Статус кандидата для України з умовами: що це означає

Україна наблизилася на крок до отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. У п'ятницю, 17 червня, Єврокомісія (ЄК) ухвалила висновки щодо заявок України, Молдови та Грузії на вступ до Євросоюзу. Їх на пресконференції в Брюсселі представили президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) та єврокомісар з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї. 

Як і очікувалося, висновки ЄК виявилися неоднаковими для трьох країн: Україні та Молдові рекомендували дати як європейську перспективу, так і статус кандидата на вступ до Євросоюзу. А ось для Грузії поки пропонують визнати лише європейську перспективу. Рішення щодо цього ухвалюватимуть лідери країн ЄС на засіданні Європейської Ради 23-24 червня. 

Читайте також: Україна, Молдова, Грузія: хто краще готовий до статусу кандидата в члени ЄС

У чому різниця між висновками ЄК щодо України, Молдови та Грузії 

"Україна є європейською державою, яка надала достатні докази дотримання нею цінностей, на яких заснований Євросоюз. Тому Єврокомісія рекомендує Раді, що Україні слід надати перспективу стати членом ЄС", - зазначається у висновку. Щодо Молдови та Грузії формулювання дещо інші, а саме, що кожна з них є "європейською державою, відданою повазі та просуванню цінностей, на яких заснований Євросоюз". 

Чому при цьому Єврокомісія утрималася від рекомендації визнати й Грузію країною-кандидатом? Фон дер Ляєн сама пояснила це у своєму вступному слові: "Грузія поділяє ті самі прагнення та потенціал, як і Україна та Молдова. Її заявка має сильні сторони, передусім ринкову орієнтацію її економіки з сильним приватним сектором. Аби досягнути успіху, країна тепер повинна об'єднатися політично, аби визначити чіткий шлях до структурних реформ і до Євросоюзу". 

Що президентка ЄК мала на увазі, - це політичну кризу в Грузії після парламентських виборів 2020 року, яка поставила під сумнів, чи може функціонувати в країні парламентська демократія. "Є нагальна потреба усунути цю політичну поляризацію та посилити демократичний контроль", - говориться у висновку щодо Грузії. У ньому запропонували 12 умов, або ж "пріоритетів" - якщо Тбілісі їх виконає, то після цього Єврокомісія рекомендуватиме надати й Грузії статус кандидата. 

Читайте також: Німецька преса: Європейська перспектива для України без зброї нічого не варта

У Єврокомісії вказують на досягнення України на шляху до ЄС 

"Ми всі знаємо, що українці готові вмирати за європейську перспективу. Ми хочемо, щоб вони жили разом з нами у європейській мрії", - зазначила фон дер Ляєн. У своєму виступі вона багато уваги приділила досягненням України на шляху до ЄС. Окремо вона похвалила реформи децентралізації та дигіталізації, а також вказала на те, що виборча система довела, що вона чесна та вільна. 

"Стабільність українських (державних. - Ред.) інституцій була у повній мірі продемонстрована з початку російського вторгнення, адже влада продовжила працювати на всіх рівнях. Загалом за політичними критеріями Україна добре просунулася у досягненні стабільності інституцій, які гарантують демократію, верховенство права, права людини, а також повагу та захист меншин", - зазначається у висновку. 

Єврокомісія відзначила й загальну макроекономічну стабільність. При цьому здатність України витримувати конкурентний тиск у ЄС - а це один з критеріїв членства - залежатиме від повоєнної відбудови та інвестицій. Також у ЄК вказали на те, що Київ імплементував "безпрецедентну" частку європейського законодавства, хоча у деяких секторах успіхи більші, ніж у інших. 

Читайте також: Європейський квартет у Києві: беззаперечна підтримка України на шляху до ЄС

Сім реформ від України, які очікує Єврокомісія 

Однак далеко не все ідеально у прогресі Києва на шляху до Євросоюзу. "Ми, ясна річ, знаємо, що треба зробити подальшу роботу", - зауважила фон дер Ляєн. І Єврокомісія сформулювала сім завдань, які Україні треба виконати. 

Перший - впровадити процедуру відбору суддів Конституційного суду, "включно з процесом попереднього відбору, заснованого на оцінці їхньої незаплямованості та професійних навичок, у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії". Другий - завершити перевірку кандидатів до Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. 

Ще два завдання стосуються боротьби з корупцією. Ідеться про завершення призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проведення конкурсу на директора Національного антикорупційного бюро, а також обвинувачення та вироки корупціонерам, передусім серед високопосадовців. Законодавство з відмивання грошей слід привести у відповідність до міжнародних стандартів. І загалом Україна має ухвалити стратегічний план реформування правоохоронного сектора. 

П'яте і шосте завдання пов'язані з деолігархізацією. А саме, Києву треба впровадити антиолігархічний закон, щоправда, у відповідності до думки Венеціанської комісії, коли вона буде ухвалена. Також від України очікують затвердження нового закону щодо медіа, який би відповідав нормам ЄС. 

Сьома умова - впровадити рекомендації Венеціанської комісії, які стосуються національних меншин. Ідеться про закон про освіту від 2017 року, який став причиною конфлікту між Будапештом і Києвом. 

Читайте також: Коментар: Візит Шольца у Київ відновив довіру між Україною та ФРН

Рух до членства у ЄС - в руках України 

Ці реформи у висновку названі кроками. Але насправді вони є умовами надання Україні статусу кандидата. Відмінність лише в тому, що виконати їх треба буде не до, а після його отримання. Це стає зрозуміло, якщо вчитатися у формулювання: "Єврокомісія рекомендує надати Україні статус кандидата, виходячи з розуміння, що такі кроки будуть вжиті". Після цього й перераховуються сім умов. Прогрес у виконанні буде відслідковувати ЄК, і до кінця 2022 року вона повинна представити детальну оцінку цього. Для Молдови визначили дев'ять кроків. До кінця року Єврокомісія представить аналіз також щодо неї та Грузії. 

Що на практиці означає наявність таких умов? Джерело DW у структурах ЄС відповідає, що "гіпотетично" Європейська Рада може й забрати статус кандидата, щоправда, такого поки не траплялося. 

Важливо, що у своїх рекомендаціях ЄК не згадала наступний етап на шляху до членства - старт переговорів про вступ. Це означає, що для нього Україні чи Молдові можуть дати й додаткові умови. Утім, зараз про це поки не йдеться. 

Урсула фон дер Ляєн розповіла, що їй сказав президент України Володимир Зеленський тижнем раніше у Києві: "Ви знаєте, навіть якби ми не подали заявку на європейське членство, ці всі реформи необхідні та корисні для країни. Ми би зробили їх так чи інакше, бо це потрібно для української демократії". Президентка ЄК підсумувала, що тепер Україна "все тримає у своїх руках" і "прогрес цілковито залежить" від неї. Щоправда, спершу своє рішення мають ухвалити держави Євросоюзу.