Як виховують європейців

Анна Кольб та Ніклас Зіберт навчаються у гімназії імені Клари Шуманн у німецькому Дюлькені. "Ми вивчаємо англійську, французьку, латину, також є італійська, курс іспанської, скоро буде голландська", - розповідає Ніклас. "Є великі можливості для шкільних обмінів, зокрема можна провести три місяці у Канаді, Франції або Новій Зеландії", - додає Анна. Це приклад того, як виглядає навчання в німецьких школах, котрі мають статус "шкіл Європи".

Престижний статус

Таке звання в Німеччині може отримати кожен навчальний заклад, котрий відповідає певним критеріям, розповів у розмові з DW Йоахім Кеферштайн із міністерства шкільної освіти федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Такими критеріями, окрім вивчення більше ніж двох іноземних мов, є також проведення двомовних занять, реалізація спільних проектів із партнерськими школами в інших європейських країнах або, скажімо, можливість для учнів пройти практику за кордоном.

За словами Кеферштайна, "школи Європи" існують поки що лише у Німеччині - нині вони представлені у 12 із 16 федеральних земель країни. "Це дає можливість школам отримати свій профіль. Адже батьки дедалі більше звертають увагу на напрямок діяльності школи, коли обирають її для своєї дитини серед інших шкіл. Профіль "школи Європи" - це відкритість до світу, орієнтація на мови та професію, це сприймається дуже позитивно", - відзначає Кеферштайн.

Європейська інтеграція на рівні школи

"Ми намагаємося ближче познайомити наших учнів з ідеєю Європи", - розповіла в інтерв'ю DW вчителька Едда Кристіанс із професійного коледжу Гельдерна, котрий цьогоріч отримав статус "школи Європи". Досягти цього найлегше завдяки безпосереднім контактам із учнями та спільним проектам із школами у інших європейських країнах - у випадку даного коледжу це Нідерланди, Іспанія та Сербія. "Ідеться тепер не тільки про нас у Німеччині, а про нас у Європі", - наголошує Кристіанс на акцентах навчання у "школі Європи".

Аби зацікавити учнів іншими європейськими країнами, їм пропонують зокрема взяти участь у загальнонімецьких конкурсах. Так, одним із завдань конкурсу "Зустріч зі Східною Європою" є пофантазувати, як виглядатиме Європа у 2030 році: якими будуть, наприклад, її кордони та політичний устрій. Прикметно й те, що наскрізною ідеєю цих проектів є ідея миру в сучасній Європі.

Обмін досвідом з Україною

"Школи Європи" повинні пояснювати учням переваги спільного життя у ЄС та мотивувати їх до активної участі у проекті "Європа", пояснила президентка ландтагу Північного Рейну-Вестфалії Карина Ґедеке під час четвертої річної конференції "шкіл Європи" на рівні цієї федеральної землі, що відбулася шостого грудня в Дюссельдорфі. Державою-партнеркою на цій конференції була Україна.

"Завдяки освіті ми можемо показати, що не лише географічно знаходимося в Європі, адже ми виховуємо нове покоління", - каже директорка Скандинавської гімназії Києва Тетяна Пушкарьова, котра приїхала до Дюссельдорфа шукати партнерські школи в Німеччині. А також ділитися досвідом, адже в українських шкіл також є свої напрацювання. Для прикладу, учні Скандинавської гімназії вже сьомий рік поспіль "грають в ООН": протягом двох днів моделюють роботу цієї організації, включно із засіданнями, прес-конференціями і навіть дипломатичним балом.

"Учні вчаться дипломатичному спілкуванню, ораторському мистецтву, підковують себе політично. Подібні учнівські фестивалі, ігри, конференції спрямовують нас на шляху до Європи", - вважає Пушкарьова. І хоча в Україні немає статусу "школи Європи", однак багато українських навчальних закладів реалізують проекти в європейському напрямку і готові до співпраці, запевняє вчителька. За її словами, завдяки інтернету, зокрема міжнародній учительській мережі eTwinning, українські вчителі також можуть долучатися до проектів зі школами у ЄС.