20 років у статусі столиці: Берлін вимагає переїзду з Бонна решти уряду

Розмежування функцій між Бонном і Берліном – неефективне. Час для остаточного переїзду до нової столиці – настав. Ці та інші заяви німецьких політиків лунають з нагоди 20-річчя рішення Бундестагу про переїзд центральних органів влади Німеччини з Бонна до Берліна.

Провінційний Бонн, утворений з кількох дрібних населених пунктів на Рейні, від самого початку був для багатьох німців тимчасовою столицею. Але за п'ятдесят років від 1949-го до 1990-го місто «звикло» до особливого статусу. Бундестаг у результаті дуже бурхливих дебатів вирішив зберегти у Бонні сім міністерств, а також низку інших установ виконавчної влади. Тому й досі деякі міністерства, в тому числі оборони і довкілля, мають по дві штаб-квартири - головну в Бонні та додаткову в Берліні. У Бонні також залишається друге робоче місце федерального канцлера і президентський палац.

Сьогодні жоден державний службовець у Німеччині не хотів би отримати призначення до Бонна. Тут вже периферія, немає колишньої динаміки і кар'єрних можливостей. Екс-голова Бундестагу Вольфґанґ Тірзе заявив, що вважає розмежування державних органів влади на два міста нерозумним. «Цей закон створювався не на вічність»,- підкреслив політик. Тієї ж думки дотримується і колишня голова нижньої палати німецького парламенту Ріта Зюссмут, яка 20 червня 1991 року голосувала за те, щоб Бундестаг і уряд залишились у Бонні.

За і проти остаточного переїзду

Міністр оборони Томас де Мезьєр теж наполягає на перенесенні свого міністерства з Бонна до Берліна, хоч сам родом з колишньої столиці. «Це, звичайно, не означає виведення Бундесверу з Бонна, це місце ніколи не спорожніє»,- сказав де Мезьєр в інтерв'ю газеті «Bonner Stadt-Anzeiger». Він пропонує зробити, як у випадку з мін'юстом: міністерство перебазували, залишивши при цьому низку підпорядкованих йому відомств та філій у Бонні.

Однак існують і протилежні думки. Один з противників - міністр фінансів Вольфґанґ Шойбле. Авторитетний політик доби Гельмута Коля хоча й вважає рішення двадцятирічної давнини безальтернативним, сьогодні закликає до обережності: «Я так затято виступав за Берлін як столицю об'єднаної Німеччини, що хотів би застерегти від перекручення знайденого тоді компромісу».

За словами Шойбле, берлінсько-боннська директива була ухвалена не для того, щоб запобігти соціальним негараздам. «Можливо, це питання врегулюється колись просто само собою»,- зазначив політик. Насправді чимало людей у Німеччині побоюються надмірної централізації федеративної за устроєм країни, тому й обстоюють старий поділ Берлін-Бонн.

Статус міжнародного центру

Між іншим, за 20 років Бонн не перетворився на «місто-привид». Навпаки, колишня столиця бурхливо розвивається. Причому не завдяки чиновникам, які тут ще залишились, а скоріше завдяки концернам, зосередженим у місті на Рейні. «Бундесштадт» Бонн поступово вжився у роль майданчика для установ ООН, глобальних переговорів та міжнародних конференцій. Одна з них, Глобальний медіа-форум, саме триває тут з 20 по 22 червня.

Захар Бутирський / dpa, dapd /
Редактор: Леся Юрченко