Бородянка: знищені будинки й тіла під завалами

Бородянка розташована за 50 кілометрів на північний захід від Києва. На початку повномасштабного вторгнення Росії в цьому містечку велися запеклі бої, які спричинили значно більші руйнування житлових будинків, ніж в інших постраждалих від обстрілів російських військ населених пунктах Київської області.

У звільнену на початку квітня від російських військ Бородянку для українських та іноземних журналістів, в тому числі кореспондента DW, представники української влади організували престур, щоб наочно продемонструвати наслідки активних боїв і російської окупації у цьому населеному пункті. Представників ЗМІ привезли в Бородянку під час дії посиленої комендантської години в області, коли зруйновані вулиці містечка були майже порожні. 

Після в'їзду на розв'язці з Вокзальної на Центральну вулицю містечка, де розташовані житлові будинки, адміністративні будівлі, кафе та ресторани, відкриваються величезні масштаби руйнувань, спричинені російськими обстрілами та бомбардуваннями. Центр Бородянки перетворився на руїни - знищені багатоповерхівки, дорожнє покриття, повалені дерева та спалені авто.

Центр Бородянки зруйнований на понад 90 відсотків

За словами виконувача обов'язків начальника ГУ ДСНС у Київській області Петра Кісільова, який розбирає завали у Бородянці, центральна частина містечка зруйнована на понад 90 відсотків, проте "інвентаризація руйнувань у Бородянці ще триває". Він підкреслює, що у цьому населеному пункті немає жодних військових частин, складів та об’єктів стратегічного значення. "Це просто варварське ставлення російських військ до мирного населення", - каже Кісільов.

Читайте також: Бійня в Бучі: суцільні руїни та тіла людей на згарищі

Лише на вулиці Центральній видно близько десяти багатоповерхівок, значна частина яких перетворилася просто на купу уламків і каміння. За словами місцевих жителів, з якими вдалося поспілкуватися кореспондентові DW у Бородянці, російські літаки в перші дні повномасштабної війни обстріляли житлові будинки ракетами на низькій висоті.

"В цьому не було жодного військового сенсу", - нарікає радник глави МВС Антон Геращенко, який супроводжував представників ЗМІ у поїздці. "Російські пілоти просто скидали бомби, де їм заманеться", - вважає він.

"Одна з найбільших трагедій в Україні"

Своєю чергою міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський під час брифінгу для ЗМІ у Бородянці назвав події в цьому містечку "однією з найбільших трагедій в Україні". За його словами, Бородянка стала одним із найбільш постраждалих від російської військової агресії населених пунктів на Київщині.

Під кожним завалом досі можуть перебувати тіла загиблих, каже міністр. "Рятувальники намагалися почати розбирати завали ще місяць тому, але ворог почав обстрілювати їх та техніку ДСНС, яка тут перебувала", - розповідає він. Глава МВС зазначає, що тоді ще можна було діставати людей з-під уламків, і рятувальники спробували продовжити розбір завалів наступного дня, але їх знову обстріляли, після цього вони не мали сюди доступу. Відновити пошуково-рятувальні роботи вдалося вже після звільнення Бородянки від російських військ на початку квітня. 

Читайте також:  Мер Бучі: "Кількість виявлених тіл зростає з кожним днем"

"Ми розуміємо, що зараз живих людей під завалами вже не залишилось. Це черговий злочин проти людяності, який свідомо вчиняли російські військові, тому що тут немає ні військових частин, ні військової техніки. Тут є тільки житлові будинки і неподалік дитячий садочок", - вказав міністр. Зруйновані будинки в Бородянці стали фактично братськими могилами для десятків мирних українців, додає Геращенко.

"Бомбосховища не рятували"

"Як літак летить, то хочеться впасти і молитися, щоб бомба впала тільки не на тебе", - розповідає місцева жителька Ольга. За її словами, після того, коли дев'ятиповерхові будинки після бомбардувань стали обрушуватися, значну частину людей почали евакуйовувати автобусами до інших населених пунктів.

"Люди були дуже налякані, бомбосховища не рятували, тому що будинки, коли руйнувалися, то підвали теж засипало, а в них були люди. Це велике зло. Нікому не побажаєш такого горя", - додає вона.

Ольга каже, що раніше такі масштабні бойові дії бачила лише у фільмах. "Війна це дуже страшно, це пригнічення духу. Я просила тільки одного - хай буде мир, щоб не стріляли. Це жах. Я весь час переживала, перебувала в напрузі та у шоковому стані", - згадує вона та сподівається, що війна більше не повернеться до Бородянки.

Читайте також: Amnesty International: Буча - лише вершина айсбергу