266 000 українців знайшли роботу у ФРН. Це багато чи мало?

Уже 266 тисяч українських біженців влаштувалися в Німеччині на роботу. Це великий успіх, вважає канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz), а успіхи йому зараз дуже потрібні - він непопулярний, його позиції серйозно захиталися, і це багато в чому пов'язано з міграційною кризою. Невипадково канцлер ФРН присвятив їй основну частину своєї недавньої програмної промови в Бундестазі.

Щоб наголосити на успіхах у цій сфері, Шольц влаштував 30 вересня в Берліні у Відомстві федерального канцлера зустріч, присвячену підсумкам урядової програми прискореного і полегшеного працевлаштування біженців. Її перша річниця не за горами, проте Олаф Шольц навіть не став чекати цієї дати.

Який ефект дав Jobturbo?

Програму, що отримала назву Jobturbo (можна перекласти як "працевлаштування в турборежимі"), представив 18 жовтня 2023 року міністр праці ФРН Губертус Гайль (Hubertus Heil). Тоді він заявив: "Мовний бар'єр знижується. Настав час іти працювати".

Це була, по суті, зміна курсу уряду Німеччини в питанні працевлаштування біженців, які мають реальну перспективу залишитися в країні на тривалий термін. Причому заклик міністра був звернений, головним чином, до українців, точніше кажучи - до українок, адже жінки становлять переважну більшість громадян України, які отримали в Німеччині притулок, рятуючись від російської агресії.

Уряд фактично відмовився тоді від установки, згідно з якою, біженцям на спеціальних інтеграційних курсах слід насамперед добре вивчити німецьку мову, щоб потім претендувати на більш кваліфіковану роботу. Новим пріоритетом стало якнайшвидше залучення українських біженців на ринок праці з урахуванням досвіду інших країн ЄС.

І ось офіційно оголошено результат: 266 тисяч працевлаштованих громадян України станом на липень 2024 року, це збільшення порівняно з жовтнем минулого року на 71 тисячу. Одночасно кількість працевлаштованих громадян з тих восьми країн, з яких до Німеччини прибуває найбільша кількість шукачів притулку, досягла 704 тисячі, тут теж збільшення на 71 тисячу. Таким чином, на німецький ринок праці, який відчуває дефіцит кадрів, причому не тільки кваліфікованих, останніми роками надійшов у сумі майже один мільйон працівників із числа біженців.

Що одразу ж впадає в око, коли бачиш ці цифри: громадяни України працевлаштовуються значно вищими темпами, ніж біженці з восьми інших країн, адже в обох випадках приріст становив 71 тисячу, тільки в українців вихідна база була значно нижчою.

Яка ж частка українців працює?

Якщо ж узяти абсолютну цифру працевлаштованих - 266 тисяч, то її можна трактувати по-різному. Так, наймасовіша німецька газета Bild налаштована критично: "З тих 1,1 мільйона українців, які від початку війни втекли в Німеччину, лише менш як чверть знайшли роботу, на якій вони платять внески в соціальну систему". На думку видання, темп тут швидше "неквапливий", ніж "турбо". Тим часом кількість українських біженців досягла 1,65 мільйона людей.

Тож насправді цей відсоток ще нижчий, зокрема й тому, що лише 213 тисяч українських біженців знайшли роботу, на якій вони справді платять відрахування в соціальні фонди (sozialversicherungspflichtig Beschäftigte). Цю цифру повідомив на зустрічі з канцлером міністр праці Губертус Гайль. Решта зайняті неповний робочий день або на так званих мініроботах (Minijobs), коли заробіток становить менше 538 євро на місяць. Такі працівники за німецьким законодавством звільнені від відрахувань до соціальних фондів.

Якщо ж подивитися з іншого боку і врахувати, що, за даними Федерального агентства з праці, з усіх українських біженців, які приїхали в Німеччину на початок 2024 року, працездатними вважалися близько 530 тисяч, то виходить: з них на роботу влаштувалися вже трохи більше половини, якщо враховувати і тих, хто зайнятий неповний день. Судячи з усього, помітне поліпшення ситуації настало в червні та липні, оскільки до травня Німеччина змогла працевлаштувати менше українців, ніж планувалося.

Олаф Шольц вимагає прагматизму

Хай там як, канцлер оголосив наявні результати успіхом. Але що куди важливіше: він повністю підтвердив продовження взятого курсу. У своїй промові на зустрічі з нагоди річниці програми Jobturbo Олаф Шольц одразу кілька разів повторив слово прагматизм. Усім зацікавленим сторонам слід виявити навіть "максимальний прагматизм", наголосив він, маючи на увазі і самих біженців, і роботодавців, і державні органи, зокрема бюро з працевлаштування.

"Головна мета: забезпечувати біженців роботою швидше, ніж раніше", - заявив канцлер. Не слід чекати і вимагати від них хорошого володіння німецькою мовою, багато робіт можна виконувати і з незначними знаннями, зазначив Олаф Шольц і послався на досвід ФРН, яка в 1960-ті роки приймала заробітчан, і вони одразу розпочинали роботу в умовах повного незнання мови. За його словами, займатися її вивченням можна і паралельно з роботою. Більшість професій допускають роботу також і без визнання кваліфікації, вважає канцлер ФРН.

Звертаючись до присутніх, Олаф Шольц подякував у їхній особі всім біженцям, які працевлаштувалися, за те, що вони роблять внесок у зміцнення добробуту Німеччини. За умов дефіциту кадрів трудові мігранти дуже потрібні країні, жодна держава у світі не в змозі забезпечувати економічне зростання за скорочення трудових ресурсів. Водночас Олаф Шольц, який відчуває дедалі більший тиск з боку опозиції, послав у бік біженців чітко і вельми жорстко сформульований сигнал: "Ми не хочемо на гроші платників податків підтримувати байдикування".

Читайте також: Шольц наполягає на пришвидшенні працевлаштування українців у ФРН