Коронавірус: чи сумісні жорсткі заборони з демократією?

Коли 23 січня влада Китаю повністю ізолювала 11-мільйонне населення мегаполісу Ухань, за кордоном на те, що відбувається, дивилися з подивом. Тоді ще ніхто не припускав, що через якихось кілька тижнів пандемія COVID-19 з такою ж силою вируватиме у Європі та США.

Нині через спалах коронавірусу масштабні обмеження запроваджені навіть у таких величезних містах, як Нью-Йорк, Мадрид і Берлін. Побут європейців і американців визначають карантин, заборони і заклики залишатися вдома. Багато хто тепер із заздрістю поглядає на Китай, де життя повільно повертається у звичне річище. В Ухані знову відкриваються магазини, а жителям міста дозволили виїжджати за його межі.

Чи означає це, що авторитарні країни, готові запроваджувати жорсткі обмежувальні заходи у стислі терміни, можуть впоратися з епідеміями хвороб на кшталт COVID-19 успішніше? Членкиня Австрійської академії наук, політологиня Тамара Егс (Tamara Ehs) так не вважає. Вона критикує авторитарні методи боротьби з коронавірусом навіть попри на їхню позірну ефективність. На її погляд, якби Китай від самого початку не приховував інформації про поширення вірусу, у такому жорсткому карантині не було б необхідності.

Читайте також: Чому в Україні критикують дії уряду в боротьбі з коронавірусом

Чи можуть карантинні заходи послабити демократію?

Проте стрімке поширення захворювання змушує і демократичні країни вживати надзвичайних заходів - наприклад, запроваджувати обмеження на пересування громадян, на свободу зібрань та віросповідання. 6 квітня віцепрезидентка Єврокомісії Вера Юрова зазначила, що 20 країн ЄС так чи інакше обмежили базові права своїх громадян у боротьбі з коронавірусом. На погляд Юрової, існує ризик того, що такі кроки можуть послабити демократію.

Тамара Егс, утім, відзначає, що серйозні обмеження свобод самі по собі не завжди є недемократичними. "Є критерії, за якими можна визначити, чи є захід виправданим: зокрема, чи служить він меті боротьби з вірусом і чи був він запроваджений з дотриманням належних процесуальних норм", - пояснює експертка. Отже, навіть суворий карантин цілком може вписатися в рамки демократії.

Рішення треба ухвалювати демократичним шляхом

Проблеми виникають лише в тому випадку, якщо політики починають зловживати режимом надзвичайного стану і запроваджувати обмеження в обхід законодавчої гілки влади. Як приклад Тамара Егс наводить так званий "великодній указ", який прагнуло видати австрійське міністерство охорони здоров'я. Нові правила дозволили б поліції без попереднього повідомлення перевіряти, чи не влаштовуються у квартирах великі сімейні свята на Великдень.

Читайте також: Під прикриттям коронавірусу: як угорський прем'єр розширює свою владу

Настільки серйозне втручання в приватне життя може бути дозволене навіть в умовах демократії, проте для цього необхідна згода парламенту: одного рішення міністерства недостатньо, пояснює Егс. Утім, після протестів з боку опозиції та громадянського суспільства від "великоднього указу" в Австрії все ж вирішили відмовитися.

Коли очікується вихід з локдауну?

При цьому важливо, аби заходи влади у боротьбі з коронавірусом мали підтримку з боку громадянського суспільства, зазначає Тамара Егс. У перші два тижні після їх ужиття в австрійському публічному просторі практично не було чутно критичних зауважень. За останні кілька днів, однак, ситуація змінилася, і у ЗМІ все частіше починають звучати критичні голоси опозиції, розповідає експертка.

Водночас найбільша небезпека криється не в тому, що демократичні країни можуть стати на шлях авторитаризму, продовжує вона: "Мене більше турбує те, що через страх перед коронавірусом громадяни починають покладати ще більше надій на сильних лідерів і погоджуються на подальші обмеження своєї свободи".

Читайте також: Пом'якшення карантину в Європі: різні шляхи виходу з локдауну

При цьому будь-які заходи, ухвалені урядом в рамках боротьби з коронавірусом, мають бути обмежені в часі. У Німеччині, наприклад, уряд Анґели Меркель (Angela Merkel) досі не визначився з датою початку скасування обмежень і не представив стратегії виходу з локдауну. 7 квітня Німецька рада з етики закликала політиків до відкритої дискусії на цю тему. В іншому випадку уряд ризикує втратити довіру населення, наголосили в організації.