Ракети США у Німеччині: зміцнення оборони чи нова ескалація?

Уперше з 1990-х років Сполучені Штати мають намір знову розмістити в Німеччині зброю великої дальності. Саме це було погоджено на липневому саміті НАТО у Вашингтоні. "Нам відомо, що в Росії сталася неймовірна модернізація систем озброєнь, які загрожують європейській території", - заявив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) у Вашингтоні.

Після закінчення "холодної війни" США значно скоротили свої арсенали в царині озброєнь великої дальності в Європі. Аналогічні кроки зробив і Радянський Союз, а згодом і Росія, що проголосила себе державою-правонаступницею СРСР. Тож після завершення "холодної війни" і роззброєння в Європі панувала атмосфера розрядки напруженості, а безпека здавалася гарантованою і за умови скорочення кількості озброєнь. Однак після повномасштабного нападу Росії на Україну 2022 року колишня конфронтація відновилася. А нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) заявив, що він вбачає серйозні прогалини в забезпеченні обороноздатності країни.

Посилення ПРО й ракети з радіусом дії понад 2000 кілометрів

Тож з 2026 року США планують розгорнути в Німеччині зенітні ракети SM-6, крилаті ракети Tomahawk і експериментальне гіперзвукове озброєння, "що має більшу дальність ураження, ніж те, що нині розміщене в Європі", йдеться в заяві на сайті Білого дому.

SM-6 - зенітна ракета морського базування з активною системою самонаведення і радіусом дії по повітряних цілях від 240 кілометрів. На думку американських експертів, вона може успішно збивати гіперзвукові ракети противника. Кілька років тому військовим США стали надходити комплекси, що застосовують цю ракету з землі. Як і більшість далекобійних зенітних ракет, SM-6 так само теоретично можна застосовувати як балістичну ракету для ураження наземних або надводних цілей. Так само нещодавно військові США представили версію SM-6 для застосування з повітря.

Натомість заплановані для поставок до Німеччини гіперзвукові ракети дальністю дії понад 2750 кілометрів поки що перебувають на стадії розробки.

Крилаті ракети типу Tomahawk добре зарекомендували себе вже впродовж понад тридцяти років - востаннє під час ударів по позиціях бойовиків-хуситів в Ємені, котрі обстрілюють торговельні судна у Червоному морі. Особливість ракети Tomahawk - вона летить на низькій висоті, орієнтуючись на рельєф місцевості. Через це їх важко виявити та перехопити радарами противника. Також якщо раніше американські військові застосовували їх переважно з кораблів субмарин, то тепер для цих ракет розробили й ґрунтовий мобільний комплекс.

Німеччина має власні потужні крилаті ракети Taurus, але дальність їхньої дії обмежена лише близько 500 кілометрами, і запускаються вони з повітря літаками, тоді коли Tomahawk може запускатися як з суходолу, так і з моря. Максимальна дальність дії цих американських "крилаток"  - до 2500 кілометрів. Для порівняння: по прямій відстань від Берліна до Москви становить близько 1600 км, до Калінінграда, звідки, на думку очільника міноборони Німеччини, в разі збройного конфлікту буде походити найбільша загроза, - менше ніж 600 кілометрів.

Побоювання нової гонки озброєнь

У політичних колах Німеччини на плановане розгортання нових озброєнь відреагували по-різному. Такий захід був схвалений правлячою коаліцією, що складається з соціал-демократів (СДПН), вільних демократів (ВДП) і партії "Союз 90/Зелені". Принципову згоду також отримано від найбільшої опозиційної партії, консерваторів із ХДС/ХСС.

Своєю чергою, представники правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН), якій закидають зв'язки з РФ, Лівої партії та "Союзу Сари Ваґенкнехт" (ССВ) висловили занепокоєння у зв'язку з новою гонитвою озброєнь. Це "розгортання робить Німеччину мішенню, - заявив співголова АдН Тіно Крупалла (Tino Chrupalla). - Федеральний канцлер Олаф Шольц діє не в інтересах Німеччини".

"Ми, безумовно, повинні готуватися до нової гонки озброєнь", - вважає Тім Тіс (Tim Thies) з Інституту досліджень проблем миру і політики безпеки в Гамбурзі. На його думку, ситуація неоднозначна. З одного боку, плановане розгортання може стати важливим елементом стратегії НАТО, з другого - треба враховувати можливу реакцію російської сторони.

Паралелі та відмінності з "подвійним рішенням" НАТО

У грудні 1979 року НАТО оголосило про розміщення американських ракет середньої дальності в Західній Європі як захід у відповідь на нарощування на європейській території СРСР балістичних ракет середньої дальності - насамперед РСД-10 "Піонер". Члени НАТО тоді домовилися, що США поступово розмістять на території Західної Європи (зокрема у Німеччині) до 600 мобільних ракет середньої дальності Pershing II, а також крилатих ракет Tomahawk наземного базування.

Одночасно СРСР пропонувалося вступити зі США в переговори про ліквідацію цього класу озброєнь. Йшлося тоді з обох сторін про ракети в ядерному оснащенні. Ця система заходів - розгортання нових ракет і заклик до переговорів отримала назву "подвійне рішення НАТО".

Утім, те рішення розкололо німецьке суспільство і призвело до масових акцій протесту, в яких взяли участь сотні тисяч жителів Німеччини. Активну роль в організаціях протестів відігравали тоді Зелені. Проти розміщення ракет протестував і тоді ще молодий соціал-демократ Олаф Шольц.

Розгортання американських ракет завершилося 1985 року, а вже 1987-го СРСР і США уклали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Як вказує Тім Тіс, договір призвів до утилізації сотень американських ракет і ще більшої кількості радянських. Однак, зазначає він, укладення цього договору було далеко не неминучим, і не останньою чергою було зумовлене винятковими стосунками між президентом США Рональдом Рейганом і радянським лідером Михайлом Горбачовим.

Німеччина повинна сама розробляти зброю

Запланована зараз дислокація американських озброєнь, мабуть, задумана тільки як тимчасове рішення. Міністр оборони Німеччини Пісторіус заявив в інтерв'ю суспільно-правовому мовнику Deutschlandfunk, що "цілком очевидно, що США справедливо очікують, що ми самі інвестуватимемо в розробку і закупівлю такої зброї дальньої дії". Перші кроки до цього вже робляться. Так, на саміті НАТО у Вашингтоні представники Німеччини, Франції, Італії та Польщі підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розробки крилатих ракет наземного базування з дальністю дії понад 500 кілометрів.

Тім Тіс вважає, що плани розгортання не будуть зірвані й у разі перемоги на виборах у США Дональда Трампа: "Багато систем озброєння, про які зараз ідеться, було запущено саме за Трампа. Крім того, за словами Пісторіуса, Німеччина має сама заплатити за їхнє розміщення. Федеральний уряд, схоже, майже заздалегідь передбачає будь-які вимоги з боку можливого майбутнього президента Трампа".

Експерт: Необхідно думати про вихід зі спіралі озброєння

Москва відреагувала на ці плани очікувано. Як заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, розміщення у Німеччині крилатих ракет Tomahawk та інших далекобійних озброєнь США є "ланкою в ескалаційному курсі". "Характер нашої реакції буде визначатися в спокійному ключі, професійно. Військові, поза всяким сумнівом, уже взяли в роботу це повідомлення", - сказав Рябков. За його словами, Росія буде "випрацьовувати насамперед військову відповідь на цю нову гру".

Тім Тіс очікує, що "Росія відреагує розміщенням і подальшим розвитком власних, у такій ситуації ядерних систем дальньої дії, які в разі потреби можуть досягти території США".  Експерт вважає, що це не означає необхідність відмови від розгортання, але радить "подумати, як можна було б одного разу знайти вихід зі спіралі озброєння, що розкручується".