Як спорт допомагає не лише тілу, але й душі

Довгий робочий день, до того ж багато стресу. Спина болить від довгого сидіння перед комп'ютером та на безлічі нарад. Такі дні для більшості завершуються сидінням на дивані перед телевізором. Натомість зібратися з силами і піти на спорт вдається лише небагатьом.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), кричущий брак руху в повсякденні - проблема, у першу чергу, населення розвинених промислових країн. Люди в них надто довго сидять перед комп'ютером, надто рідко їздять на роботу на велосипеді, а після роботи ліпше проводять час на дивані чи в ресторанах, замість піднімати гантелі чи йти на пробіжку.

При цьому інформації про те, чим варто займатися, вистачає. ВООЗ рекомендує для дорослих віком від 18 до 64 років щонайменше 150 хвилин тренувань на витривалість на тиждень. Такий режим занять спортом там називають помірним. Регулярний рух допомагає запобігти захворюванням серцево-судинної системи, інсультам, діабету та ожирінню. Але не лише в цьому користь. Багато досліджень демонструють: спорт незамінний також і для психічного здоров'я. Так само як заняття зміцнюють м'язи, сильнішою стає завдяки йому і наша психіка.

Рухайся!

Багато тих, хто пробує починає займатися спортом, помічає, як після тренувань посилюється усвідомлення власної сили та здатності досягти тієї чи іншої мети. Ці думки переносяться і на час після тренувань. "Є різноманітні пояснення для того, чому спорт має позитивний вплив та самопочуття", - каже професор клінічної психології та психотерапії Медичної школи Берліна Франк Ойтеноєр (Frank Euteneuer).

Один із них, за його словами, це так звана гіпотеза відволікання, або дистракції. "Спорт відволікає нас від речей, які на нас тиснуть", - каже психолог. І справді багато хобі-спортсменів підтверджують: під час тренувань мета "пережити" ту чи іншу вправу затьмарює всі інші думки.

"Багато відбувається і на біохімічному рівні. Швидше за все, (під час занять спортом в організмі. - Ред.) виділяються певні молекули, так звані нейротрофіни та ендорфіни, які можуть покращувати наше самопочуття", - пояснює Ойтеноєр. Існує також припущення, що спорт таким чином впливає на нашу імунну систему, що і це позитивно впливає на настрій.

Наскільки проривним може бути вплив регулярних занять спорту, Ойтеноєр продемонстрував у своєму дослідженні, оприлюдненому торік. Згідно з його результатами, пацієнтам із депресивними розладами найбільш часто застосовувана когнітивна поведінкова терапія найкраще допомагає у комбінації зі спортивними заняттями.

Кожному свій спорт

Тож все вказує на те, що більше руху, більше спорту - це добре. Та є одне але: аби позитивний вплив тренувань на нашу психіку міг проявитися, це має бути правильний вид спорту. Для одного плавання - велика радість. Але для того, хто ненавидить воду, це тортури. Тож що - бігати, їздити на велосипеді, боксувати чи робити силові вправи з вагою?

"Займайся тим спортом, після якого тобі добре і від якого ти отримуєш насолоду", - радить спортивний психолог Єнс Кляйнерт (Jens Kleinert), професор Вищої спортивної школи Кельна. "Ніхто не має примушувати себе займатися спортом лише через те, що це добре для фізичного здоров'я. Це має тією самою мірою бути добре й для здоров'я психічного", - каже він.

Звучить банально, але багато хто на це не зважає у повсякденні. Хто не любить бігати, але змушує це робити, бо хоче бути здоровішим, стрункішим і гарнішим, то не робить для свого організму нічого доброго.

"Внутрішня мотивація у випадку спорту відіграє дуже суттєву роль, - каже Кляйнерт. - Це означає, що в центрі моєї уваги має стояти саме заняття, сам спорт". Тобто не мета краще виглядати й бути здоровішим, пояснює він.

Тільки тоді, за словами експерта, можна очікувати справжнього позитивного ефекту тренувань на психіку. І це, мовляв, не лише тому що фізичні навантаження створюють вкрай необхідний баланс поряд із вічним сидінням в офісі. "Спорт - це відпочинок. Це лише тому що він компенсує брак руху в повсякденному житті. В особливо стресовий і нервовий час ми заспокоюємося і знаходимо гармонію із самими собою, коли займаємося правильним спортом", - каже Кляйнерт.

Крім того, знайти вид спорту, який справді приносить задоволення, і надовго інтегрувати його в повсякденне життя - це також надійна перестраховка від того, щоб раптом знову не завалитися після роботи на диван.