Бербок: Рішення видати Красікова РФ - дуже делікатна дилема

Масштабний обмін ув'язненими між Росією і країнами Заходу становив для Німеччини "дуже делікатну дилему", оскільки Берліну довелося звільнити "найманого вбивцю" з Росії. З такою заявою міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) виступила в ефірі медіакомпанії Bayerischer Rundfunk у п'ятницю, 2 серпня.

Глава МЗС Німеччини мала на увазі видачу Росії співробітника спецслужб РФ Вадима Красікова, засудженого за вбивство в Берліні колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі у серпні 2019 року.

Рішення про видачу "не було легким для жодного члена уряду" ФРН, підкреслила Бербок. Воно "справедливо робить необхідною дуже і дуже ґрунтовну дискусію", додала глава німецької дипломатії. При цьому міністерка висловила полегшення у зв'язку зі звільненням ув'язнених у Росії та Білорусі.

Читайте також: Кого Захід віддав Росії в рамках великого обміну

Водночас існує "не тільки Путін у Кремлі, а й диктатор у Білорусі ..., який нещодавно засудив громадянина Німеччини до смертної кари", вказала Бербок. Йдеться про Ріко Кріґера (Rico Krieger), якого суд у Мінську наприкінці червня засудив до найвищої міри покарання за звинуваченням за шістьма статтями кримінального кодексу. Наприкінці липня Олександр Лукашенко підписав указ про помилування німця.

Реакція рідних Хангошвілі на видачу Красікова РФ

Родичі вбитого чеченця висловили розчарування видачею Красікова Росії. Як заявила вдова Зелімхана Хангошвілі Манана Цатієва в коментарі DW: "Я й уявити навіть не могла, що вони таке проведуть". За її словами, після вироку суду "адвокати нас заспокоїли, сказали, що це неможливо, якщо дають довічне ув'язнення".

"Виявляється, можна будь-якими законами знехтувати, щоб свої політичні підґрунтя провести", - резюмувала Цатієва. "Людина - вбивця. Коли б, де б її не випустили, вона навряд чи житиме чесно, сумлінно, коли стільки грішків за спиною", - додала вона.

Тим часом канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) раніше назвав обмін росіянина "правильним рішенням". За даними видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, на звільненні наполіг міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн (Marco Buschmann), який дав розпорядження генпрокурору Єнсу Роммелю (Jens Rommel). Федеральна прокуратура була проти і наполягала, що помилування має затвердити президент ФРН. У підсумку прокурори підкорилися вказівці, хоча у відомстві "панує розчарування".

Убивство Хангошвілі в Тіргартені

Оголошеного Росією в розшук за звинуваченням у тероризмі Зелімхана Хангошвілі застрелили в берлінському парку Малий Тіргартен 23 серпня 2019 року. Вадима Красікова з документами на ім'я Вадима Соколова затримали того самого дня.

Процес у справі розпочався в жовтні 2020-го і тривав понад рік. У грудні 2021 року Красікова було засуджено до довічного позбавлення волі. Вищий земельний суд Берліна визнав доведеним твердження сторони обвинувачення про те, що Красіков убив Хангошвілі за вказівкою влади РФ.

Великий обмін між Заходом і РФ

У рамках обміну ув'язненими з країнами Заходу 1 серпня Москва видала: політиків Володимира Кара-Мурзу та Іллю Яшина, правозахисника Олега Орлова, громадського діяча Андрія Пивоварова, художницю Сашу Скочиленко, соратників опозиціонера Олексія Навального Лілію Чанишеву, Ксенію Фадєєву і Вадима Останіна, громадянина ФРН Кевіна Ліка; фігуранта справи журналіста Івана Сафронова, політолога Дітера Вороніна (Dieter Woronin), який має громадянство РФ і ФРН; громадянина ФРН і РФ Германна Мойжеса (Hermann Moishes); громадян США Пола Вілана, Евана Гершковича, Алсу Курмашеву; громадянина Німеччини Патріка Шебеля (Patrick Schöbel), якому загрожувало у РФ 7 років в'язниці за ввезення в країну жувального мармеладу з марихуаною. Білорусь видала засудженого владою РБ до розстрілу, а пізніше помилуваного громадянина Німеччини Ріко Кріґера (Rico Krieger).

Читайте також: Байден подякував Шольцу за "поступку" для обміну в'язнями з РФ

До Росії ж, окрім "вбивці з Тіргартена" Вадима Красікова, повернулися: Владислав Клюшин, засуджений у США на 9 років за звинуваченням за комп'ютерний злам і шахрайство; Артем і Ганна Дульцеви, засуджені в Словенії на 1 рік і 7 місяців за звинуваченням у шпигунстві; Павло Рубцов, обвинувачений у Польщі в шпигунстві на користь Росії; Михайло Мікушин, якого в Норвегії звинуватили в шпигунстві на користь Росії; Роман Селезньов, який отримав 27 років ув'язнення в США за звинуваченням у кібершахрайстві; Вадим Конощенок, якому в США було пред'явлено звинувачення в контрабанді технологій і американських боєприпасів для ВПК Росії. Їх в аропорту зустрічав особисто президент РФ Володимир Путін.