Британський генерал про кораблі в Чорному морі
21 квітня 2021 р.
Річард Ширрефф - відставний британський генерал, який прослужив близько 40 років. З 2011-го по 2014-й роки він обіймав посаду заступника командувача об'єднаними збройними силами НАТО в Європі. Вийшовши у відставку, він написав книгу-застереження "2017 Війна з Росією", в якій описав гіпотетичний сценарій конфлікту РФ і НАТО через Україну. В інтерв'ю DW Ширрефф пояснив, чому нове військове протистояння РФ і України можливе, розповів про роль британських кораблів у Чорному морі, закликав створити міжнародну коаліцію для підтримки Києва, але виступив проти членства України в НАТО.
DW: Росія стягнула до кордону з Україною найбільшу кількість військ з 2014 року. Наскільки ситуація близька до нової війни, чи є вона неминучою, як вважають деякі оглядачі в Росії?
Річард Ширрефф: Я не думаю, що вона неминуча, але ситуація дуже небезпечна. Це справді серйозне нарощування сил, якого ми не бачили з моменту вторгнення в Крим. Ми в жодному разі не повинні це применшувати. У разі неправильної оцінки це може призвести до гіршого результату. Але якщо діяти обережно, ситуацію можна зберегти під контролем.
У своїй книзі ви описуєте можливий сценарій військового загострення між Україною і Росією. Він починає збуватися?
На щастя, моя книга була описом вигаданих подій. Подібність полягає в тому, що це серйозне нарощування сил з боку РФ. Я сподіваюся, що є одна важлива відмінність - це намір. Ми не знаємо точно, чого Путін намагається досягти. Це спроба відвернути увагу через міжнародний тиск у ситуації з Навальним? Або це підготовка до завершення кримського проєкту? Або просто позування? Останню версію я вважаю малоймовірною. Це демонстрація сили, ми повинні це розуміти й намагатися виявити її елементи.
Читайте також: Костянтин Єлісєєв: Військова авантюра в Україні має дорого обійтися Путіну
"Очевидним для Путіна було б спробувати пробити наземний коридор до Криму"
Де, на вашу думку, Росія може завдати удару по Україні?
Повертаючись до моєї книги, найочевиднішим для Путіна було б спробувати пробити наземний коридор до Криму. Я думаю, він навряд чи вважатиме вартою спробу завоювати всю Україну. Це велика країна, росіяни там швидко загрузнуть. Але, з путінської точки зору, я цілком можу собі уявити логіку швидкого обмеженого удару, щоб отримати наземний коридор на анексований півострів.
Росія передислоковує війська ближче до України вдень, не ховаючись, явно посилаючи сигнал Заходу. Захід його побачив?
Ви маєте рацію, це класичний прийом Путіна. Він хоче показати, що у нього є велика дубина, і він готовий її використовувати. Заходу обов'язково потрібно прийняти це до відома. Я чув багато порожніх розмов про членство України в НАТО й категорично раджу цього не робити. Вважаю, що це зробило б війну Росії з НАТО неминучою. Але це не виключає демонстрації підтримки Україні й солідарності на двосторонньому рівні, допомоги в нарощуванні її власних можливостей. Потрібно пам'ятати, що Росія поважає силу. Це ще Черчилль говорив, коли мав справу зі Сталіним під час Другої світової війни: "Він зневажає слабкість". Путін зневажає слабкість. Наприклад, (оголошений) план відправити американські фрегати в Чорне море і потім відкликати їх - це буде витлумачено як слабкість. Байден моргнув першим, і Путін це врахує.
Читайте також: Посол України в ФРН закликає Захід розширити військову допомогу Україні
"Два кораблі в Чорному морі - це символічний жест"
Ви згадали про два військових кораблі США, відправлення яких до Чорного моря на знак солідарності з Україною, схоже, була зупинена. Днями прийшла інформація про намір Великобританії відправити в травні два військові кораблі в Чорне море з тією ж метою. Що відбувається?
Не можу відповідати за Америку, хоча і за свій уряд теж. Давайте почекаємо. Але що стосується Великобританії, то вона робить те, що слід робити всім західним країнам - демонструвати солідарність з Україною.
У пресі повідомляється, що британські військові кораблі в Чорному морі в разі потреби можуть отримати авіаційну підтримку зі Середземного моря. Зокрема, згадуються новітні літаки F35, які дислокуються на авіаносці "Королева Єлизавета". Це новітній флагман королівських ВМС, який зараз готується до свого першого походу. Що можуть два британських кораблі в Чорному морі? Ми справді дійшли до того, що до демонстрації підтримки України готовий підключитися авіаносець?
Самі по собі два кораблі це, в принципі, символічний жест. Ясно, що якщо ви розміщуєте кораблі в потенційно небезпечному районі, ви б хотіли прикрити їх з повітря. Таке прикриття може забезпечити "Королева Єлизавета" зі Середземного моря. Але я думаю варто згадати, що сталося в Грузії в 2008 році, коли США відправили один корабель в Чорне море. Цього виявилося достатньо, щоб переконати Путіна зупинитися. Для цього не потрібно багато сили, але потрібно бути готовим протистояти Путіну. Про це йдеться.
На тлі нинішнього загострення Україна хотіла б отримати від США озброєння, зокрема, системи ППО Patriot. Це реально?
Думаю, що так, але на двосторонній основі, а не як частина відповіді НАТО.
"Обіцянка прийняти Україну в НАТО було стратегічною помилкою"
Крім зброї, Київ просить надати План з набуття членства в НАТО (ПДЧ). Ви виступаєте проти прийому України в НАТО, але такий план не є гарантією членства. Україна може на нього розраховувати?
Я виступаю проти всього, що може змусити Україну думати про реальну можливість членства в НАТО. Я вважаю, що обіцянка прийняти Україну в НАТО в 2008 році на саміті в Бухаресті було стратегічною помилкою. Членство в НАТО означає гарантії колективної безпеки. Україна вже стала жертвою нападу з боку сепаратистів, яких підтримує Росія. Членство в НАТО означало б участь Альянсу в протистоянні з ними.
Крім того, якщо НАТО серйозно ставиться до колективної безпеки, це означало б розміщення військ в Україні та готовність захищати її в разі нападу Росії. Я не думаю, що це можливо з політичної точки зору - розмістити в Україні війська НАТО. Не в останню чергу тому, що Росія має всі можливості для нападу з короткої відстані, для НАТО це було б по-іншому. Я не думаю, що солідарність у рамках НАТО пережила б членство України й вимоги колективної безпеки.
На початку розмови ви сказали, що війни можна уникнути. Наскільки ви задоволені тим, як Захід поки відреагував на загрозу?
Боюся, відповідь буде такою: я не задоволений. Це вимагає найрішучішої міжнародної відповіді, підкреслю - міжнародної. Я маю на увазі не тільки НАТО, а Захід у цілому, країни G7, створення міжнародної дипломатичної коаліції для переговорів і донесення до Путіна в найрішучіших виразах головного посилу - досі й ні кроку далі. Також це має включати створення списку можливих заходів у відповідь, що не досягають порогу війни, що б змусило Росію добре подумати про будь-яку форму нападу. Таку міжнародну коаліцію, звичайно, мають очолити США, тому що вони залишаються наймогутнішою державою. Америці слід говорити і з Китаєм, хоча КНР і Путін близькі, але ціна будь-якої авантюри в Україні повинна бути непідйомною для Росії.
Тобто, телефонної розмови Байдена з Путіним недостатньо?
Гадаю, це хороший початок. Правильно, що президент Байден запропонував президентові Путіну поспілкуватися. Але це повинно ґрунтуватися на жорстких переговорах.