Реставрація державного ТБ - громадські активісти проти

Низка громадських правозахисних та медійних організацій закликала Верховну Раду не ухвалювати поправку до закону "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб", якою запроваджується державне мовлення в масштабах цілої країни. Автори оприлюдненої 15 лютого заяви вважають, що це порушує зобов'язання України перед європейськими партнерами, загрожує розвиткові суспільного мовлення та демократичній трансформації українського медіапростору. Серед тих, хто підписав спільну заяву, такі організації як Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, Комітет виборців України, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Інтерн'юз-Україна.

Інформаційні потреби переселенців

Створення державного всеукраїнського телевізійного мовника передбачається у спосіб переформатування каналу "Дом". Навесні минулого року його створили як російськомовний телеканал в межах українського іномовлення для тимчасово окупованих територій. Очолила канал директорка з виробництва студії "Квартал 95" Юлія Островська. Згодом президент України Володимир Зеленський висловився за поширення трансляції "Дому" на всю Україну. У грудні комітет Верховної Ради з прав людини схвалив внесення до законопроєкту про забезпечення прав переселенців правки, скеровані на реалізацію цієї ідеї. Аргумент авторів законопроєкту - переселенці  мешкають на всій території України, отже, призначені для них телепрограми мають поширюватись на всю державу. Реклама "Дому" від минулого року вже з'явилася на бігбордах по цілій державі - від Львова до Харкова. Тепер законопроєкт з поправкою щодо переформатування телеканалу "Дом" має бути розглянутий і проголосований у парламенті. 

Читайте також: Оновлення каналів "Рада" і "Дом": до чого тут Банкова

Громадські медійні та правозахисні організації, однак, забили на сполох і закликали Верховну Раду відмовитися від цієї ідеї. "Потреба в задоволенні специфічних інформаційних потреб переселенців на вільних територіях є надуманою", наголошується в спільній заяві громадських організацій. Як аргументують автори заяви, суспільний мовник уже сьогодні задовольняє інформаційні, культурні та освітні потреби усього населення України, створює та поширює програми для усіх соціальних груп.

"Усі внутрішні переселенці, що виїхали на підконтрольні урядові території, розуміють українську мову, бо вчили її в школі. А ті, хто її не розуміє, виїхали в Росію", - сказав у розмові з DW заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. Своєю чергою, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк Оксана Романюк навела дані соціологічних опитувань, за якими українську мову в державі розуміють 85 відсотків населення. "Решта - це національні меншини, права яких захищені відповідними законами України", - нагадала Романюк.

Зобов'язання України щодо роздержавлення ЗМІ

Розкладай звернув увагу і на такий аспект: роздержавлення друкованої преси та створення суспільного мовлення є зобов'язаннями України згідно з резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи від 2005 року. "Державного мовлення немає в жодній демократичній країні. В зобов'язаннях України перед Євросоюзом також містяться посилання на резолюції Ради Європи, тому тут теж можна говорити про виконання угоди про асоціацію України з ЄС. У будь-якому разі, це стандарти, які ми зобов'язалися виконувати ще 17 років тому", - сказав Розкладай.

Романюк, у свою чергу, застерегла: реанімація державного мовлення є "підривом європейського шляху, який обрала Україна". А медіаюристка з Інтерньюз-Україна Антоніна Черевко вважає, що це перекреслює важку і тривалу боротьбу в Україні за створення суспільного мовлення. "Реформа суспільного мовлення є однією з наймасштабніших та найскладніших реформ, на яку витрачено дуже багато часу і зусиль. Її підваження є невідповідністю до міжнародних стандартів, невідповідністю логіці та раціональному використанню коштів платників податків", - сказала Черевко.

Читайте також: Від телеканалів Порошенка до Kyiv Post. Що відбувається на українському медіаринку?

Хронічне недофінансування "Суспільного" і розширення "Дому"

Хоча створення державного загальнонаціонального телеканалу не становить безпосередньої загрози суспільному мовленню, воно ставить під сумнів спроможність держави фінансувати розвиток незалежного інформування населення, пояснила Оксана Романюк. Вона нагадала, що чинне суспільне мовлення містить в собі десятки телерадіоорганізацій і цього року було профінансоване лише на 70 відсотків. Тоді як один телеканал "Дом", задуманий як засіб іномовлення, що скероване на мешканців окупованих територій Донбасу і Криму, отримав мільярд гривень, що значно перевищує його справжні потреби.

"Суспільному мовнику доводиться левову частку виділеного фінансування витрачати на сплату комунальних послуг, що різко збільшилися під час стрибка цін на енергоносії. А виробництво програм та інформаційних продуктів вимушено фінансується за залишковим принципом", - повідомив Ігор Розкладай. І так триває вже останні п'ять років, нагадав він. За цих умов слід очікувати подальшого скорочення фінансування суспільного мовлення, бо кошти будуть відволікатися на створення державного українського мовника у спосіб поширення мовлення телеканалу "Дом" на територію всієї держави, переконаний експерт.

Читайте також: Коментар: Зеленський розпочав війну за "телевізор" в Україні

Політичні наслідки

Громадські активісти в своїй заяві нагадали, що суспільне мовлення є невід’ємним елементом демократичної держави, а його місія полягає в захисті свободи в Україні, в наданні суспільству достовірної та збалансованої інформації. Автори заяви застерігають перед спробами зазіхнути на незалежність суспільного мовлення. "Створення штучної політично обумовленої конкуренції із державним мовником є спробою змінити політичний курс України в бік авторитаризму", - наголошується в документі. 

Як зауважила заступниця гендиректора Комітету виборців України Наталія Линник, партія "Слуга народу" та президент України Володимир Зеленський намагаються відшукати всі можливі способи, щоби подолати розчарування своїх виборців, чимало з яких очікували відходу України від європейської та євроатлантичної інтеграції та негайного покращення економічної ситуації. "Для цього вони винаходять різноманітні способи цілеспрямованого впливу на ті чи інші групи українців, передчуваючи неминучість старту позачергових парламентських виборів восени цього року", - сказала DW Линник.

"Роздавання смартфонів щепленим виборцям похилого віку й поширення мовлення телеканалу "Дом" на всю Україну - все це способи охоплення певних категорій виборців політичною рекламою і забезпечення переобрання на другий термін Зеленському та партії "Слуга народу", - зазначила Линник. На її думку, справжньою метою створення медіаімперії у складі телеканалу "Рада" та загальнонаціонального російськомовного телеканалу "Дом" є маніпуляція думкою російськомовних виборів, щоби підвищити рейтинги своєї партії та президента Зеленського.