Інтернет-гангстери

Вони з’являються безшумно, поширюються миттєво і спустошують все довкола. Віруси, трояни, мережеві «черв’яки» та інші види шкідницького софту становлять найбільшу небезпеку для центральної нервової системи сучасного суспільства – інтернету.

Поле діяльності кіберзлочинців

Чим важливішим стає інтернет для економіки та інших сфер діяльності, тим професійнішими є атаки хакерів та вчинки кіберзлочинців. Це вже давно не які-небудь школярі чи комп'ютерні фріки, які бажають полоскотати собі нерви чи стягти трохи грошей з чужого банківського рахунку. Злочинна діяльність в інтернеті спокусливіша та прибутковіша, до того ж пов'язана з меншим ризиком. І це вже давно зрозуміли різні мафіозні структури.

Вони довідуються імена клієнтів банків та паролі для проведення фінансових операцій в мережі, зламують бази даних, в тому числі на персональних комп'ютерах і смартфонах. Не захищеними від діяльності кіберзлочинців є також профілі в соціальних мережах, приміром, у Facebook чи Twitter.

Страх купувати через інтернет

За даними Інтерполу, лише в Європі збитки від кіберзлочинів щороку становлять 750 мільярдів євро. За оцінками Євросоюзу, щодня близько мільйона європейських громадян стають жертвами злочинів, які скоюються в мережі. При цьому лякає не лише постійне зростання обсягу економічних збитків. Комісар ЄС з внутрішніх справ Сесілія Мальмстрьом попереджає також про ймовірні соціальні наслідки кримінальних дій в інтернеті.

Найбільша небезпека, на її думку, полягає в невпевненості, яка обмежує діяльність громадян, пов'язану з цифровими носіями інформації. «Люди бояться здійснювати онлайн-покупки, не наважуються відкрити свій профіль у соціальних мережах, просто бояться користуватися інтернетом. Вони сумніваються в тому, що у всесвітній мережі можуть бути цілком вільними», - пояснює Мальмстрьом.

Такі страхи цілком зрозумілі з огляду на дедалі більше значення інтернету в Європі. Вони підкріплені й цифрами. На початку 2011 року 73 відсотки домашніх господарств у Старому Світі мали доступ до інтернету, а 80 відсотків європейської молоді підтримували контакти один з одним у соціальних мережах.

ЄС – за кібезбезпеку

З лютого 2005 року, коли на території країн Європейського Союзу вперше вступили в силу правила щодо «атак на інформаційні системи», кількість кібернападів зросла. Єврокомісія не бажає далі терпіти такі речі. Кілька тижнів тому її представники повідомили про плани стосовно відкриття в Гаазі Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю.

Загалом 55 співробітників, що працюватимуть у цьому центрі, отримають від імені Єврокомісії та країн-членів ЄС повноваження вести розслідування цифрових злочинів. Центр буде розташований у приміщенні Європолу, співпрацюватиме з цією інституцією та від січня 2013 року вестиме боротьбу з інтернет-гангстерами. Щорічний бюджет центра складе близько 3,6 мільйона євро.

Створення нової структури – перший важливий крок у потрібному напрямку, вважає інтернет-експерт Жан-Філіпп Альбрехт, який представляє в Європарламенті німецьку партію Зелених. Але лише одним створенням такого центру проблему не вирішити, переконаний він. Необхідно більше спеціалістів на місцях, які вестимуть боротьбу з кіберзлочинністю. «Виникає необхідність навчати насамперед співробітників поліції в усіх країнах-членах ЄС, а для цього потрібен персонал, і не лише в гаазькому центрі, а всюди в Європі», - пояснює Альбрехт.

Спільна робота на європейському рівні

Хоча в багатьох країнах Євросоюзу існують організації, які борються з кіберзлочинцями, їхні кадрові та фінансові можливості сильно відрізняються. Часто повноваження таких структур доволі обмежені, а засобів недостатньо. Крім того, розслідування часто проводяться лише в межах однієї країни, а поліцейські цього профілю мають репутацію нероб.

Директор Європейського агентства мережевої та інформаційної безпеки (ENISA), професор Удо Гельмбрехт вважає, що слід поліпшити координацію на загальноєвропейському рівні. «Звісно, це виклик для всієї Європи. Якщо щось відбувається в одному місці, приміром, викрадені дані кредитних карток або інші персональні дані, необхідно вживати заходів на міжнародному рівні», - зазначає Гельмбрехт.

Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Так, у червні 2011 року за підтримки ENISA в Брюсселі з’явився новий європейський підрозділ ІТ-спеціалістів – «Комп’ютерна група швидкого реагування» (CERT – Computer Emergency Response Тeam), яка допомагатиме боротися з найновітнішими комп'ютерними вірусами та виявляти слабкі місця в системах захисту інформації. Крім того, ENISA розробляє інтернет-стратегію для Єврокомісії та проводить спільно з різними структурами ЄС семінари з кібербезпеки. «Нам поки що не вистачає взаємодії на різних рівнях: політичному, технічному, експертному», - визнає Удо Гельмбрехт.

Кіберзлочинність небезпечніша, ніж тероризм?

Більш тісних контактів у процесі боротьби з кіберзлочинністю вимагає й депутат Європарламенту Жан-Філіпп Альбрехт. Водночас він вважає, що недостатньо одних лише дискусій про можливості розслідування злочинів в мережі. На переконання Альбрехта, якщо служби безпеки не володітимуть достатніми професійними навиками та знаннями, необхідними в епоху цифрових технологій, Європа не зможе впоратися з викликами, що виникають. Тому, за його висловом, «необхідно навчатися мислити по-новому» і більше інвестувати в навчання спеціалістів, що займаються розслідуванням злочинів у мережі.

Багато часу Європейський Союз для виконання поставленої перед собою програми не матиме. Доказом тому є ситуація з безпекою у сфері інформаційних технологій у США. Тут нещодавно оприлюднені директором ФБР Робертом Мюллером прогнози викликали серйозну стурбованість. Мюллер вважає, що найбільшу небезпеку незабаром будуть становити не міжнародні терористи, а злочинці, що діють у віртуальному просторі. Боротьба за панування у світі інформаційних технологій тільки почалася.