Як у Києві опікуються тваринами з затопленої Херсонщини

В 11 павільйоні київського ВДНГ, де через катастрофу на Каховській ГЕС екстрено відкрився центр адопції тварин Patron Pet Center, вельми активно. Розпізнати притулок для тварин з-поміж інших будівель експоцентру досить просто ще з вулиці - через панорамні вікна видніються гори зоотоварів, зібраних небайдужими для врятованих чотирилапих з Херсонщини.

Одразу на вході в центр волонтери одну за одною розбирають тільки-но привезені лежанки для тварин, надані одним з українських зоомагазинів. За словами директорки центру Ірини Подвойської, допомоги надходить настільки багато, що є можливість нею ділитися.

"Ми як вулик або волонтерський зоозахисний хаб, куди люди приносять допомогу. В нас є дуже багато кормів, кліток для евакуації, лежанок для притулків. Все це ми повеземо з військовими, волонтерами на Херсонський напрямок, звідки будемо повертатися вже з (іншими. - Ред.) тваринами", - розповідає у розмові з DW Подвойська. 

Читайте також: Знищення Каховської ГЕС: збитки довкіллю перевищують 55 млрд гривень

Після руйнування Каховської ГЕС команда центру, попри ще не завершений ремонт, ухвалила рішення почати приймати врятованих тварин із Херсонщини. Їх розміщають в сучасні вольєри, облаштовані за всіма стандартами безпеки. Наразі в центрі - 75 врятованих собак та котів.

"Там тварина не заразиться інфекцією, адже це повністю герметичні бокси, окремі квартири для тварин. Там їм затишно, тихо, вони не лякаються гучних звуків. Там є вентиляція, тепла, регульована підлога електрична", - зазначає директорка центру.

Як каже Подвойська, одразу після оголошення початку роботи до центру почали прибувати волонтери. Так, киянка Ірина П'ятанчук долучилася до допомоги тваринам на другий день після катастрофи на Каховській ГЕС. Разом з нею в команді волонтерів, які допомагають на постійній основі, близько 30 людей, зазначає директорка центру Ірина Подвойська.

Робота зранку до ночі

"Ми тут майже живемо - зранку до пізнього вечора. Ми гуляємо, годуємо і проводимо різні маніпуляції. І ми вже орієнтуємося, виводимо тварин до інших людей, які приходять до нашого центру, щоб допомогти погуляти і познайомитися з тваринами, - каже волонтерка і додає, що не всі собаки готові до вигулу, адже деякі просто не привчені до повідка або поки не підпускають людей до себе.

Втім, головне, що вони живі й їм можна допомогти, зазначає дівчина. Попри те, що в неї самої вдома сім улюбленців, Ірина не виключає, що забере собі якусь тварину: "Корму і ласки вистачить на всіх. Але я для себе вирішила, що буду забирати найважчих тварин, які потребують найбільше уваги і роботи".

У центрі працюють зоопсихологи

Водночас фахівчиня з поведінки собак Аляска Варьєва, яка долучилася до роботи з прибулими тваринами з першого дня, каже, що корекції поведінки потребують всі прибулі тварини. У своїй роботі вона керується гуманним підходом - без примусу та з урахуванням потреб чотирилапих, процес адаптації яких індивідуальний.

"Робота з їхнім станом не закінчиться ніколи. Якась тварина може вийти (зі стану стресу. - Ред.) за тиждень, якась буде виходити місяцями і, можливо, до кінця навіть не вийде. Деякі собаки потребують фармакологічної підтримки, яку надають наші ветеринари, бо самостійно собаки не можуть справитися з таким стресом. І стрес - це не тільки ті умови, в яких вони були нещодавно, не тільки ті умови, в яких їх перевозили, а й умови, в які вони потрапили", - зазначає фахівчиня.

Відвідати тварин можна за графіком

За її словами, щоб знизити стресове навантаження на тварин, в центрі запровадили графік відвідувань та тихої години, щоб чотирилапі мали час відпочити без сторонніх.

Як каже Варьєва, більшість прибулих тварин контактні, втім є такі, хто не пристосований до спілкування з людьми. "У них було своє життя, звичні для них умови, але тепер це все затоплено і їм дуже-дуже складно буде пристосуватися до чогось нового в принципі. Особливо того, що дуже відрізняється від їхнього життя десь в полі або в приміській території, де нікого не було", - каже фахівчиня. За її словами, такі тварини ніколи не зможуть стати повністю одомашненими, тож ідеальний варіант для них - потрапити в приватний будинок з великою територією, до родини, яка розумітиме їхні особливості та потреби.

Окрім великого стресу, якого зазнали тварини через затоплення, майже всі прибулі чотирилапі мають дерматологічні захворювання, розповідає у розмові з DW ветеринарка Анастасія Боровкова. Серед основних проблем - зневоднення, блошиний дерматит, укуси кліщів, алопеції (ділянки без шерсті) та почервоніння. "Це такі проблеми, які не є життєво небезпечними. Але для собаки, яку будемо віддавати в руки, це звісно мінус, тому їх намагаємося це підліковувати", - зазначає фахівчиня.

Читайте також: У пошуках питної води для півдня України

На базі центру працює ветеринарний маніпуляційний кабінет, де лікарі проводять огляд всіх прибулих тварин. Деякі з них надходять з маститом, травмами кінцівок, очей, новоутвореннями. Таких тварин відвозять у ветеринарні клініки, адже наразі центр не має потужностей для надання спеціалізованої допомоги.

"Нас підтримує Асоціація ветеринарних лікарів України, але у нас немає, наприклад, хірургії та вузькопрофільних спеціалістів", - каже директорка центру Ірина Подвойська. За її словами, наразі триває пошук працівників у штат, адже плани команди амбітні - у центрі працюватиме, зокрема, спортивна зала для постраждалих фізично тварин, де відбуватиметься їхня реабілітація, та грумінг-кімната.

"Ми робимо це для тварин, щоб тваринка відчула знов себе бажаною, улюбленою, і щоб вона якомога скоріше стала хатньою", - каже Подвойська. Вона наголошує, що центр керується комплексним підходом.

Мета - позбутися явища безхатності

"Ми не притулок, ми центр адопції. Наша мета - позбутися явища безхатності на території України. Ми маємо досвід, гарну аудиторію, виходи на європейців. І ми хотіли зробити наш центр саме точкою контакту для Європи. Тому що люди хочуть бути корисними, не знають як допомогти, а ми знаємо, як це можливо", - каже Подвойська.

Першочергово - возз'єднати тварин із власниками

Втім, наразі першочерговим завданням команди є пошук імовірних власників врятованих тварин, продовжує директорка. "На сьогодні вже декілька людей відгукнулися, вони знайшли своїх тварин. Ми зараз розробляємо маршрут, як їх довести і повернути власникам", - зазначає директорка. Ввечері 12 червня одна родина херсонців вже забрала свого песика Бімку. Ще троє чотирилапих вирушили до своїх родин.

Понад 150 охочих взяти тварину

Тих тварин, власники яких не знайдуться, після проходження карантину та завершення курсу вакцинацій команда центру планує прилаштовувати в нові сім'ї. Наразі в черзі охочих взяти врятованого з Херсонщини улюбленця вже понад 150 людей. "В нас є договір на прилаштування тваринок в нову родину. Будемо обов'язково говорити з новими власниками і тільки якщо вони дійсно мають змогу відповідально утримувати тварину, будемо віддавати", - наголошує директорка. Якщо ж виявиться, що у прилаштованих чотирилапих є власники, нові господарі, згідно з договором, будуть зобов'язані повернути улюбленця.

Тим часом тварини із затопленої Херсонщини продовжують прибувати, тож паралельно з опікою над ними, у центрі добудовують нові вольєри та потребують допомоги тих, хто "не цурається брудної роботи". Адже у той час, як ввечері вишукуються черги з охочих вигуляти чотирилапих, волонтерам бракує ресурсів з прибирання вольєрів.

Читайте також: Спершу забрали землю, тепер і воду: наслідки руйнування Каховської ГЕС для фермерів
півдня