Боротьба з корупцією: чи допоможе скасування строку давності

Корупція все ще залишається "ахіллесовою п'ятою" України. Західні партнери дедалі гучніше говорять  Києву про необхідність нарешті подолати це зло. Так, США склали список пріоритетних реформ, від виконання яких залежить отримання України подальшої допомоги,  серед таких реформ, зокрема, й посилення антикорупційних заходів.

Але також серед самих українців нетерпимість до корупції зросла. За даними загальнонаціонального опитування "Стан корупції в Україні. Сприйняття, досвід, ставлення", проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 89 відсотків респондентів вважають корупцію найсерйознішою проблемою для країни після повномасштабної війні. У зв'язку з цим соціологи вказують на високий суспільний запит на невідворотність покарання за корупційні злочини.

Корупціонерам незабаром не сховатися?

І, схоже, боротьба з корупцією набуває в Україні більш агресивних ознак. Днями група народних депутатів з різних фракцій зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №10100, який передбачає скасування строків давності за тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини, вчинені в період воєнного стану, та зупинення строку їхньої давності.

"Продовження строків давності за корупційними правопорушеннями є важливим інструментом для забезпечення суспільного запиту на справедливість, так само і дотримання міжнародних стандартів і вимог", - наголошується у пояснювальній записці законопроєкту. Скасування строків давності для тяжких та особливо тяжких корупційних злочинів, вчинених під час воєнного стану, "має стати важливим сигналом для суспільства та виявом політичної волі забезпечити невідворотність покарання за корупцію", йдеться далі в документі.

"Це дозволить покарати винних, навіть якщо вони зараз десь ховаються або якщо про їхні дії ми дізнаємося у далекому майбутньому", - пояснив один з авторів законопроєкту, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія у своєму Telegram-каналі. Законопроєкт передбачає також скасування строків досудового розслідування кримінальних проваджень до моменту повідомлення особі про підозру про підозру. Йдеться про скасування так званих "правок Лозового", які Верховна Рада проголосувала у 2017 році, завдяки яким, як зауважив Арахамія, "корупціонери продовжують уникати покарання і зараз".

Читайте також: Фактор корупції. Як ЄС контролює фінансування України?

Шкідливі "правки Лозового"

Річ у тім, що в українському кримінальному законодавстві існують обмеження за строкам давності проведення досудового розслідування нетяжких злочинів - 12 місяців, тяжких - 18 місяців у "фактових" провадженнях, тобто в провадженнях, де нікому ще не повідомлено про підозру. Цей час починає обраховуватися з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), а не з моменту повідомлення про підозру, коли справді відбувається втручання у права і свободи людини. Це так звані "правки Лозового", депутата минулого скликання від Радикальної партії Олега Ляшка, який "протягнув" їх під час голосування за нові процесуальні кодекси у 2017 році.

Тоді ухвалення таких правок пояснювали "захистом бізнесу" від тиску правоохоронців і необґрунтованих обшуків. Але від цього постраждали всі кримінальні провадження, каже експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ Євген Крапивін. "Бізнесу життя так і не полегшили, а от всім кримінальним провадженням нашкодили. Зокрема це вдарило по НАБУ і Вищому антикорупційному суду, тому що у них є провадження відкриті раніше, і там вже вийшли строки розслідування, і їх мають закрити", - прокоментував DW Крапивін.

За нині діючої системі, як далі пояснив Крапивін, завдяки "правкам Лозововго" у правоохоронців є 12 чи 18 місяців для розслідування: якщо вони впродовж цього часу не знайшли, кому повідомити про підозру, то провадження закривається. Є ще варіант, каже Крапивін, попросити слідчого суддю продовжити строки проведення розслідування, однак це потрібно чимось обґрунтувати і робити безкінечно це неможливо.

"Іноді об'єктивно розслідування не рухається, хоча ви зробили всі необхідні дії: оглянули місце події, опитали свідків, потерпілих, написали запит, а далі немає інформації. Вона може з'явитися через багато років, але справа вже закрита. Таких справ в Україні десятки тисяч. І така практика дуже шкодить розслідуванням", - каже Євген Крапивін.

Під загрозою закриття гучних корупційних справ

Через "правки Лозового" під загрозою закриття опинилися дві справи щодо виведення грошей із ПриватБанку. Розмір збитків лише в цих двох справах - понад 17 млрд гривень, відзначають у Центрі протидії корупції. Також можуть найближчим часом закрити справу Ротердам+ та справу народного депутата Ярослава Дубневича та інших осіб у заволодінні понад 93 млн грн філії "Центр забезпечення виробництва" ПАТ "Укрзалізниця", констатує юрист Центру Протидії корупції Вадим Валько.

Діючі "правки Лозового" це велике поле для маніпуляцій для слідчих і прокурорів, які можуть невчасно подати клопотання про продовження строків розслідування, а також для недоброчесних суддів, які можуть "зливаюти" справи, критикує Валько. Наприклад, пропускають строк розслідування, рахують його неправильно, продовжують строк не в того суб'єкта, змінюють судову практику заднім числом. Законопроєкт №10100 якраз і покликаний перекрити таку можливість для маніпуляцій.

Читайте також: Коломойський під слідством: що "світить" олігарху?

Потрібна також реформа правоохоронної та судової системи

Якщо законопроєкт буде ухвалений, то за розкрадання і "дерибан" під час війни корупціонери не уникнуть покарання навіть і після багатьох років приховування корупції, пояснює Валько. "Людина буде розуміти, що сьогодні вона при владі чи має якихось знайомих, які займають високі посади і зараз можуть прикрити її від відповідальності, але все одно рано чи пізно, буде притягнена до відповідальності", - каже Валько. Він переконаний, що переслідування за корупційні злочини без термінів давності мають стати "хорошим запобіжником для корупції". 

Водночас Валько не виключає, що існує ризик того, що корупційними справами без строку давності правоохоронці можуть і шантажувати тих, хто вчиняє корупційні діяння, тому паралельно потрібно реформувати і правоохоронну та судову систему, аби унеможливити подібне. "Одними змінами в Кримінальний процесуальний кодекс щодо строків корупційних злочинів ми не змінимо ментальність і поведінку недоброчесних правоохоронців чи прокурорів. Тут очевидно потрібні більш глобальні зміни - реформування всієї правоохоронної системи, перевірки на доброчесність тощо", - вважає юрист Центру протидії корупції. 

Тим часом один з авторів законопроєкту №10100, депутат з фракції Голос Ярослав Железняк анонсував інші законодавчі ініціативи, які будуть внесені на розгляд після скасування строків давності за корупцію під час війни та скасування "правок Лозового". "Чекайте скоро інших законопроєктів у пакеті ініціатив, який допомагає закрити дірки, які сьогодні заважають забезпечувати незворотність покарання за корупцію", - написав Железняк у своєму Telegram-каналі.