Як Євросоюз протидіє відмиванню грошей
23 вересня 2020 р.
У Європейському парламенті зростає обурення після публікації досьє FіnCEN. За словами австрійської євродепутатки Евелін Реґнер (Evelyn Regner), матеріали досьє вказують на те, що великі європейські банки нехтували як законами, так і власними правилами проти відмивання грошей. "Скільки ще потрібно викриттів, щоби ми нарешті перекрили грошовий кран міжнародним злочинним синдикатам?" - запитує вона.
Речник з фіскальних питань фракції християнських демократів у Європарламенті Маркус Фербер (Markus Ferber) вважає, що проблема має системний характер. "Ті, хто відмиває гроші, та їхні спільники користуються тим, що країни ЄС обмежуються напівзаходами, бракує координації та не існує жодного європейського наглядового органу з по-справжньому серйозними повноваженнями", - констатує він.
Суворі закони, посереднє виконання
У Європейському Союзі зараз діє п'ять законів, спрямованих на боротьбу з відмиванням грошей. Завдяки їм у країнах-членах з'явилися так звані "підрозділи фінансової розвідки" (Financial Intelligence Units, FIU), які займаються аналізом підозрілих транзакцій. У Німеччині ці функції покладені на митницю. Однак, як визнає речниця з фіскальних питань від правлячої фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Антьє Тільманн (Antje Tillmann), для ефективного виконання цих функцій відомству бракує необхідних повноважень, відчувається і нестача персоналу.
Речник Єврокомісії Даніель Феррі 22 вересня, коментуючи досьє FіnCEN, сказав, що проблема не нова і навіть добре знайома. Боротьба з цим явищем має для ЄС "високу пріоритетність". З точки зору законодавства, за словами речника, у ЄС вже зараз діють "найсуворіші у світі закони". Тепер же треба подбати про те, щоб ці закони належним чином виконували.
Ще у травні цього року в офіційній заяві Єврокомісії висловлювалася критика на адресу країн-членів через неналежне виконання ними законодавства, націленого на боротьбу з відмиванням капіталів, здобутих злочинним шляхом. Проти деяких країн-порушниць навіть розпочато юридичні процедури.
Читайте також: Фірташ і Ко, або Оборудки українських олігархів у файлах FinCEN
Нові пропозиції
Згідно з даними міжнародної організації Transparency International (TI), лише 11 країн ЄС привели національне законодавство у цій сфері у відповідність до законів ЄС. Утім, у 25-и з 27 країн-членів діють банки, які покривали підозрілі транзакції, наголошує експертка TI з протидії відмиванню грошей Лауре Брілло. "ЄС має невідкладно посилити боротьбу з відмиванням грошей. Рік за роком ми стаємо свідками скандалів, у яких Європа фігурує як надійна схованка для правопорушників та вкрадених ними капіталів", - зазначає вона.
У травні цього року Єврокомісія оголосила, що на початку 2021 року представить план створення нового наглядового органу для протидії цьому явищу. Пропозицію ще мають схвалити усі держави-члени, а такий процес може розтягтися на роки. Однак появу такого органу вже давно чекають і Європарламент, і антикорупціонери з TI. Крім того, у Брюсселі хочуть покращити взаємодію і обмін даними між національними "підрозділами фінансової розвідки" країн-членів.
Слабкий банківський контроль
На початку цього року повноваження та сфери компетенції Європейської служби банківського нагляду (EBA) зі штаб-квартирою у Парижі було розширено. Однак сама ж служба у вересні поскаржилася на те, що може лише координувати дії, а не вести повноцінні слідчі дії. Для цього служба мусить звертатися до національних наглядових органів.
Британський експерт з фінансових питань Грем Барроу у коментарі DW зазначив, що банки добре заробляють на підозрілих транзакціях, тому й не поспішають усерйоз боротися з цим явищем. У підсумку ж проти міжнародної і транснаціональної проблеми борються лише на національному рівні. Барроу переконаний, що цей підхід мусить змінитися. "Ситуацію могло б змінити створення агентства ЄС із протидії відмиванню грошей. Злочинці нехтують кордонами, а ми кордони поважаємо. Насправді ж, ми маємо працювати на міжнародному рівні, як це роблять злочинці", - пояснює експерт.
Кіпр як символ змін
З 1 жовтня мають оновитися "чорні списки" країн, які, за даними ЄС, недостатньо роблять для протидії відмиванню грошей. Будь-які операції з банками або компаніями з цих країн автоматично потрапляють у категорію "підозрілих". Зараз там можна знайти такі країни, як Співдружність Багамських Островів, Барбадос, Ботсвана, Гана, Ямайка, Камбоджа, Маврикій, Монголія, М'янма (Бірма), Нікарагуа, Панама та Зімбабве. Деякі країни раніше зобов'язалися активніше боротися з явищем, тому ЄС виключив їх зі списку - йдеться про Боснію-Герцеговину, Гайану, Лаос, Ефіопію, Шрі-Ланку та Туніс.
Читайте також: Українські долари і панамські офшори: як покласти кінець порочній дружбі?
Упродовж багатьох років "пральною машиною" вважали і Кіпр, де прописалися сотні тисяч підставних фірм, які обслуговували виведення в офшор брудних грошей, передусім з Росії та України. Кіпр потрохи полишає цю економічну модель у минулому, не в останню чергу завдяки тиску зі США, але не ЄС. Саме тиск з Вашингтона змусив кіпрські банки закрити тисячі підозрілих рахунків. Тепер Нікосія робить ставку на енергоресурси. За участю американського концерну ExxonMobil біля Кіпру мають розробляти газові родовища, на які, утім, претендує і Туреччина.