Ірландія та "рятівна парасолька"

Донині Ірландія була в одному ряду з Грецією, Португалією, Іспанією та Кіпром. Усім цим країнам унаслідок боргової кризи довелося просити багатомільярдної допомоги в так званої "трійки" кредиторів - Європейського Союзу, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду. Але невдовзі - від 15 грудня - Ірландія збирається вийти з-під рятівної "парасольки" євро і повернеться до (майже) нормального фінансового життя.

Сім років "затягування пасків"

До цього дня офіційно закінчиться трирічна програма надання Ірландії екстреної кредитної лінії завбільшки 85 мільярдів євро (з яких, щоправда, 17,5 мільярда забезпечив сам Дублін). Вона була відкрита у грудні 2010 року створеним незадовго до цього європейським стабілізаційним фондом EFSF. У відповідь ЄС, ЄЦБ та МВФ вимагали від ірландського уряду ввести режим жорсткої економії та послідовної санації державних фінансів. Виконання цих умов регулярно перевіряли представники цих трьох кредиторів.

Утім, ірланді жорстко заощаджували не лише упродовж останніх трьох років. Їм довелося "затягнути паски" ще у 2008-му, коли через фінансову кризу, яка до того моменту вже розпочалася в англосаксонських країнах, та мильної бульки, яка луснула на місцевому рину нерухомості, ірландські банки захиталися і для їхнього порятунку довелося витрачати гроші платників податків. Тож представлений нещодавно бюджет на 2014 рік - уже сьома поспіль програма скорочення державних витрат і збільшення податкового тиску.

Представляючи в парламенті проект цього бюджету, міністр фінансів Майкл Нунан процитував слова ірландського поета Батлера Єйтса про те, що надто довгі нестатки перетворюють серце на камінь. На щастя, з ірландцями цього не сталося: вони з гідною подиву стійкістю і цілеспрямованістю терплять усі свої невдачі. Демонстрації протесту відбувалися і в Дубліні, але їх було набагато менше, ніж у Лісабоні, Мадриді чи, тим паче, в Афінах.

Становище стабілізувалося

Мешканці "зеленого острова" втратили через боргову кризу багато соціальних пільг і зіткнулися з серйозним збільшенням фіскального навантаження, як-то, наприклад, податку на доходи чи податку на нерухомість. Радикальне скорочення державних витрат і важка рецесія спричинили різке зростання безробіття приблизно від 4 до 15 відсотків. Цей рівень був би ще вищим, якби близько 300 тисяч ірландців не взяли приклад зі своїх предків і не виїхали з країни на заробітки.

Та всі ці жертви не були марними: фінансова ситуація в Ірландії настільки стабілізувалася, що тепер країна зможе в повному обсязі повернутися на боргові ринки, тобто знову пропонувати свої держоблігації приватним інвесторам, а не залежати від фінансової допомоги з Євросоюзу. Щоправда, Дублін про всяк випадок хоче домовитися з Брюсселем про відкриття нової кредитної лінії на 10 мільярдів євро, щоб підстрахуватися і не надто залежати від настроїв на біржах.

Адже фінансова ситуація в країні хоч і стабілізувалася, та все ще далека від ідеальної. Так, дефіцит бюджету в наступному році становитиме 4,8 відсотків ВВП, хоча в єврозоні максимально припустимі три відсотки. Але якщо врахувати, що у 2012 році цей показник становив 8,2 відсотка, то прогрес очевидний.

Висока безробітність, величезні іпотечні боги

Понад те, у 2014 році вперше за час кризи в Ірландії очікується первинний профіцит бюджету, тобто доходи держави переважать її витрати, якщо не враховувати гроші, які йдуть на обслуговування державного боргу. До того ж Ірландія накопичила резервів на приблизно 25 мільярдів євро. Можна виходити з того, що всі ці фактори сприятимуть стійкому попиту на ті державні облігації, які ірландський уряд почне розміщувати на фондовому ринку після 15 грудня 2013 року.#

Подальші успіхи у справі оздоровлення державних фінансів залежать від темпів зростання ірландської економіки. Цьогоріч ВВП "зеленого острова" зросте, за прогнозом МВФ, на 0,6 відсотка, а в наступному - на 1,8 відсотка. Це більше, ніж у багатьох інших країнах єврозони, але на 0,4 відсотка менше, ніж нещодавно передрікали експерти фонду.

Мотором ірландської економіки нині є експорт. В цій англомовній країні розмістили свої промислові та сервісні центри багато транснаціональних концернів, перш за все американських. А ось позитивних імпульсів від внутрішнього ринку поки не очікується. Даються взнаки і високий рівень безробіття, і величезні, часто непосильні борги, які накопичили чимало ірландських домовласників. Частка отримувачів іпотечних кредитів, які понад три місяці не виконують своїх зобов'язань, вже перевищила 12 відсотків.

Тож вихід Ірландії з-під опіки європейського стабілізаційного фонду на буденне життя її рядових громадян ніяк не вплине. Тим не менш, це принципово важливий рубіж на довгому шляху виходу з кризи.