Як Німеччина братиме участь у відбудові України

Розв'язана Росією війна в Україні продовжується, але вже очевидно: перемога буде за українцями, вони зможуть відстояти незалежність своєї країни. Тому треба просто зараз готувати конкретні довгострокові плани повоєнної відбудови країни, в якій Німеччина та німецький бізнес у тісній взаємодії з українськими партнерами мають намір відігравати одну з ключових ролей. Такий основний політичний сигнал п'ятого німецько-українського бізнес-форуму.

Інвестиції в Україну - капіталовкладення в майбутнього члена ЄС

Це був перший подібний захід за вісім місяців повномасштабної російської агресії - і з представництвом на найвищому рівні за всю історію його проведення з 2015 року. У ньому взяли участь глави двох урядів, понад десять міністрів і заступників міністрів, керівники відомств, топменеджери компаній. Ключовими організаторами заходу стали Федеральне об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) і Східний комітет німецької економіки (OA).

"Війна Путіна згуртувала нас", - зазначив у своїй промові канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) і проголосив початок німецько-українського економічного партнерства. Він зазначив, що на українському ринку зараз діють близько двох тисяч німецьких фірм, і додав, що "деякі з них розширюють свій бізнес навіть під час війни". 

Звертаючись до німецьких ділових кіл, канцлер наголосив: "Той, хто сьогодні інвестує у відновлення України, той інвестує в країну - майбутнього члена ЄС, яка стане частиною нашого правового простору і нашого внутрішнього ринку". Зміцнення правових засад ведення бізнесу в Україні канцлер торкнувся і в тій частині свого вступу, де він говорив про необхідність подальшої боротьби з корупцією.   

Читайте також: Скільки коштуватиме відбудова України?

Уряд України: виробництво озброєнь та інші пріоритети

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль, який приїхав до Берліна, висловив упевненість, що відновлення його країни стане бустером для економіки ЄС, каталізатором її розвитку. Він запевнив, що уряд у Києві взяв курс на стимулювання приватної ініціативи, на дерегулювання бізнесу, на зниження ролі держави в діловому житті.

Серед найперспективніших напрямів майбутньої співпраці він назвав оборонну промисловість, енергетику (з акцентом, зокрема, на газову сферу), IT-індустрію та цифровізацію, сільське господарство, а також розробку та впровадження екологічно чистих технологій у рамках європейського "зеленого" курсу, що отримав назву Green Deal.

Німецькі учасники форуму звернули також увагу на те, що у промові українського прем'єра пролунав термін ніаршоринг (Nearshoring) - ним позначають перенесення виробничих майданчиків з Азії до країн, розташованих у безпосередній географічній близькості до замовників, в даному випадку - поблизу ЄС.

Перша віцепрем'єрка і міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка підключилася з Києва через відеозв'язок, проілюструвала тезу про стимулювання приватної ініціативи повідомленням про плани приватизувати близько 800 українських підприємств. Вона також підкреслила, що розвиток оборонної промисловості - один із найважливіших пріоритетів уряду.

Які сфери співпраці бізнесмени ФРН вважають перспективними

Німецька сторона робити наголос на виробництві озброєнь не стала, в іншому організатори розставили акценти практично так само. Про те, які сфери й галузі двосторонньої співпраці вони вважають найбільш перспективними, наочно свідчать теми п'яти панельних дискусій, які відбулися під час форуму, за участю представників профільних міністерств і компаній.

Так, перша дискусія була присвячена новим матеріалам та енергоефективності під час відновлення України відповідно до принципів сталого (екологічного) розвитку. "Завдання полягає не просто в тому, щоби відновити зруйноване житло та інші будівлі - належить побудувати нові, екологічні будинки, з огляду на майбутнє членство України в ЄС", - наголосила міністерка з питань економічного співробітництва та розвитку ФРН Свенья Шульце (Svenja Schulze). 

На інших панельних дискусіях обговорювали німецько-українське енергетичне партнерство з акцентом на відновлювальні джерела енергії; логістику та інфраструктуру для водного, залізничного та автомобільного транспорту; сільське господарство та харчову промисловість; кібербезпеку та цифровізацію.

Йшлося переважно про середньо- та довгострокові, про повоєнні перспективи, але розмова знову і знову заходила і про майбутню зиму, в яку Україна входить з навмисно зруйнованою Росією енергетичною інфраструктурою.

У зв'язку з цим віцеканцлер і міністр економіки ФРН Роберт Габек (Robert Habeck) коротко розповів про те, як він і співробітники його міністерства разом із колегами з інших країн ЄС протягом останніх днів займаються пошуком генераторів і трансформаторів та їхньою терміновою передачею в Україну. Порівняно з вереснем, характер оперативних завдань, які виникають, істотно змінився, констатував міністр.

Скоро створять Агентство з відновлення України?

Що ж до довгострокових перспектив, то Габек назвав Україну "торговельним преміумпартнером" Німеччини, який згодом, "якщо реформи будуть успішно проведені", цілком міг би замінити Росію, зокрема й у таких галузях, як енергетика та хімічна промисловість. А тим німецьким компаніям, які вже зараз хотіли б інвестувати в українську економіку, Габек нагадав, що, попри воєнний час, звичні державні інструменти підтримки експорту, страхування капіталовкладень і надання гарантій продовжують діяти в повному обсязі.

Важливою для німецьких інвесторів інформацією стало й те, що в недалекому майбутньому в Києві з'явиться організація, покликана координувати міжнародні зусилля з відновлення зруйнованої війною країни. Про неї розповів професор Кембриджського університету, економіст, радник президента України Олександр Роднянський молодший. Його представили на форумі як майбутнього керівника Агентства з відновлення України. 

Він уточнив, що остаточне рішення про те, чи буде це фонд з власними коштами чи агентство на кшталт того, яке було створене в Індонезії після цунамі 2004 року, ще не ухвалене, оскільки обидві форми мають свої переваги та недоліки. Серед переваг агентства Роднянський виділив більшу прозорість у роботі з іноземними спонсорами та інвесторами. У будь-якому разі німецькі бізнесмени, які стежили за форумом у Берліні із залу або через інтернет, тепер знають, до кого вони незабаром зможуть звертатися в Києві за інформацією та допомогою.