Як швейцарські Альпи рятують клімат і енергосистему Європи

Лише гребля вказує на те, що ця лазурова водойма - не диво природи. На початку серпня 2022 року в кантоні Вале у Швейцарії введено в експлуатацію ГАЕС Нант-де-Дранс, що є другою за потужністю в країні та однією з найбільших в Європі гідроакумулючих станцій. Її встановлена потужність 900 МВт, що дорівнює потужності одного сучасного енергоблоку АЕС й забезпечує струмом 900 тисяч домогосподарств.

На будівництво цього колосального комплексу, частина споруд якого знаходиться під землею та в скелях, пішло 14 років. Вартість становила близько 2,3 мільярда євро. Будівельники пробурили у високогірній скелі два вертикальні гідротехнічні напірні тунелі, крізь які можна прокачувати воду. Загалом прокладено 17 кілометрів тунелів.

Генератори й смоки електростанції розташовані на глибині 600 метрів нижче за греблю В'є Емоссон, де прогулюються люди, у своєрідній велетенській печері. ГАЕС Нант-де-Дранс використовує різницю у висоті та кутом нахилу між двома водоймами - водосховищем В'є Емоссон і озером д'Емоссон - для генерації й збереження електроенергії.

Система працює як велетенський акумулятор: воду з нижнього озера помпують на верхній рівень водосховища за допомогою смоків. Їх запускають щоразу, коли електроенергія з інших джерел, як-от вітер і сонце, перевищує поточний попит - тобто виникає надлишок. Тут видно позначки рівня води на березі водосховища В'є Емоссон.

Коли потрібна електроенергія, вода падає з верхнього резервуара, розташованого на висоті 2200 метрів над рівнем моря. Води у ньому досить для 20 годин роботи з повним навантаженням. Потужний струмінь силою 360 кубічних метрів за секунду приводить у рух ці шість турбін.

20 гігават-годин енергії, які можуть бути накопичені в Нант-де-Дранс, - це гігантський обсяг. "Це означає, що ним можна зарядити 400 тисяч акумуляторів електромобілів одночасно", - запевнив директор електростанції Ален Соттьє у коментарі агентству Reuters. За його словами, перемикання з помпового режиму станції на повне виробництво електроенергії займає менше п'яти хвилин.

Працівники підключають ГАЕС Нант-де-Дранс до мережі електропередач. У Швейцарії до 60 відсотків електрогенерації припадає на гідроенергетику. Загалом струму більше, ніж країна споживає, тож надлишок експортується. У 2020 році він становив 5,6 терават-годин - майже десять відсотків від внутрішнього виробництва електроенергії. А завдяки новій ГАЕС, Конфедерація зможе ще більше наростити експорт.

"Ми залежимо від Європи. Але й нам є що запропонувати Європі з такими електростанціями, як Нант-де-Дранс", - наголосила Сімонетта Соммаруга з міністерства захисту довкілля. На фото вона - перед греблею В'є Емоссон незадовго до відкриття. На тлі енергокризи, що насувається на Європу, нова швейцарська електростанція може зробити свій внесок у забезпечення надійності енергопостачання в Європі.