Комп'ютери у білих халатах: штучний інтелект у медицині

Помилок припускаються всі. Але в деяких галузях помилкові рішення - вкрай небезпечні. Приміром, хибний діагноз у медицині може виявитися фатальним. І тут на допомогу людям приходять машини: у майбутньому завдяки широкому застосуванню штучного інтелекту кількість помилкових діагнозів та й взагалі помилок у сфері охорони здоров'я має істотно скоротитися.

Зараз багато досвідчених медиків досить скептично оцінюють можливості застосування штучного інтелекту в лікарнях та клініках і критикують це. Попри таке негативне ставлення, дослідники в багатьох лабораторіях, розташованих у різних куточках планети, намагаються з'ясувати перспективи подальшого застосування штучного інтелекту в медицині. А таких можливостей, як виявилося, немало.

Винюхати хворобу

Під час дихання людини виділяється чимало речовин, котрі можуть сприяти виявленню багатьох хвороб. Річ у тім, що людський ніс не настільки чутливий, щоб відчути силенну кількість усіляких сполук, що виділяються під час дихання. Тож британські вчені розробили технологію із застосуванням штучного інтелекту, чутливішу за ніс людини.

Головний принцип полягає в застосуванні різних датчиків. На основі отриманих результатів машинний інтелект створює тривимірну графіку. Приміром, деякі молекули, котрі виділяються разом з повітрям із людського організму, вказують на те, що людина хвора на рак. Датчики можуть виявити це небезпечне захворювання на ранній стадії. Крім того, вони досить швидко навчаються. Завдяки тому, що комп'ютери зберігають дані аналізів багатьох пацієнтів та порівнюють їх з висновком медиків, вони можуть завжди дедалі більш безпомилково діагностувати пацієнтів.

Проблеми з болем

Де ж воно все-таки болить? Це питання, мабуть, чув багато хто з тих, кому доводилося побувати в лікаря. Але не завжди легко точно визначити те місце, котре й справді є причиною болю, або описати це лікарю біль-менш точно. Приміром, дітям та пацієнтам з такими психічними розладами як слабоумство іноді дається досить складно правильними словами описати своє суб'єктивне сприйняття болю. І тут знову на допомогу приходить штучний інтелект, наділений функцією автоматичного розпізнання болю.

Принцип такий: датчики з украй високою роздільною здатністю вимірюють те, як тіло пацієнтів реагує на біль. Комп'ютер зважає на реакцію шкіри, м'язів, дихання та навіть на кровообіг, а вже виходячи з отриманих даних робиться розрахунок суб'єктивного больового відчуття.

Сканування обличчя та генотерапія

Ще одна сфера застосування - сканування обличчя. Мета: штучний інтелект має допомогти медикам виявляти рідкісні патології на генному рівні у дітей і саме за допомогою точного сканування обличчя.

Отримані дані порівнюють зі зразками, що містяться в базі даних, де описані всі генні патології. Приміром, деякі генетичні хвороби можна розпізнати за допомогою форми голови та за положенням очей.

Завчасно виявити ризики

Помилковий діагноз як правило має фатальні наслідки. Але штучний інтелект може зменшити статистику хибних оцінок та діагнозів. Та хоч електронний розум і не зможе замінити лікаря, але в деяких сферах це - неабияка допомога.

Саме в онкодіагностиці, особливо в випадку раку шкіри, штучний інтелект вже встиг зарекомендувати себе як украй корисний помічник лікарів. Нещодавно одне дослідження підтвердило, що машина, котру "натренували" багатьма зображеннями вкрай небезпечного виду раку, менше помилялася під час виявлення потенційно небезпечних меланом, ніж досвідченні дерматологи.

Штучному інтелекту знайшлося застосування й в такій галузі як гастроентерологія. Приміром, такі технології мають визначати, чи варто видаляти поліпи, що виникли на слизовій кишківника, чи ні.

Заміна психотерапевта?

Тим, хто планує відвідати психотерапевта, іноді потрібне надлюдське терпіння. Нерідко величезні черги до лікаря, - коли чекати призначеного візиту доводиться місяцями, - просто унеможливлюють отримання швидкої допомоги тим, хто її потребує. Тож у таких випадках штучний інтелект має тимчасового замінити роль людини-терапевта.

В основу цієї технології лягла когнітивна теорія поведінки. Мається на увазі, що пацієнти з симптомами депресії можуть спілкуватися з чат-ботом, яким керує штучний інтелект. Той запитує про самопочуття, дає поради, як пацієнтові впоратися зі своїми проблемами. Головне, що в будь-який час доби завжди зможе поспілкуватися з пацієнтом. Проведене дослідження за участю студентів одного з американських коледжів показало зменшення кількості випадків депресії після регулярного спілкування з чат-ботами.