Як Бонн впорався із переїздом столиці у Берлін

Упродовж понад 50 років Бонн відігравав стратегічне значення як столиця ФРН. Звідси керували Федеративною Республікою канцлери Аденауер і Коль, сюди на переговори приїздили радянський лідер Горбачов і президент США Буш. У 1991 році Бундестаг ухвалив перенести столицю до Берліна. Заради справедливості Бонну залишили шість із 15 федеральних міністерств, а ще сюди перенесли частину відомств, наприклад, Федеральну рахункову палату Німеччини.

Перевтілення Бонна відчувається вже поряд з Deutsche Welle. Приблизно між 8 та 9 годинами, коли по сусідству, у хмарочосі Post Tower, розпочинається робочий день. У цей ранковий час можна стати свідком того, як безліч 35-40-річних чоловіків і жінок поспішають в свої офіси. Бадьора хода, за плечима сумка для лептопа, біля вуха мобільний телефон. Вони нічим не відрізняються від працівників у європейських метрополіях - Лондоні або Парижі.

Місто із інтернаціональною аурою

Для багатьох із них Бонн є лише короткою зупинкою на шляху із Сингапура до Монреаля - хтось залишається на півроку, хтось на довший час. Кристофер Вейд працює у Deutsche Post начальником відділу комунікації, де робоча мова англійська.

Втім, Вейд бездоганно володіє німецькою: "Я ходив навіть до німецької школи, коли мені було 5 років. Потім родина повернулась до США. Я приїхав до Бонна пізніше вже за студентським обміном, познайомився зі своєю дружиною. 1999 року приїхав сюди - і ось незаплановано залишився".

162-метрова висотка Post Tower вже давно потіснила триповерховий Будинок Бетховена як головний символ Бонна. Сьогодні лише в сфері інформаційних технологій на території міста працюють близько 15 тисяч людей. Великі міжнародні концерни мають тут свої філії, а ООН - представництва багатьох міжнародних організацій, наприклад, Світовий секретаріат з питань клімату.

Кристофер Вейд задоволений життям у Бонні, купив тут будинок, донька відвідує дитячий садок при Deutsche Post. Його родина товаришує із двомовними родинами, яких тут не бракує. За політикою Вейд зовсім не тужить. "Бонн, зрозуміло, не є великим містом, але в нього є певна аура, він дуже інтернаціональний. У цьому сенсі неабияку роль відіграють Deutsche Post, Deutsche Telekom, ООН, а також Deutsche Welle. Сюди приїздить навчатися багато іноземних студентів. Тож, коли прогулюєшся містом, весь час чуєш розмову американців або іспанців".

По вуха у боргах

І, тим не менше, для Бонна настали важчі часи. Міська громада долає фінансові та інші негаразди. Розроблялись масштабні плани - без огляду на можливі фінансові ризики. Так, хотіли спорудити "Міжнародний конференс-центр", скільки б це не коштувало, щоб Бонн закріпив за собою реноме міста проведення міжнародних конференцій.

Тепер місто пожинає плоди гігантських проектів, маючи величезну заборгованість. Новий мер Бонна Юрґен Німпч наголошує, що боннці в розпачі, адже "такого їм ще не доводилося переживати". "Вони уперше змушені заощаджувати 50 мільйонів євро. Вперше постала проблема із банкрутством будівельного підприємства. Раніше з цим не доводилось мати справу - і це відчувається".

Але Бонн залишається цікавим місцем для туристів з усього світу. Про це свідчить статистика: понад 1 мільйон відвідувачів на рік.

Автори: Корнелія Рабіц, Захар Бутирський
Редактор: Володимир Медяний