8000 гривень: допомога для бізнесу чи лише політичний жест?

У вівторок, 20 квітня, на єдиному порталі державних послуг "Дія" почалася реєстрація заявок на отримання державної допомоги для фізичних осіб-підприємців та найманих працівників, які припинили роботу через посилення карантину у низці регіонів України. У пресслужбі президента України Володимира Зеленського повідомили, що вже близько 100 тисяч осіб залишили заявки на отримання фінансової допомоги від держави. 

Верховна Рада ухвалила запропонований Зеленським закон про підтримку бізнесу ще в березні. Документом передбачена одноразова допомога у вісім тисяч гривень для фізичних осіб-підприємців (ФОП) та найманих працівників, діяльність яких потерпає через карантин. По суті, можновладці не видумували нічого нового. Точно таку суму депутати погодились виплатити підприємцям і працівникам торік. Щоправда, тоді закон передбачав ще низку пільг. DW розпитала підприємців та експертів, чи допомогла виплата, яку вони отримали в 2020 році, та як вони оцінюють нову ініціативу влади. 

Отримати допомогу змогли не всі

Уперше підтримати громадян і бізнес, які постраждали від карантину, Верховна Рада вирішила у грудні 2020 року. Тоді депутати передбачили одноразову виплату у 8000 гривень. Окрім цього, ФОПів першої групи звільнили від сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) та єдиного податку. Такі податкові канікули мають тривати з грудня 2020-го до травня 2021 року. Також деяким підприємцям списали податковий борг.

За розрахунками мінекономіки, 8000 гривень отримали понад 480 тисяч ФОПів і найманих працівників, яким держава виплатила понад 3,8 мільярда гривень. Ще понад 200 мільйонів гривень отримали підприємці по компенсації ЄСВ.

Загалом, за даними Opendatabot, в Україні налічується понад 1,9 мільйона ФОПів. "Якщо додати найманих працівників, то вийде трохи більше трьох мільйонів. Таким чином, допомогу отримали близько 10 відсотків ФОПів і найманих працівників. Я вважаю такий рівень незадовільним", - зазначив у розмові з DW голова Всеукраїнської громадської організації "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич.

Низький рівень допомоги зумовлений тим, що багато підприємців не змогли її отримати, вважає Доротич. Він пояснив, що справа в класифікації видів економічної діяльності - так званих КВЕДах. "Якщо в підприємця їх кілька і один підпадає під компенсацію, а інший ні, то допомога не надавалась. Наприклад, ти займаєшся роздрібною і оптовою торгівлею. Магазин закрили через карантин, але допомогу не отримуєш", - пояснює Доротич.

На його думку, багато підприємців не брали 8000 гривень й через побоювання, що за будь-якими державними грошима може прийти перевірка, під час якої контролюючі органи знайдуть до чого причепитися.

Гроші, які залишилися майже непоміченими 

Незважаючи на виділені кошти, за підсумками 2020 року, в Україні закрилося 232 тисячі ФОПів, що на 16 відсотків більше, ніж 2019-го, йдеться в дослідженні YouControl. Водночас відкрилося майже на п'ять відсотків менше - понад 247 500 ФОПів.

Власниця двох магазинів дитячого одягу Галина Капітон з Черкас вважає, що підприємці закриваються через збитки, які значно перевищують допомогу держави. "Я отримала 8000 гривень, однак вони мені взагалі не допомогли. Під час весняного карантину в 2020 році я мала збитків на 80 тисяч гривень, а під час січневого - на понад 40 тисяч. Це комунальні платежі, податки й відсотки по кредиту. При тому, що оренду плату ТРЦ не брав", - розповіла підприємниця DW.

Серед чотирьох найманих працівників у крамниці Капітон змогли отримати допомогу лише двоє. "Матдопомога надавалася лиш тим, за яких єдиний соціальний внесок сплачено за третій квартал. Якщо людина влаштувалася на роботу в середині третього кварталу, то гроші не отримувала", - зауважила Капітон.

Разом з тим власник невеликого магазину автозапчастин з міста Вараш Рівненської області Олександр Вікторов вважає, що 8000 гривень та звільнення від сплати ЄСВ були хоч і не великою допомогою, але корисною. "Мені ніколи не допомагала держава, тому я вдячний. Але цього мені вистачило лише на чотири місяці сплати оренди", - говорить він у розмові з DW. При цьому Віктор нарікає на програму "Дія", тому що через вік йому було важко в ній розібратися.

Загалом вплив на економіку від 8000 гривень торік був мінімальним, вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський. "Виплатили понад 3,8 мільярда, а ВВП складає понад чотири трильйони. Це крапля в морі, яка не стільки для бізнесу, як для людей, що втратили зайнятість", - каже експерт.

Читайте також: "Не треба 8 тисяч, дайте працювати", або Чому допомога Зеленського не врятує підприємців

Збитки набагато більші за нову програму підтримки

Новий закон передбачає одноразову виплату у 8000 гривень ФОПам та найманим працівникам із держбюджету. Крім цього, кошти виділять з місцевого бюджету - розмір суми має визначити орган місцевого самоврядування. Але право на допомогу мають лише ті, хто перебуває в "червоній" зоні карантину. Аби отримати гроші, треба подати заяву в електронній формі через портал "Дія" не пізніше 30 днів із дня запровадження посиленого карантину на території регіону.

Нові виплати не допоможуть підприємцям, тому що збитки набагато більші, вважає Доротич. "Серед підприємців ми називаємо допомогу у 8000 гривень "похоронними", тому що витрати на утримання в неробочому стані підприємницької ініціативи значно перевищує цю суму. Треба платити за оренду, комунальні, податки", - каже він.

В Україні виділяють суми, які не йдуть в порівняння з допомогою у розвинених країнах, додає голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. "Тому нова допомога взагалі не має сенсу, лише витрачаються кошти з бюджету. Але держава не може не давати гроші, це політичний крок", - зазначив він DW.

Схожу думку має і Несходовський. За його словами, 8000 гривень - це мізерна сума, яка в десятки разів менша від розміру необхідної для підприємців, хоч це й краще, ніж нічого. "За всі попередні періоди економічних криз держава взагалі не допомагала підприємцям. Були лише певні пільги для великих компаній. Тому зараз добре, що допомога є", - підсумував директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.