Андрій Курков: Американські нотатки - на колесах чи пішки?

Коли зустрічаєш людину в США, варто постаратися одразу з'ясувати дві речі: скільки в її родині машин і скільки зброї. У Каліфорнії, де я вже прожив понад п'ять місяців, машин більше ніж зброї. Я знаю родини, де на трьох людей - сім машин і жодного пістолета, і це, в принципі, нормально. Втім, популярність зброї не падає, а радше навпаки - зростає. На сьогодні в США у цивільних на руках більше 390 мільйонів одиниць вогнепальної зброї й лише 280 мільйонів машин, що офіційно "на ходу".

Коли людина приїздить в США на більш або менш тривалий строк, вона дуже швидко розуміє, що без зброї вона тут дуже легко проживе, а от без авта - ну ніяк! Міський транспорт у великих містах є, але не завжди він може швидко довезти з пункту А до пункту Б! Покористувавшись місяць міським транспортом в Сан-Дієго - місті, де є і автобуси, і трамваї, - ми доволі швидко збагнули плюси і мінуси життя без машини, й мінусів виявилося набагато більше.

Читайте також: Німецькі автобани: міфи і реальність про необмежену швидкість, ідеальне покриття та затори (відео)

Тож вирішили вчинити так, як роблять багато з тих, хто приїздить на шість місяців і довше. Вирішили купити старе надійне авто у доброму стані якомога дешевше, щоби перед від'їздом його швидко спродати. Купити старе - не проблема! Купити надійне - проблема в кубі. Бо левова частка старих дешевих автівок вже приїхали. Ні, вони ще спроможні, мабуть, зробити з вами за кермом якусь пару сотень кілометрів, але один з них може стати для них останнім.

Автомобільний янгол-охоронець зі Львівщини

Тож як бути, особливо коли ви самі не автомеханік? Без янгола-охоронця - ніяк! Янголом-охоронцем саме і може виступити автолюбитель або автомеханік, який замість вас сяде за кермо, щоб перевірити залишковий ресурс потенційної покупки. Ну й, звісно, допоможе розібратися у стані машини спеціальний сканер, який можна придбати онлайн за якісь 30 доларів.

Мені дуже поталанило! Знайшовся янгол-охоронець родом зі Львівщини, що вже давно став каліфорнійським старожитцем. Досвід "спілкування" з автомобілями у нього величезний, та й сканер є! Разом з ним, під його керівництвом я пройшов курс молодого покупця уживаних автівок.

Він нас з сином одразу попередив - купувати у дилерів не варто, надто дорого! Треба купувати у власників. Для цього є спеціальні сайти. Тож ми відправилися на інтернет-пошуки надійної старої машини. Стали мріяти про той-таки "Каділлак" або "Ягуар" на ходу за пару тисяч доларів.

Продавати через інтернет тут можуть! Якщо, умовно кажучи, продають олівець, то ви отримаєте на тільки з десяток фотографій цього олівця, але й усю його історію з адресою олівцевої фабрики, де його виробили. Вірити чи ні в цю історію - це вже вам вирішувати!

Після перших же поїздок за адресами розпродуваних через інтернет машин стало зрозуміло, що переважна більшість продавців - нелегальні дилери. Під вікнами одного з них ми побачили одразу три машини, які він продавав. Вірніше, перепродавав. Купити їх він міг на аукціоні, які тут проводяться регулярно. На аукціон потрапляють як машини, конфісковані за борги, так і машини, що простояли 30 років без руху на подвір'ї господаря. Або машину, чий власник нещодавно помер і якої прагнуть позбутися спадкоємці.

За правилами таких аукціонів покупець не може перевірити технічний стан автомобіля. Тут діє принцип "кота у мішку".  Досвідчені учасники аукціонів шукають старі "тойоти" або "ніссани" за тисячу доларів, "оживляють" двигун, роблять мінімальний ремонт й перепродають вже за кілька тисяч. Менш досвідчені купують за півтори тисячі двадцятирічний "Мерседес", роблять, щоб він хоча б заводився й їхав, і продають за дві з половиною тисячі. При цьому переконують тебе, що це їхня власна машина. Немає сенсу описувати всі викрутаси таких продавців, набагато надійніше купувати машину в учасника аукціону, який не приховує, що займається таким бізнесом.

"МРЕВ" по-американськи

Тож так ми і зробили - купили двадцятирічну "Тойоту Авалон", у якої бортовий комп'ютер постійно нагадував, що у двигуна проблеми. Як з'ясувалося згодом, двигун працював нормально, проблеми були з комп'ютерним попередженням!

Оформляються машини тут за п'ять хвилин. Можна взяти у місцевої ДПС бланк продажу, самому заповнити й самому ж написати на талончику техпаспорта, кому ти продаєш або даруєш машину. Ці два папірця - квитанцію про продаж і техпаспорт - я віддав у бюро перереєстрації машин й уже за два тижні отримав поштою новенький техпаспорт на моє ім'я.

Візит в DMV - американський еквівалент українського "МРЕВ" - вразив мене й тим, з якою повагою тут ставляться до тих, хто бажає здати на права. По-перше, їм необов'язково ходити на курси. Теорію, як і в Україні, можна здати на комп'ютері, а екзамен з водіння прямо поруч з DMV. Тут же у кількох місцях великими літерами написано "Не хвилюйтесь! Успішна здача вами екзамену на права - в наших інтересах! Ми хочемо вам допомогти!"

Читайте також: Електробайк "Берлін-Дніпро", або Як крадені у Німеччині велосипеди потрапляють до України

Ціна екзаменів - і теорії, і практики - 30 доларів. У цю суму входить і вартість самих прав, які водночас є й посвідченням особи. Екзамени приймають не лише у громадян США - головне, щоб у вас була поштова адреса. Адже саме на цю адресу вам і вишлють водійські права.

Тож якщо у вас були проблеми зі здачею на права в Україні - а я знаю, що таке трапляється постійно, - прилітайте в Америку й отримуйте права тут! Корупції тут немає й екзаменатор ніколи не накаже зупинитись під знаком "Зупинка заборонена", щоби потім заявити, що екзамен не складено через зупинку в неналежному місці. Саме так я колись провалив свій екзамен у Києві.