Чого очікувати від стратегічної дискусії у ЄС щодо Росії

Яку політику Євросоюзу вести щодо Росії? Це запитання обговорюють зараз на найвищому політичному рівні у ЄС. Головною подією цієї стратегічної дискусії мав стати саміт Євросоюзу 25-26 березня. Утім, через зростання кількості нових інфікувань коронавірусом, глава Європейської Ради Шарль Мішель вирішив провести у ці дні відеоконференції глав держав і урядів країн ЄС.

Оскільки у Брюсселі на віртуальних зустрічах вважають за краще уникати складних тем, які не стосуються пандемії, то саму "стратегічну дискусію" перенесли на наступний фізичний саміт. І все ж 25 березня лідери ЄС обговорять Росію двічі: один раз між собою, а другий - з Джо Байденом. Президент США прийняв запрошення "підключитися" до віртуального саміту. За повідомленням Білого дому, від порушить і питання відносин з Росією.

Телефонна розмова Мішеля та Путіна

Напередодні відеоконференції Мішель зателефонував президенту Росії Володимиру Путіну. За словами глави Євроради, відносини можуть змінитися, лише якщо Росія покаже прогрес у імплементації мінських угод, якщо припинить гібридні та кібератаки на країни ЄС, а також буде поважати права людини.

Путін, натомість, бачить причину "незадовільного стану" відносин у "неконструктивній, подекуди конфронтаційній лінії партнерів". Він висловив готовність до "відновлення нормального деполітизованого формату взаємодії", якщо ЄС продемонструє "зустрічну зацікавленість", повідомили в Кремлі.

Боррель: Росія віддаляється від Європи

На початку лютого верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель відвідав Москву з наміром дізнатися, чи зацікавлене керівництво Росії у покращенні відносин з Євросоюзом. З цієї поїздки, яка стала джерелом нескінченної критики на його адресу, глава європейської дипломатії виніс чітку відповідь на своє запитання: "Ні, вони не зацікавлені".

Читайте також: Пастка і приниження: як у Європарламенті сварили Борреля за візит до Москви

Після цього міністри закордонних справ двічі обговорювали відносини з РФ на засіданнях Ради ЄС у лютому та березні. "Зрозуміло, що Росія обрала конфронтаційну позицію щодо ЄС. Порушення владою прав людини та міжнародного права як на території Росії, наприклад у Чечні, так і за її межами, посилюються. Російська влада продемонструвала небажання співпрацювати у вирішенні цих питань. Росія рухається у напрямку авторитарної держави та геть від Європи. Європа повинна зробити з цього висновки", - підсумував Боррель.

П'ять основоположних принципів ЄС щодо Росії

Він також повідомив, що, на думку глав МЗС, політику ЄС щодо Росії й далі повинні визначати п'ять основоположних принципів. Їх Євросоюз ухвалив у 2016 році, у відповідь на анексію Росією Криму та на подальшу дестабілізацію України, зокрема на Донбасі. Ось ці принципи, перші два з яких прямо стосуються України:

- імплементація мінських угод - ключова умова для суттєвої зміни відносин ЄС-Росія;

- Євросоюз поглиблює відносини з країнами "Східного партнерства" (куди входить Україна. - Ред.) та Центральної Азії;

- ЄС посилює свою стійкість до загроз, зокрема у питаннях енергетичної безпеки чи гібридної війни;

- вибіркове підтримання контактів з РФ з питань, які становлять для ЄС інтерес;

- поглиблення контактів між людьми в країнах ЄС і Росії, а також підтримка громадянського суспільства у РФ.

За словами Борреля, п'ять принципів доповнять трьома типами дій: давати відсіч (коли Росія порушує міжнародне прав та права людини); стримувати (коли Москва намагається посилити тиск на ЄС); вести діалог з питань, які становлять для Євросоюзу інтерес.

Читайте також: Як у Євросоюзі сприйняли погрозу Росії "припинити спілкуватися"

Всередині ЄС нема єдиної позиції щодо Росії

Опитані DW брюссельські експерти не очікують від стратегічної дискусії кардинальної зміни курсу ЄС. "ЄС варто було би докласти більше зусиль для досягнення більш узгодженої політики щодо Росії, але мої очікування доволі низькі, бо нема єдиної позиції серед держав-членів", - говорить експертка European Policy Centre Аманда Пол. Найочевиднішим прикладом розбіжностей, спричинених різними національними позиціями, вона називає проєкт газопроводу "Північний потік-2".

Читайте також: Блінкен пояснив Маасу, чому "Північний потік-2" - погана ідея

Водночас Пол вважає, що для Путіна позиція керівництва ЄС не грає надто великої ролі. "Він надає перевагу тому, щоб мати справу зі столицями держав-членів ЄС. Він не зацікавлений у зміні зовнішньої політики Росії", - додає вона.

Експерт з Росії бельгійського Королівського інституту міжнародних відносин Egmont Марк Франко також вказує на різні думки щодо відносин з Росією всередині Європейської Ради (куди входять глави держав і урядів країн ЄС). "Євросоюз зараз розділений, у нього зараз нема ані фінансових можливостей, ані засобів у сфері безпеки, щоб проводити агресивну політику щодо Росії, та щоб вона спрацювала", - говорить Франко. Тому його порада: "Перше, що ЄС має зробити - це створити міцну єдину внутрішню позицію, на основі якої можна було би будувати щось більше".

Чи варто переписувати п'ять принципів ЄС?

Чиновники та дипломати в Брюсселі очікують, що п'ять основоположних принципів залишаться чинними. Утім, директор з політичних питань брюссельського аналітичного Центру Мартенса Роланд Фройденштайн (Roland Freudenstein) закликає до критичного перегляду цих принципів. На його думку, ЄС слід визнати, що на нього очікує "тривала конфронтація з Кремлем", оскільки "нинішній уряд Росії не має наміру з нами співпрацювати". "Я сподіваюся на чітке розрізнення між Росією Путіна та Росією мужніх молодих громадян, які готові терпіти затримання, жорстоке поводження за європейські цінності", - говорить Фройденштайн. За його словами, ЄС повинен окремо наголосити, що з такою "майбутньою демократичною Росією" він готовий і буде співпрацювати.

А ось Марк Франко вважає п'ять принципів правильним підходом через їхню гнучкість: вони дозволяють як посилювати санкції за потреби, так і співпрацювати там, де для цього є можливість.