Як в Україні блокуватимуть російські інтернет-сервіси

У вівторок, 16 травня, на сайті президента України був опублікований указ про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 28 квітня "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Серед 468 юридичних осіб щодо яких продовжуються або вводяться нові обмеження - 81 IT-компанія, зокрема популярні російські інтернет-сервіси "Яндекс" та Mail.ru, соціальні мережі "ВКонтакте" та "Однокласники" (обидва контролюються Mail.ru Group).

Трирічні санкції щодо них передбачають блокування українських активів, обмеження торговельних операцій, заборону на виведення коштів за межі України, припинення виконання економічних і фінансових зобов'язань, та головне - блокування інтернет-провайдерами доступу до цих ресурсів.

Реакція компаній

Згідно з квітневим дослідженням компанії Kantar TNS CMeter, ці ресурси є одними з найпопулярніших серед української інтернет-аудиторії: зокрема "Вконтакте" на третьому місці і має охоплення у 78,7 відсотка. Майже півмільйона підписників має сторінка президента України у цій популярній російській соцмережі.

Рішення РНБО та президента стало справжньою несподіванкою для інтернет-компаній та їх українських представництв. "Це рішення вдарить насамперед по самих користувачах - громадянах України. Близько 25 мільйонів жителів України спілкуються зі своїми друзями в Україні і в усьому світі; тепер вони будуть позбавлені цих зв'язків", - йдеться в заяві Mail.Ru Group.

Директор зі зв’язків із громадськістю головного офісу "Яндекс" у Москві Очір Манджиков в коментарі DW заявив, що компанія ще розробляє план дій щодо подальшої роботи в Україні, зазначивши, що їх сервісами користуються понад 11 мільйонів українських юзерів.

Наслідки для користувачів

Блокування російських ресурсів означатиме, що абоненти українських провайдерів не зможуть вільно отримувати доступ до електронної пошти Mail.Ru, не зможуть користуватись поштою, пошуком чи картами від "Яндексу", обмінюватись фотографіями чи спілкуватись в "Однокласниках" чи слухати музику "Вконтакте". Однак до практичного застосування санкцій ще далеко, зазначають експерти.

Першим про плани щодо виконання рішення РНБО заявив найбільший український інтернет-провайдер "Укртелеком". "Процес досить складний і вимагає певного часу, з огляду на значну кількість ресурсів",- заявив директор з корпоративних комунікацій компанії Михайло Шуранов, зазначивши що роботи триватимуть від кількох діб до тижня.

Водночас, Олександр Федієнко, голова правління найбільшого галузевого об’єднання інтернет-провайдерів - Інтернет асоціації України - каже, що для термінового блокування російських соцмереж в провайдерів просто немає ресурсів на переоснащення мереж.

А голова галузевої асоціації "Телекомунікаційна палата України" Тетяна Попова вважає, що блокування не є ефективним засобом захисту інформаційної безпеки держави. "Будь-який вид блокування не так важко впровадити і не важко обійти - є врешті VPN, TOR та інші інструменти",- пояснила вона у розмові з DW.

Туманні юридичні перспективи

Натомість, опитані DW експерти зазначають, що юридичні перспективи впровадження рішення РНБО незрозумілими. "Українське законодавство донедавна передбачало блокування інтернет-ресурсів тільки за рішенням суду. Підписаний нещодавно президентом закон "Про підтримку кінематографії" запроваджує процедуру досудового блокування для піратських сайтів. Якихось механізмів блокування ресурсів, які є у санкційному списку немає",- констатує Попова. 

Рішення президента входить у колізію із діючим законодавством, визнає голова парламентського комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко (фракція "Самопомочі"). "Законні підстави для блокування інтернет-ресурсів передбачає законопроект, розроблений кіберполіцією. Але він ще не пройшов необхідного обговорення з ринком і не зареєстрований у парламенті. В цьому вигляді перспективи його прийняття нульові",- сказав він у розмові з DW.

Інтернет-цензура чи відповідь на інформаційну війну?

Публікація указу голови держави викликала бурхливу дискусію, розділивши експертне середовище на тих, хто вважає блокування російських соцмереж дієвим інструментом захисту інформаційного простору і тих, хто назвав рішення РНБО кроком до впровадження цензури. "З інтернет-цензурою потрібно бути обережним. Це викличе багато критики і в наших міжнародних партнерів, і всередині країни. Будуть аналогії з політикою, яку проводить Росія", - заявив агенції УНІАН директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Натомість політтехнолог, засновник "Українського інституту майбутнього" Тарас Березовець рішення підтримав."Істерична реакція показує, як росіянам сьогодні зробили боляче. Росія хотіла гібридну війну, вона її отримала. Розкажіть тепер, як все було марно",- написав Березовець на своїй сторінці у мережі Facebook, до якої, як очікують, почнеться тепер масова "міграція" українських користувачів з російських соцмереж.