Легітимність виборів під питанням

Росія обирає нового президента. Якщо вірити соціологічним опитуванням, за результатами голосування у неділю, 4 березня, переможе прем'єр-міністр Володимир Путін. За даними опитувань трьох провідних інститутів вивчення громадської думки, за Путіна проголосує більше половини виборців.

Не сумніваються у перемозі Путіна ні його прибічники, ні опоненти, ні експерти. «Я думаю, що Путін, звичайно, переможе у першому турі, тому що він найсильніший кандидат із тих, кого він пустив на вибори», - вважає Микола Петров з московського Центру Карнегі. Експерт порівняв вибори із ситуацією, за якої «чемпіон підбирає собі слабших суперників, визначає суддю й правила гри, а потім доводить, що насправді переміг».

Критикують президентські вибори і представники громадянського суспільства. «На жаль, ці вибори, швидше за все, будуть не найчеснішими і не найсправедливішими», - вважає Наталя Таубіна, керівник московської правозахисної організації Фонд «Суспільний вердикт». Вона зазначає, що не всі кандидати були зареєстровані й могли взяти участь у виборах, ЗМІ вели агітацію переважно за одного кандидата, а також «активно використовується адміністративний ресурс». За таких умов, вважає Таубіна, багато що залежатиме від реакції громадянського суспільства.

Суспільство, яке «розбудив» Путін

Майже три місяці у Росії відбувається те, що ще зовсім недавно багатьом видавалося неможливим. Десятки тисяч людей виходять на демонстрації у Москві, вимагаючи чесних виборів й розширення демократичних свобод. В інших містах також відбуваються схожі акції, але не настільки масштабні, як у столиці. Експерти й політики вважають, що громадянське суспільство в Росії «прокинулося».

«Розбудила його влада», - переконаний Микола Петров із Центру Карнегі. Частина населення більше не визнає негласний суспільний договір, згідно з яким, політична і економічна стабільність цінується вище демократичних свобод, вважає Петра Стиков, експерт зі Східної Європи у Мюнхенському університеті. На думку правозахисниці Наталі Таубіної, процес розпочався у вересні 2011 року, коли президент Дмитро Медвєдєв і прем'єр-міністр Володимир Путін оголосили про намір «помінятися» посадами і публічно визнали, що це рішення ухвалили давно. «Останньою краплею, що переповнила чашу, стала безпрецедентна фальсифікація на виборах до парламенту», - вважає Таубіна. За її словами, вирішальним у протестному русі було те, що «прості громадяни, які зголосилися стати спостерігачами, побачили фальсифікації на власні очі і поділилися своїми спостереженнями у ЗМІ, в інтернеті».

Вчора – «бандерлоги», сьогодні – «зріле суспільство»

Підсумки акцій протесту неоднозначні. На думку політолога Петрова, одним із головних досягнень протестів стала «демонстрація єднання і успіху», а також те, що «вдається досягати домовленості між різними в ідеологічному плані групами». Основні вимоги демонстрантів – скасування результатів виборів до Держдуми, відставка голови Центральної виборчої комісії Володимира Чурова чи звільнення тих, кого називають «політичними в’язнями» - не виконані. Від прямого діалогу з організаторами мітингів прем'єр Путін відмовився.

Тим часом, його риторика про громадянське суспільство не змінилася. Якщо у грудні прем'єр висміював опозицію, називаючи її активістів «бандерлогами», а символ їхнього протесту – білі стрічки – «контрацептивами», то у лютому – хвалив громадянське суспільство, називаючи його «незрівнянно більш зрілим, активним і відповідальним». У своїй програмній статті у газеті «Комерсант» Путін закликав «оновити механізми демократії». Парламент вже ухвалив у першому читанні законопроект про спрощення реєстрації партій.

Питання легітимності виборів

Прихильники Путіна не згодні з тими, хто заздалегідь називає вибори президента нелегітимними. «Чому ви відмовляєте у праві на свою думку половині країни», - написала у своєму блозі популярна телеведуча Тіна Канделакі. Вона посилається на дані опитувань, згідно з якими, більше двох третин росіян підтримують Путіна. Сам фаворит виборів заявив, що «меншість не має права нав’язувати більшості свою точку зору».

Наскільки чесно пройдуть вибори – відповідь на це питання покликані дати тисячі спостерігачів як від міжнародних організацій, наприклад ОБСЄ, так і громадянського суспільства. Контроль за виборами зі сторони звичайних громадян – один із головних проектів «Ліги виборців», неурядової організації, створеної під час протестів у Москві. «Якщо маса помічених порушень буде значною, то, скоріше за все, «Ліга виборців»… закличе вважати ці вибори нелегітимними», - сказав DW один із засновників об'єднання, письменник Борис Акунін.

Путін-3: лібералізація чи закручування гайок?

Говорячи про третій президентський термін поки що прем'єр-міністра, експерти оцінили його по-різному. Микола Петров з Центру Карнегі вважає, що Путін буде слабким президентом і піде з посади дочасно. Наталя Таубіна не очікує від нового президента «нічого доброго». На її думку, «12 років показали тенденцію до згортання прав і свобод».

Водночас мюнхенський політолог Петра Стиков вважає, що Путін спробує піти на таку лібералізацію, яка б не загрожувала його владі. «Я не думаю, що Путін вважав би себе легітимним президентом, якби йому довелося керувати країною, спираючись виключно на придушення протестів», - вважає експерт. На його думку, Путін прагнув зберегти владу і зрозумів, що «закрутив гайки надто сильно». Петра Стиков припускає, що майбутній президент піде на спрощення реєстрації партій і зниження прохідного бар'єру на виборах. «Будь-який інший варіант був би дурнішим, ніж Путін є насправді», - вважає німецький експерт.

Автор: Роман Гончаренко, Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе