У пошуках більшості
16 березня 2013 р."Чорний дим над парламентом", - італійське телебачення застосовує символіку виборів Папи Римського до політичної ситуації у країні. Перше після виборів засідання парламенту, яке відбулося у п'ятницю, 15 березня, продемонструвало повну нездатність ані членів його першої палати, ані сенаторів досягти політичного консенсусу.
Три політичні сили - соціал-демократи, консерватори та протестний "Рух п'ять зірок", - які користуються приблизно однаковою підтримкою виборців, украй розсварені між собою. Із першої спроби вони навіть не змогли проголосувати за кандидата на радше репрезентативні посаді посади голів обох палат парламенту. Розподіл політичних сил унаслідок виборів, які відбулися три тижні тому, практично унеможливлює створення в Італії дієздатного уряду.
"Дармоїди й божевільні"
Як сказав засновник "Руху п'ять зірок" Беппе Грило в інтерв'ю німецькому телебаченню, "слово уряд будить у мені неспокій". На його думку, як ліві, так і праві політичні сили в Італії однаково погані. Грилло не бажає вступати у коаліцію ані із соціал-демократами, ані тим більше з колишнім прем'єр-міністром Сильвіо Берлусконі та його консервативним блоком."Консенсусу не буде", - говорить Грилло.
Сам засновник руху, який уперше брав участь у виборах на національному рівні, проте одразу набрав 25 відсотків голосів, мандату не отримав. Він має судимість і не може, за статутом "Руху п'ять зірок" потрапити до парламенту. Проте "грилліні", новоспечені члени руху, пройшли до обох його палат, супроводжувані значним інтересом медіа. "Ми сьогодні повертаємо громадянам їхні інституції", - сказав Роберто Фіко, який балотувався на посаду голови Палати депутатів - першої палати італійського парламенту. Для його однодумців усі інші політики є "кастою дармоїдів". Сенатор Віто Кримі, голова фракції "Руху п'ять зірок", назвав своє власне об'єднання: "Ми банда божевільних".
Перед загрозою перевиборів
Соціал-демократ П'єр Луїджи Берсані, якому належить більшість у Палаті депутатів, але не в Сенаті, уже майже відчайдушно намагається наблизитися до Грилло, аби створити принаймні уряд меншості. Проте Беппе Грилло відхиляє ці спроби. Навіть заклик лівих інтелектуалів не зміг його переконати.
"Грилліні" блокують голосування, бажаючи лише час від часу підтримувати окремі закони. Проте прем'єр-міністром може стати тільки та людина, якій висловлять довіру обидві палати італійського парламенту. На даний момент перспективи досягнення консенсусу у цьому питанні залишаються примарними.
Консервативний блок на чолі із Сильвіо Берлусконі вже зараз робить ставку на нові вибори. У той час як самого Берлусконі госпіталізували з інфекційним зараженням очей, його намісник Анджеліно Альфано заявив, що за відсутності стабільного уряду в червні доведеться проводити нові вибори. Альфано, очільник партії Берлусконі "Народ і свобода", також не має можливості створити коаліцію, яка могла би сформувати уряд. Проте Сильвіо міг би уявити собі навіть щось на кшталт великої коаліції з лівими. Проте хто у такому випадку став би прем'єр-міністром, сказати важко. Востаннє велика коаліція зазнала невдачі в грудні минулого року.
Упродовж наступних кількох тижнів президент Італії Джорджо Наполітано розпочне передбачені конституцією консультації щодо формування уряду. Чи надасть він урешті-решт мандат на формування уряду одній із політичних сил, і досі не зрозуміло.
Європа стривожена
Виконуючому обов'язки прем'єр-міністра країни Маріо Монті, який на виборах успіху не мав, ще, очевидно, деякий час доведеться залишатися на посаді. На нещодавньому саміті в Брюсселі Монті намагався пояснити скрутне становище, яке склалося в Римі. Європейці сподіваються, що фінансові ринки й надалі хоч якось витримуватимуть хаос в Італії.
Від часу виборів витрати на фінансування державного боргу Італії лише незначно збільшилися. У п'ятницю, 15 березня, Центральний банк країни повідомив, що в січні в Італії накопичилося 2022 мільярдів євро боргу. Це абсолютний рекорд. Економіка країни переживає важку рецесію, у той час як політика топчеться на місці.