну школу, де ми порозумілися з керівництвом. Вони толерантно поставилися до моєї української», - сказала дівчина.