Коштовності як капіталовкладення

Боргова криза у Європі похитнула підвалини німецької заощадливості. Замість того, щоб відкладати гроші на чорний день, німці тепер дуже активно витрачають. У виграші від цього опинилася і ювелірна галузь, зауважує Йоахім Дюнкельманн з Федерального об'єднання німецьких ювелірів. «Споживачі у гарному купівельному настрої, спричиненому, зокрема, низьким рівнем безробіття й високими зарплатами».

Оборот галузі 2011 року склав близько 5 мільярдів євро. Майже дві третини з цього припало на прикраси, а третина – на годинники. Так само і цього року ювеліри розраховують збільшити свої прибутки. Висока ціна золота, срібла, платини та діамантів, як видається, не відлякує покупців, готових викладати за коштовності ще більше грошей. Вартість золота постійно підвищується, так само стабільність ціни демонструють і діаманти.

Коштовне каміння як капіталовкладення

Але чи можуть бути діаманти капіталовкладенням для приватних осіб? Німецький фонд Stiftung Warentest застерігає від непрозорого для дилетантів ринку. Той, хто на ньому добре не знається, має триматися від цього подалі. У такому разі діаманти ліпше носити, ніж класти у сейф до кращих часів. Такої ж думки дотримується і Юрґен Курц з німецького об'єднання Schutzvereinigung für Wertpapierbesitz. Він вказує на те, що покупці, які викладають гроші за коштовності, сплачують не лише за матеріал, а й за роботу й комісійні для продавця. «Коли ж прикраса, якою б дорогою вона не була, вже не відповідає моді, тоді вона варта лише ціни матеріалу».

На відміну від ринку дорогоцінного каміння, ринок золота з його чіткими критеріями визначення ціни є значно прозорішим для дилетантів. І хоча ціна золота упродовж останніх тижнів перебуває під тиском, все одно унція «жовтого металу» коштує нині близько 1500 американських доларів. Але вкладати капітал у невеличкі обсяги золота експерти теж не радять. Організація Stiftung Warentest підрахувала, що, наприклад, різниця в ціні купівлі-продажу одного грама золота в автоматі часто становить десять - двадцять відсотків. А зазвичай – це три-п'ять відсотків.

Золото як валюта

Високий попит на «жовтий метал» пояснюється тим, що золото у кризові часи, як і раніше, вважається «надійною валютою»,- пояснює Юрґен Курц з об'єднання Schutzvereinigung für Wertpapierbesitz. «Якщо є загроза інфляції, якщо десь є кризи, тоді люди вкладають гроші в золото. Так завжди було і так залишатиметься й надалі». Однак не треба покладати забагато сподівань на «жовтий метал, - каже експерт. - Ми вже неодноразово спостерігали, як у кризові часи курс золота різко зростає. Але коли криза вже позаду – курс стрімко падає». Тому, на його думку, варто розглядати золото лише як невеличку частину своїх капіталовкладень.

Тим часом інвестицій в коштовності та прикраси з діамантами нині не бракує. Висока ціна покупців не відлякує, якраз навпаки – приваблює. Ці вироби зберігають певну вартість, на відміну від автомобілів чи одягу, які з плином років знецінюються.