Безпекові угоди - місток до членства України в НАТО?

На саміті НАТО у Вільнюсі 12 липня 2023 року Україні не запропонували членство а Альянсі, натомість лідери країн Великої сімки, президенти Європейської ради та Єврокомісії підписали Спільну декларація про підтримку України. Це рамковий документ, у якому передбачалося, що учасники працюватимуть з Україною "над конкретними двосторонніми довгостроковими зобов'язаннями і домовленостями у сфері безпеки". В Офісі президента України назвали ці домовленості "безпековими угодами".

Пройшов рік і на наступний саміт НАТО у Вашингтон Україна приїхала вже з 21 підписаною такою безпековою угодою. Вони однакові за назвою, але різняться за суттю. У цих угодах йдеться про співпрацю у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, у повітрі та/або на морі, посилення оперативної сумісності з партнерами по НАТО, розвиток оборонно-промислової бази України, навчання українських Збройних Сил, обмін розвідданими, у тому числі для протидії гібридним загрозам тощо. 

Зразкова безпекова угода з Великобританією

Першої країною, з якою Україна уклала таку угоду, стала Великобританія. Ця угода, яка була підписана в середині січня 2024 року, вийшла "найзразковішою", вважає експерт з питань Північної Америки та Великобританії аналітичного центру "Українська призма" Олександр Краєв. "З британцями вийшла одна з найбільш рішучих угод. Бо британці чітко сказали, що до нас (України. - Ред.) застосовуються такі ж самі правила, як до союзників НАТО, відповідно до статті 4. Тобто, у випадку ризику повторення російської агресії ми переходимо в режим консультації, і британці зазначили, що їх ніщо не обмежує у застосуванні будь-яких засобів для стримування такої агресії", - каже Краєв.

До того ж, за словами експерта, саме Велика Британія "задала тон" у виділенні Україні коштів на безпекову сферу і саме Британія першою ввела параметри, що кожна така угода має містити в собі положення про підтримку вступу України до НАТО. 

Кожна безпекова угода має свою специфіку

Безпекові угоди з Україною вже підписали всі країни Великої сімки (G7), велика частина країн ЄС. Окремо, наприкінці червня, були підписані "Спільні безпекові зобов'язання між Україною та Європейським Союзом". 

Остання двостороння безпекова угода була підписана з Польщею, під час візиту президента України Володимира Зеленського до Варшави 8 липня. Саме цього дня Росія завдала чергового руйнівного масованого ракетного удару по українських містах, одна з російських ракет влучила в дитячу клініку "Охматдит" у Києві.

Безпекова угода з Польщею вперше передбачає можливість перехоплення ракет і дронів у повітряному просторі України, випущених у польському напрямку. "Кожне слово в цьому документі є значущим, з них будуть практичні наслідки. Ми сприймаємо слова як взаємне зобов’язання, а не як порожні обіцянки. Ми найближчим часом разом з іншими союзниками крок за кроком будемо втілювати положення документа в життя", - заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після підписання угоди. 

Усі безпекові угоди містять зобов’язання з військової, фінансової та гуманітарної підтримки України, але кожна з них має і свою специфіку. "Країни, згідно з цими угодами, зобов’язуються надавати Україні доступ до певних технологій, інвестувати в обороно-промисловий комплекс, розбудову обороноздатності. Але при цьому німці, наприклад, ще й займаються танками для ЗСУ, балтійські держави - підготовкою піхоти, кібербезпекою, італійці - специфічними типами спецоперацій та підготовкою артилерії, французи - літаками, підводними човнами. Кожна країна проробила цей документ відповідно до своїх можливостей і пріоритетів. Вони надаватимуть саме ті технології, в яких вони є унікальними спеціалістами,", - пояснює Краєв. 

Безпекові угоди як свідчення: Захід не має втоми від України

А втім, головна функція цих безпекових угод - "радше психологічна, ніж матеріальна", вважає старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Friends of Europe, колишній високопосадовець штаб-квартири НАТО Джеймі Ши. Допомога Україні, про яку йдеться у кожній з них, "вже була надана на двосторонньому рівні", наприклад, у рамках чеської ініціативи про надання Україні 155-міліметрових боєприпасів, через Європейський фонд миру, через канали НАТО або в межах пакету військової та фінансової допомоги США на 60 мільярдів доларів. "Тобто ці угоди не генерують нової допомоги для України, вони зафіксували те, що вже робиться", - наголосив Ши у розмові з DW. 

Читайте також: "Політичний трамплін" без гарантій: що дають Україні нові безпекові угоди

"Угоди підписуються для того, щоб дати Україні певні гарантії, але називати їх безпековими було б неправильно, бо жодна з цих угод не надає Україні щось подібне до того, що гарантує стаття 5 Північноатлантичного договору", - продовжує Ши. Аналітик вбачає в цих угодах проміжну ланку між набуттям членства України в НАТО, яке поки що не має визначеної дати, і сьогоднішнім днем, коли в Україні триває агресивна війна.

"Президенту Зеленському зараз важливо показати, що Україна має підтримку по всьому світу, - каже Ши. - Коли твоя держава переживає складний момент на фронті, ти шукаєш довгострокової допомоги, НАТО відмовляється назвати дату можливого членства, ці угоди показують, що Захід не має втоми від України і дають певні гарантії, що виділена підтримка буде довгостроковою", - сказав Ши. Водночас брюссельський аналітик звернув увагу на те, що партнери України хоча й обіцяють продовжувати надавати Києву допомогу в майбутньому, але в жодній з угод не говориться, що наступного року допомога буде подвоєна чи збільшена.

"Найлайтовіший" варіант безпекової угоди підписаний між Україною та США, відзначає, у свою чергу, Олександр Краєв. "Від Сполучених Штатів очікували, що це буде найбільша, найсильніша, найкрутіша угода, яка тільки може бути. І що це буде справді визначальний зразок для всіх наступних угод і навіть для редакції попередніх. Але вийшло, що вона в загальних термінах відповідає тому, що ми очікували, але угода максимально нейтральна", - відзначає експерт аналітичного центру "Українська призма".  

Узгодження позицій перед мирними переговорами?

Разом з тим, виконавчий директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський розглядає підписані безпекові угоди як узгодження позицій між партнерами перед майбутніми мирними переговорами, які рано чи пізно доведеться розпочати супротивним сторонам.

"Це формується умова для можливих мирних переговорів з Росією, і мова проте, що Україна не вступить в ЄС чи НАТО є неприйнятною та не буде розглядатися взагалі. Ці договори - це основа для консенсусу партнерів, щоб незалежно від зміни влади, ці партнери не погодилися на ту лінію переговорів, яку просуває Росія", - сказав DW Бурковський.

Що говорить соціологія

Більшість українців хоча й вітає підписання безпекових угод, але при цьому багато хто вважає їх недостатніми. Як засвідчило актуальне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), переважна більшість українців (65%) дотримується думки, що безпекові угоди є корисними для зміцнення обороноздатності України. Водночас, зазначають соціологи, важливо врахувати, що з них вважають "дуже корисними" - 18%, а решта 47% вважають "скоріше корисними". "Тобто у більшості ставлення стримано-обережне", - прокоментували у КМІС. При цьому 27% українців стверджують, що ці угоди або не мають впливу на обороноздатність, або взагалі є некорисними. 51% українців, згідно з опитуванням КМІС, вважають, що Україна отримає недостатню підтримку для ефективної протидії Росії.