Юлія Тимошенко: минуле як тягар

Якщо Юлія Тимошенко стане президенткою, то за п'ять років зарплати в Україні зростуть до рівня сусідньої Польщі. Принаймні, так написано у передвиборній програмі лідерки "Батьківщини". Байдуже, що валовий внутрішній продукт на душу населення у Польщі вищий у понад п'ять разів. Щоби з третьої спроби очолити державу, Тимошенко не шкодує жодних обіцянок, якими би неймовірними вони не здавалися. "Показники зростання в програмі надто оптимістичні", - визнав у розмові з DW один з експертів, який брав участь в публічному обговоренні її програми.

Фірмовий популізм

До закидів у популізмі Юлії Тимошенко не звикати ще з часів "Юліної тисячі", коли 2008 року вона, будучи главою уряду, роздавала по тисячі гривень компенсації колишнім вкладникам радянського "Ощадбанку". Виплати спричинили неабиякий ажіотаж, але отримати компенсацію тоді вдалося лише кожному другому колишньому вкладнику. Економісти, а також Рахункова палата критикували, що Тимошенко виплачувала компенсації, фактично не маючи на це коштів. Використовувалися валютні запозичення, що лягли тягарем на бюджет наступних років.

Десять років потому Юлія Тимошенко залишається вірною собі. "Ми відновимо справедливість для тих людей, які втратили свої банківські вклади та власність під час стрімкого падіння курсу гривні", - обіцяє Тимошенко зразка 2019-го. З конкретики, крім "польських" зарплат, в її програмі є ще одна "бомба": протягом місяця на посаді президентки знизити вдвічі ціну на газ для населення. Смілива обіцянка, враховуючи мільярдні борги України перед Міжнародним валютним фондом, який вже багато років тисне на українську владу, домагаючись підвищення цін до ринкового рівня.

"Працьовита, але не здатна до гри в команді"

Популізм Юлії Тимошенко завжди викликав пересторогу у західних партнерів і економічних радників, визнав у розмові з DW колишній посол Німеччини в Україні Дітмар Штюдеманн (Dietmar Stüdemann). Водночас дипломат звертає увагу на вміння Тимошенко переконати, а також вникати в складні теми. "На консультаціях з німецькими радниками обговорювалися й безпека, і європейська інтеграція, й проблеми комунальної сфери - аж до найдрібніших деталей. Ця жінка була підкута в усіх цих питаннях! Навіть скептичні консультанти, які не сприймали її популізму, були вражені", - пригадує Штюдеманн.

Він вважає, що за політичним досвідом і за лідерськими якостями Тимошенко цілком "по зубах" президентська посада. Екс-посол, утім, відверто вказує і на слабку сторону Юлії Тимошенко: нездатність до командної роботи. "Наприклад, на зустрічах з дипломатами і радниками прем'єрка брала із собою профільних міністрів. Але на загальне здивування, вона не давала їм і слова сказати - на першому плані завжди була вона і її думка", - констатує Штюдеманн.

Високий антирейтинг

Розчарування нинішньою владою дало Юлії Тимошенко унікальний шанс на виборах. Упродовж останніх місяців лідерку "Батьківщини" стрімко випередив новачок Володимир Зеленський. Головна проблема Тимошенко - високий антирейтинг, яким вона завдячує, вочевидь, своїй суперечливій політичній біографії. Згідно з актуальним опитуванням, проведеним трьома провідними соціологічними службами, 30 відсотків українців за жодних обставин не проголосують за екс-прем'єрку. За антирейтингом вона поступається лише чинному президенту.

Непідйомний тягар політичної біографії, що тяжіє на плечах Юлії Тимошенко, сягає корінням у далекі 90-і роки минулого століття. Свій шлях у політиці вона розпочинала в партії "Громада" свого бізнес-партнера, колишнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Під покровительством Лазаренка Тимошенко заробила свої перші мільйони на торгівлі російським газом. Лідера "Громади" згодом засудили в США за відмивання грошей - на його офшорних рахунках по всьому світі досі арештовані сотні мільйонів доларів.

Більш свіжі в пам'яті виборців численні чвари, які супроводжують політичну кар'єру Тимошенко. Так, після "помаранчевої революції" 2004-2005 років замість очікуваних реформ країна стала свідком війни на самознищення між президентом Віктором Ющенком, прем'єром Юлією Тимошенко і секретарем РНБО Петром Порошенком. "Юлія Тимошенко завжди працювала з компроматом. Це старі КГБ-істські замашки - дискредитувати і шантажувати людей. Чи й досі вона так працює - це питання", - каже Дітмар Штюдеманн. Німецький дипломат називає Тимошенко, так само як і Порошенка, "типовими вихідцями з радянського соціуму".

З олігархами і проти них

Політична біографія Юлії Тимошенко сповнена такої кількості бурхливих епізодів, що навіть ті з них, які колись здавалися її перемогами, зрештою нерідко оберталися проти неї. Яскравий приклад - її затята боротьба з олігархом Дмитром Фірташем, який у 2005-2007 роках збагатився на сотні мільйонів доларів завдяки поставкам російського газу через посередника "РосУкрЕнерго". Коли Тимошенко безкомпромісно, ціною конфлікту з Ющенком, позбулася посередника, їй аплодували. Самовільно, не погодивши позицію з президентом, прем'єрка на початку 2009 року домовилася у Москві з Володимиром Путіним про газовий контракт на 10 років. Утім, вже скоро стало очевидно, що перемога Тимошенко була пірровою: ціни за контрактом Тимошенко-Путіна вже за кілька років стали найвищими в Європі.

Усі ці пристрасті, здається, забулися за 10 років, поки Юлії Тимошенко не було при владі. За цей час вона була і в тюрмі як головна опонентка режиму Віктора Януковича, і в опозиції до діючого президента Петра Порошенка. До стрімкого злету на політичній арені коміка Володимира Зеленського вона розглядалася як головний претендент на президентську посаду. Тимошенко, вочевидь, стала надією бізнесменів і олігархів, які потрапили у немилість за президенства Петра Порошенка. Симпатій до неї, зокрема, не приховує головний опонент діючого глави держави Ігор Коломойський.

Втікач Онищенко і ставка на Тимошенко

На перемогу Юлії Тимошенко ймовірно сподівається і втікач Олександр Онищенко, якого НАБУ звинувачує в збагаченні на газових схемах. Екс-прем'єрку і депутата-втікача, вочевидь, пов'язує залаштункова співпраця. 2014 року саме за квотою "Батьківщини" отримав портфель міністра екології близький до Онищенка Ігор Шевченко. Невдовзі після втечі Онищенка від правоохоронних органів за кордон, Шевченко приїхав до Німеччини на прохання депутата-втікача і дав свідчення на його захист. Під присягою екс-міністр розповів, що Олександр Онищенко фінансує партію Юлії Тимошенко і, вочевидь, саме тому "став жертвою політичних переслідувань" в Україні. Копія свідчень Шевченка є у розпорядженні DW.

На нинішніх виборах Ігор Шевченко, як з'ясували активісти громадського руху "Чесно", є "технічним кандидатом" Юлії Тимошенко. Активісти встановили, зокрема, що довіреними особами Шевченка в регіонах у низці випадків виявилися члени партії "Батьківщина".