Вторгнення Туреччини у Сирію і його вплив на баланс сил

Турецькі військові літаки бомбардують територію Сирії вздовж турецького кордону, десятки тисяч людей стали біженцями: триває військова операція Туреччини на півночі Сирії. Авіація та артилерія завдали удари по 181 об'єкту курдських "Загонів народної самооборони" (YPG), повідомили у міністерстві оборони Туреччини у Twitter. Турецький віцепрезидент Фуат Октай висловив своє задоволення військовою операцією - за його словами, вона відбувається згідно з планом.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що прагне знищити "коридор терору" на територіях, які контролюються курдами у Сирії біля південного кордону Туреччини, та встановити там мир. Але багато експертів мають сумніви стосовно того, що йому це вдасться.

"Турецька військова операція матиме вплив на стабільність на усьому Близькому Сході та на політичну ситуацію на місцевому та регіональному рівні", - висловив думку в інтерв'ю DW військовий експерт з Лівану Нізар Абделькадер. Він переконаний, що операція принесе горе та нещастя. "Сирійська криза стане ще більш складною, і спроба знайти політичне рішення навряд чи вже буде можливою", - вважає він.

Ті, хто програв від вторгнення

Наслідки, які матиме ця операція, важко спрогнозувати, зауважує британське онлайн-видання Elaph. На його думку, курди не стануть єдиною стороною, яка програла внаслідок операції. Це також може завдати удару по успішній міжнародній боротьбі проти тероризму: бойовики терористичного угруповання "Ісламська держава", які перебувають на територіях, контрольованих курдами, можуть скористатися хаосом, щоб поширити свій вплив на весь регіон.

Вторгнення шкодить також і самій Туреччині, оскільки уряд країни нав'язує своєму населенню "нескінченну війну" проти курдів, продовжує далі Elaph. Після того, як США озброїли та здійснили військовий вишкіл курдів, видання прогнозує довгу та затяжну війну з ними турецьких сил. Для Туреччини вона може стати чимось на зразок В'єтнамської війни для США - виснажливою боротьбою, у якій навряд чи вдасться отримати перемогу.

Перші наслідки операції уже проявилися. Так, Ердоган дуже різко відреагував на гостру критику, яка пролунала на адресу Анкари з боку Єгипту та Саудівської Аравії. У відповідь турецький президент закинув єгипетському уряду, що той є "вбивцею" демократії у власній країні, а саудівській владі він дорікнув тим, що вона несе відповідальність за війну у Ємені, очолюючи арабську коаліцію у протистоянні з повстанцями-хуситами.

Іран та сирійські курди

Ця заява свідчить про те, наскільки Ердоган змінив своє відношення до війни в Ємені. Якщо спочатку він вітав успіхи коаліції на чолі з Ер-Ріядом, то тепер він змінив думку на протилежну. Що ж стосується Ірану, то Тегеран також критикував турецьку операцію через загрози, яку вона несе цивільному населенню. Днями Іран розпочав великі військові навчання біля турецького кордону. Водночас з Тегерана лунають заяви, в яких висловлюється розуміння причин занепокоєння Туреччини питанням безпеки на її південних кордонах. В Ірані проживає велика кількість курдів, але в цій країні ситуація не дійшла до подібного збройного протистояння влади з ними, як це відбувається в Туреччині.

Іран тримає дистанцію до курдської партії "Демократичний союз" (PYD) ще й з інших причин, вважає турецька політологиня Гюльріз Сен. "Під час громадянської війни PYD стала тактичним партером Тегерана у боротьбі проти ІД", - нагадує вона у коментарі виданню Al-Monitor, яке спеціалізується на політичних процесах на Близькому Сході. Але після того, як ІД значною мірою зазнала поразки, іранський уряд змушений був рахуватися з тим, що курдська партія мала гарні відносини зі США. "Через що він підтримує примирення між сирійськими курдами і режимом Асада. Таким чином Іран хоче розширити свій вплив на Сирію і водночас послабити присутність в цій країні США", - пояснює експертка.

Послаблення впливу країн Перської затоки?

Союз між Тегераном і Анкарою у майбутньому може й надалі розвиватися. А такі країни, як Об'єднані Арабські Емірати та, насамперед, Саудівська Аравія, які активно залучені у сирійську війну і підтримували ісламістів, які воюють проти режиму Асада, тепер, вочевидь, зазнали поразки. Їхні можливості впливати на ситуацію неможливо порівняти з можливостями Туреччини, яка веде відкриту військову операції на території Сирії.

А тим більше, коли найвагоміший союзник Саудівської Аравії - США - значною мірою вивели свої сили з півночі Сирії, хоча й не повністю. В арабській пресі здебільшого це виведення характеризували як зраду курдів, які були партнерами Америки у боротьбі проти ІД. "Те ж саме вони можуть зробити і з іншими партнерами", - припускає арабське онлайн-видання Rai al-youm. Причин для цього видання називає декілька: зменшення залежності США від імпорту нафти через зростання внутрішнього видобутку, концентрація Вашингтона на протистоянні з Китаєм, який стає дедалі могутнішим. Також, на думку видання, США - після кризи в Ормузькій протоці та повітряних атак на саудівські нафтові об'єкти - усвідомлюють те, що їхня оборонна зброя не є настільки ефективною, як здається. Видання зауважує, що наміри Трампа полягають у тому, щоб "продавати союзникам зброю - але не обов'язково їх захищати".

Роздуми про майбутнє

На думку саудівського експерта Хассана Дафера аш-Шехрі, королівству не варто через це непокоїтися. "Відносини між королівством та США є довгими і глибокими", - вказує він у розмові з DW. Він визнає, що ці відносини зараз стали прохолоднішими. Водночас експерт висловлює переконання, що вони невдовзі знову нормалізуються. Аш-Шехрі також вважає, що Ер-Ріяд не має турбуватися щодо можливої втрати Вашингтона як партнера: "Оскільки існують альтернативи: Москва, Пекін та Європейський Союз".

Неможливо спрогнозувати, яким чином розвиватимуться відносини між потенційними новими союзниками на Близькому Сході. Натомість очевидним є те, що формування нових конфігурацій розподілу сил у регіоні розпочалося вже давно.