Влада в картинках
16 квітня 2013 р.На плакаті зображено канцлера у натовпі. Але не просто будь-як, його постать в оточенні невідомих простих громадян розміщується у центрі фотографії. Жодного охоронця в кадрі, жодного логотипу партії чи передвиборного слогана. Під час парламентської виборчої кампанії 1994 року Християнсько-демократичний союз зробив ставку на відомість Гельмута Коля.
"Це незвичний передвиборний плакат", - каже Елізабет фон Гаґенов. Мистецтвознавець за фахом, вона працює для дослідницького центру політичної іконографії в Гамбурзі, розшифровуючи візуальний бік політичних подій. "Коль постає тут як відкритий правитель, якому не потрібні для захисту охорона чи озброєння. Він перебуває в оточенні народу, який його любить, тому йому нема чого боятися за своє життя", - додає вона.
Візуальна енциклопедія
Плакат з зображенням Коля - лише один з 300 тисяч матеріалів, які каталогізував Центр дослідження політичної іконографії. З 1991 року співробітники цієї організації збирають зображення політичних подій та осіб, а потім їх аналізують. Так було створено своєрідну "візуальну енциклопедію" політичного простору. Завдяки їй можна дізнатися про приховані послання фотографій важливих політичних подій, справжнє змістовне навантаження листівок та картин.
Ці матеріали, які упорядковано за ключовими словами, охоплюють усі напрямки історії культури та мистецтва - від часів античності до сучасності. Це і скульптури, і картини, а також поштові марки та газетні карикатури. Вже нині чимало цих документів відскановано, їх можна відшукати онлайн в мультимедійному архіві. За пошуковим запитом "Адольф Гітлер", приміром, можна знайти поштові листівки за період від 1933 до 1945 року, котрі зображають диктатора у всіх можливих ролях і позах, мета яких продемонструвати його близькість до народу.
Мистецтво і політика
Політичний вплив, зауважує мистецтвознавець Мартін Варнке, досі відбивався не лише у текстах доповідей, памфлетах чи книгах, а й в урочистих церемонях, садах, пам'ятниках, фотографіях і картинах. Саме це, на його думку, і є простором для політичної іконографії. "Так, можна, приміром, побачити, як людство візуально відображало анархію. Або як демократія чи соціалізм проводили свою боротьбу за допомогою зображень",- зауважує Варнке.
Ідеться про те, "як можна за допомогою мистецтва виражати політичну владу",- додає Гаґенов. Як приклад, науковець згадав про середньовічних правителів, які полюбляли споруджувати фортецю над містом на пагорбі. "За допомогою архітектури, - продовжив Гаґенов, - правитель хотів подати сигнал: "Я паную над усім довкіллям!".
Вплив зображення на людину може бути більшим, ніж ефект від найкрасномовніших заяв, наголошують фахівці. Яскравий приклад - фото з 2011 року, що зображує напружений робочий момент у Білому Домі. На ній президент США Барак Обама перебуває в оточенні своїх співробітників, серед яких віце-президент Джо Байден та тодішній держсекретар США Гілларі Клінтон. Це історичний момент - першого травня 2011 року було вбито терориста Усаму Бен Ладена.
Обличчя осіб, зображених на світлині, виглядають напружено, усі погляди спрямовано на екран комп'ютера. Політики в режимі реального часу стежать за проведенням операції зі знищення Бен Ладена у Пакистані. Цей знімок обійшов весь світ на обкладинках друкованої преси. На думку Варнке, послання цієї фотографії: "Я порадився з моїми найкращими людьми, я роблю найкраще для мого народу".
Ще один промовистий приклад - зображення Саддама Хусейна, створене 2002 року на стіні Saddam Arts Center у Багдаді. "Класичний приклад візуальної реалізації політичного послання і приклад політичної інструменталізації картин", - так це коментує фахівець з історії мистецтва Варнке.
Дослідницький центр політичної іконографії послуговується найсучаснішими комп'ютерними технологіями, щоб мати змогу опрацювати гори текстів, фотографій та малюнків. Далекосяжна мета - створити оцифрований банк данних текстів і фотографій.