Монополізація енергоринку

Вільний доступ до електромереж, вільний вибір постачальника та укладення двосторонніх угод з постачальниками енергії — такими, за словами депутатів є головні риси нового закону "Про засади функціонування ринку електричної енергії України", ухваленого Верховною Радою наприкінці минулого тижня. Член парламентського комітету з паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки від Партії регіонів Павло Корж заявив журналістам, що закон був написаний "за аналогією із законів Євросоюзу".

Цей документ був розроблений на виконання вимог Протоколу про приєднання до Договору із заснування Енергетичного Співтовариства (ЕС). А також на виконанням директиви ЄС про правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії. Україна зобов'язувалася імплементувати її ще до 1 січня 2012 року. Але ухвалення закону затяглося на півтора роки.

Тим не менше, прес-аташе представництва Європейської Комісії в Україні Давид Стулік сказав в інтерв'ю DW, що європейська сторона в цілому схвально оцінює цей документ. "Як показали два попередні звіти ЕС, Україна дуже запізнилася з цим законом і тому його ухвалення має дуже високий пріоритет. Але навіть після цього слід буде втілити ще багато інших вимог ЕС в секторі української електроенергетики", — сказав Стулік.

Нездоланна монополія

Чи зможуть тепер українці, як і споживачі в Євросоюзі, обирати собі вигідного постачальника електроенергії з-поміж десятків великих та маленьких операторів ринку? Експерти вважають, що цього не буде, бо ухвалений депутатами документ лише формально відповідає критеріям Енергетичного Співтовариства. Насправді ж український ринок електроенергії монополізований приватною компанією ДТЕК, яка вважається частиною бізнес-імперії донецького олігарха Ріната Ахмєтова. "ДТЕК фактично буде конкурувати сам із собою", — зазначив в інтерв'ю DW директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.

Голова Бюро комплексного аналізу та прогнозування Сергій Дяченко підтвердив, що ДТЕК дійсно контролює більш як дві третини українського ринку теплової генерації електроенергії. До того ж, за словами експерта, сукупна частка ДТЕК та державного концерну "Енергоатом" сягає 80 відсотків виробництва струму в державі. "Конкуренції виробників енергії нема, тому вони будуть обмежувати генерацію і підтримувати високі ціни", - прогнозує Дяченко.

Брак прозорості

Зараз українці оплачують лише 20-25 відсотків собівартості електроенергії, а решта цих коштів стягається з промислових споживачів. За новим законом, як сказав Дяченко, доплачувати за населення будуть не промисловці, а атомні та гідроелектростанції, яким виробництво струму обходиться дешевше, ніж тепловим електростанціям. "Цей механізм визначення доплат для кожного конкретного підприємства непрозорий і містить в собі великі корупційні ризики. Це ще менш прозора система, ніж та, що існує зараз", - вважає експерт.

В ДТЕК із цим не згідні. "Ми зможемо напряму, без посередників працювати на підставі двосторонніх угод з будь-яким постачальником чи споживачем в Україні. Або працювати на ринку за цінами "на добу вперед", що є таким собі еквівалентом енергетичної біржі", — заявила в інтерв'ю українському телебаченню керівниця департаменту з регуляторної політики ДТЕК Юлія Носулько.

Енергія дорожчатиме?

Доброю новиною для більшості споживачів струму є те, що новий закон не передбачає негайного збільшення вартості електроенергії для населення. "Закон нічого не змінює для пересічних громадян", - зазначає Володимир Омельченко. Але це ніяк не означає, що тарифи не будуть зростати в подальшому, застерігають експерти.

Сергій Дяченко впевнений, що взимку ніхто не наважиться на їхнє збільшення "через ризики зростання неплатежів". Але вже навесні 2014 року тарифи можуть зрости на 20-25 відсотків. "Наші розрахунки свідчать, що за рік роботи за новими правилами ринок електроенергії матиме до мільярда гривень збитків", - каже Дяченко. Щоби запобігти цьому, він пропонує скористатися досвідом побудови конкурентного енергоринку в сусідніх Польщі та Росії.