Що хочуть обговорити Кім та Трамп?

Після того, як Кім Чен Ин висловив готовність зустрітися з Дональдом Трампом, про що повідомила Південна Корея, був здійснений ще один крок на шляху до північнокорейського та американського зближення: за словами деяких урядовців США, Північна Корея цього разу напряму повідомила Сполученим Штатам про готовність до "денуклеаризації Корейського півострова". Інші джерела зазначали, що Кім Чен Ин "готовий обговорювати свою ядерну програму".

17 квітня президент США оголосив, що він і лідер Північної Кореї Кім Чен Ин проводять прямі переговори "на дуже високому рівні". За повідомленнями американських ЗМІ, директор ЦРУ і майбутній глава Держдепартаменту США Майк  Помпео в обстановці повної секретностіздійснив візит до КНДР в рамках підготовки до зустрічі лідерів двох держав. 

Складається враження, що "денуклеаризація Корейського півострова" стосується лише скорочення арсеналів ядерної зброї Північної Кореї. Адже Південна Корея фактично не володіє ядерною зброєю ще з 1991 року, коли ядерну програму у цій країні згорнули США. Але ідея "денуклеаризація Корейського півострова" передбачає набагато більше. Вона відіграла важливу роль у переговорах між Північною та Південною Кореєю у 1992 році. Тоді обидві держави уклали дві угоди про примирення та ядерне роззброєння. У той час КНДР намагалася включити в угоду про денуклеаризацію також вимогу про виведення американських військ з Південної Кореї, а також прагнула, щоб "США та інші ядерні держави поруч із Корейським півостровом не створювали ядерну загрозу нашій країні". Втім, ці моменти, як і будь-які посилання на військову присутність США в регіоні, не були прописані в оприлюдненій угоді.

"Уявлення США та Північної Кореї розходяться"

На той час Північ значною мірою перейняла мовні стандарти Півдня, що пов'язано з тодішньою слабкою позицією Північної Кореї, чия ядерна програма знаходилася лише на початковій стадії. Сьогодні все виглядає зовсім інакше, оскільки Північна Корея фактично закріпила за собою статус ядерної держави, який важко заперечити. І це, незважаючи на "залізну" угоду 1992 року, коли обидві сторони зобов'язалися ніколи не мати нічого спільного з ядерною зброєю, її розробкою, випробовуванням, відновленням чи нарощуванням.

Не дивно, що наразі до готовності Кім Чен Ина знову говорити про "денуклеаризацію" у США ставляться з певним скепсисом. Так, експерт з питань Азії Інституту Брукінгса (Національного інституту передових досліджень США - Ред.) та колишній співробітник Державного департаменту США Еванс Дж. Р. Рейвер пише наступне: "Протягом останніх років представники уряду Північної Кореї на неофіційних зустрічах чітко пояснили своїм американським колегам, який сенс вони вкладають у цей термін. Союз США та Південної Кореї, а також американський “ядерний щит” для захисту Південної Кореї та Японії мають ліквідувати "загрозу" Північній Кореї. Вони дали нам зрозуміти, що якщо США вживатимуть заходів, спрямованих на усунення цих загроз, Північна Корея могла б "розглянути" денуклеаризацію протягом 10-20 років". Таким чином, північнокорейське тлумачення денуклеаризації повністю відрізняється від американського.

Хороший підхід чи нереальні ідеї?

Водночас Wall Street Journal цитує Джозефа Де Трані - колишнього спецпосланця США у шестисторонніх переговорах з проблеми ядерної програми Північної Кореї з 2003 по 2006 рік, - який називає "хорошим знаком те, що Кім Чен Ин готовий обговорювати питання денуклеаризації, оскільки раніше він заявляв, що це неможливо".

Тим не менш, спецпосланець наголошує також, що наразі потрібно "обговорити, чи збігаються погляди Кіма на денуклеаризацію з нашими, а саме повне, визнане, незворотнє згортання всіх ядерних програм Північної Кореї".

Проте такий підхід є нереальним, як пишуть Тобі Далтон та Аріель Левіт в журналі Foreign Affairs. З одного боку, ядерне стримування, яке зрештою було досягнуто, є життєво важливим питанням для Кіма, тому "повна денуклеаризація" не є першочерговим завданням. З іншого боку, повне, визнане, незворотне згортання ядерної програми (CVID - complete, verifiable, and irreversible denuclearization - Ред.) є вже досить застарілим способом. Він був розроблений на початку 2000-х років, коли Північна Корея щойно завершила випробовування ядерної зброї, і коли програма запуску міжконтинентальної балістичної ракети була ще в зародку.

З огляду на технічний розвиток ядерної та ракетної програми Північної Кореї, зараз потрібен новий підхід, який передбачав би "істотне і реальне, якісне і кількісне обмеження подальшого розвитку ядерної зброї та ракетної системи Північної Кореї". І хоча це непрямий спосіб визнати статус Північної Кореї як ядерної держави, але це єдиний реальний, хоча і дуже складний шлях стабілізувати ситуацію. І не менш важливо, що для Японії та Південної Кореї такий підхід є гарантією того, що США є розумним і наполегливим союзником.

Ненадійний "ядерний щит"

Для цих країн подібний спосіб може бути більш ефективним, ніж покладання на так званий "ядерний щит" США, який, здається, дуже заважає Північній Кореї. Як стверджує Теренс Роріг з військово-морського коледжу Naval War College, ця американська стратегія в Азії завжди супроводжувалася і супроводжується проблемними питаннями.

Одне з яких - це надійність. Чи дійсно США готові підтримувати союзників у разі застосування проти них ядерної зброї, незважаючи на можливі руйнівні наслідки? І що буде, якщо ворог зі свого боку застосує ядерну зброю проти США або американських об'єктів? І нарешті, чи застосують США ядерну зброю для захисту союзника, якщо здійснена атака буде конвенційною, біологічною або хімічною?

Однак навіть у тому випадку, якщо "атомний щит" США матиме обмеження, за словами Роріга, він залишатиметься "важливою складовою регіональної системи безпеки, навіть якщо тільки складовою". "Цей щит є важливим політичним сигналом, наданим Південній Кореї щодо забезпечення її безпеки, навіть якщо ймовірність застосування США ядерної зброї залишатиметься низькою", - зазначив військовий експерт.