Чого чекають в Україні від візиту Шольца, Макрона й Драгі

На відміну від попередніх візитів до Києва лідерів західного світу, про які не повідомлялося заздалегідь, про плани 16 червня прибути до охопленої війною з Росією України канцлера ФРН Олафа Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона і голови ради міністрів Італії Маріо Драгі написали європейські ЗМІ. Підвищений інтерес до візиту не дивує, адже передусім голову німецького уряду в Києві чекають уже давно. Вважається, що раніше на заваді візиту Шольца стояло напруження в українсько-німецьких відносинах після того, як Київ не захотів приймати президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра в квітні. Але після травневої розмови німецького та українського президентів суперечка вважається вирішеною.

Військова підтримка, рух до ЄС і безпека візиту

Питаннями на порядку денному візиту Шольца, Макрона і Драгі мають стати, зокрема, підтримка України у військовій сфері та надання їй статусу кандидата в члени Євросоюзу, сказав в інтерв'ю DW радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. Він очікує "активного" візиту і переконаний, що Володимир Зеленський "доведе, чому саме зараз потрібна максимальна консолідація зусиль Європи, щоб нам отримати зброю і мати більш чітке розуміння, як слід закінчити війну з Росією" і "що потрібно Україні для ефективної оборонної війни, а потім - для контрнаступу".

Читайте також: "Дракрон" - дует Драгі та Макрон. Новий центр сили ЄС?

Подоляк вважає, що настав час для переосмислення Німеччиною її ролі в нинішній Європі і відходу від сприйняття Росії як бізнес-партнера. "В Олафа Шольца був дуже тяжкий спадок, бо Німеччина довго втрачала час і вкладала ресурси в тісну інтеграцію з Росією. Я вважаю, що рух до відмови від усього російського прискориться після візиту Шольца в Україну", - зазначив радник голови Офісу президента України. "Відмовитися від того, що впродовж 15 років Росія вважалася бізнес-партнером Європи, дуже тяжко. До того ж, Москва вкладала великі кошти в розбудову проросійської мережі, в яку входили політики, суспільні діячі і навіть місцеві медіа. Тепер все це треба перебудувати. І ці три країни можуть на себе перебрати лідерську функцію, розуміючи, що Росія - це щось інше, неєвропейське", - зазначив Подоляк.

Він запевнив, що попри витік інформації про дату цього візиту Шольца, Макрона і Драгі в пресу, Україна спроможна гарантувати безпеку європейських гостей. "Ми постійно на зв'язку зі службами безпеки всіх трьох держав, всі нюанси враховуються. Ми зазвичай не даємо інформацію про подібні візити саме з огляду на безпеку. Але ми зможемо забезпечити повну безпеку цього візиту", - заявив Подоляк.

Зброя, єврооптимізм, економіка і солідарність

Візит Олафа Шольца до Києва стане виявом солідарності з Україною, вважає ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін. За його словами, візит одразу трьох лідерів провідних європейських держав є доброю ознакою і сигналом підтримки України в її протистоянні російській агресії і прагненні стати членом Євросоюзу. "Сто відсотків можна очікувати на нові позитивні новини. В мене немає очікувань в контексті якихось цифр, але є очікування виявів солідарності з Україною трьох європейських держав. Це дійсно дуже важливо", - сказав Клімкін, який сподівається на домовленості щодо постачання Україні нових важких озброєнь.

Візит канцлера Німеччини в Україну є довгоочікуваним, нагадав в інтерв'ю DW експосол в США, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий. Він вважає, що попри багатосторонній характер цього візиту у центрі уваги будуть передусім українсько-німецькі відносини. Першочерговою темою тут, за його словами, є постачання Німеччиною важкого озброєння Києву. Особливо актуальним це питання буде після зустрічі контактної групи з допомоги Україні в форматі "Рамштайн" в середу, 15 червня, в якій візьмуть міністри оборони держав НАТО й інших країн, каже Чалий. "Було би правильно, якби канцлер Німеччини озвучив наступні плани підтримки України в сфері оборони і безпеки", - сказав дипломат.

На переконання Чалого, українці очікують від Олафа Шольца і заяви про те, що Україна стане країною-кандидаткою в члени ЄС, а також обговорення проблем економічної співпраці, зокрема щодо експорту українського зерна суходолом через Європу. На думку Чалого, це був би хороший сигнал на тлі загроз продовольчій безпеці в світі через війну Росії в Україні.

Напередодні президент України Володимир Зеленський  закликав Щольца "визначитися" щодо підтримки України. "Нам потрібна впевненість від канцлера Шольца, - сказав президент України в понеділок, 13 червня, в інтерв'ю німецькому телеканалу ZDF. "Не повинно бути спроб сісти на шпагат між Україною та відносинами з Росією", - наголосив він.

Що не так зі збройною допомогою

Українська преса і соцмережі рясніють закидами на адресу Німеччини в тому, що та, мовляв, зволікає та вагається із наданням Україні важких озброєнь. Проте військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський вважає цю критику безпідставною. Він звертає увагу на те, що багато військової техніки в Німеччині було законсервовано, а тому від ухвалення рішення про передачу важкого озброєння до його застосування на фронті важливим є етап розконсервації, логістики і технічного обслуговування. "Ця техніка і озброєння більше 10 років стояли на зберіганні і потребують розконсервації і перевірки готовності. Це означає, що техніку треба зняти зі зберігання, обслужити і переправити", - сказав Грабський.

Він також зауважив, що німецькі самохідні гаубиці Panzerhaubitze 2000 (PzH 2000) вже передаються Україні, а на полігонах триває практичний вишкіл артилеристів Збройних сил України. Про те, що Україна найближчим часом отримає самохідні гаубиці від Німеччини, напередодні заявила міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht). За її словами, навчання українських військових користуванню гаубицями "скоро завершиться", після чого зброю можна буде "використовувати у боях в Україні". Утім, конкретних термінів постачання цієї техніки до України Ламбрехт не назвала, пославшись на міркуваня безпеки.

Грабський також звернув увагу на проблеми з постачанням Україні зенітних самохідних установок "Гепард" через брак боєприпасів після відмови Швейцарії на їхню передачу Києву. А перший зенітно-ракетний комплекс IRIS-T з інфрачервоними самонавідними ракетами Україна, як очікується, отримає не раніше жовтня. З огляду на це експерт також висловив сподівання, що німецькі та інші західні компанії могли би створити спільне виробництво озброєнь з підприємствами "Укроборонпрому".