Локдауни в Китаї полегшать ЄС відмову від нафти та газу з РФ
15 квітня 2022 р.
Поки Володимир Путін програє війну в Україні, Сі Цзіньпін не може побороти у Китаї коронавірус. Напряму ці події ніяк не пов'язані, однак в обох випадках світ бачить лідерів зі схильністю до диктаторства, які будь-що хочуть здобути перемогу, а тому навідріз відмовляються змінити свої ідеологічні установки, хоча ця завзятість завдає їхнім країнам величезних економічних збитків.
Бізнес ФРН побоюється порушення глобальних ланцюгів постачання
Президент РФ проявляє наполегливість у бажанні підкорити сусідню країну, президент Китаю - у небажанні відмовитися від політики нульової терпимості до коронавірусу. Ця політика призвела до того, що 14 березня в локдауні опинився китайський центр автомобілебудування Чанчунь, а 28 березня запровадили суворий карантин у 26-мільйонному Шанхаї. Вказівки з Пекіна вже вдарили по економіці КНР і неминуче позначаться на всій світовій економіці. У Німеччині це викликає занепокоєння, що зростає.
Бізнес ФРН стривожений не тільки і навіть не стільки зупинкою кількох китайських заводів німецьких автобудівників Volkswagen і Audi, а також їхнього постачальника Bosch. Найбільші побоювання викликає перспектива масштабного порушення глобальних ланцюгів поставок, що неминуче спричинить перебої на численних підприємствах і в Німеччині. "Китай та "омікрон" - токсична комбінація для світової економіки", - зазначається у заголовку в газеті Süddeutsche Zeitung.
З іншого боку, подальше гальмування економіки Китаю, якій влада КНР і так уже пророкувала на цей рік найнижчі темпи зростання за останні 30 років, може суттєво знизити китайський і, відповідно, глобальний попит на енергоносії. А це, своєю чергою, полегшить Німеччині та іншим країнам Євросоюзу підтримку або посилення режиму санкцій проти Росії аж до запровадження ембарго на російські нафту і газ. У цьому сенсі протиепідемічна завзятість китайського лідера цілком може допомогти протистояти військовій завзятості російського президента.
Читайте також: Китай заявляє, що розвиватиме відносини з РФ попри "турбулентність"
Керівництво Китаю не може відмовитись від обраного курсу
А Сі Цзіньпін явно пішов на принцип. Якщо країни Європи, спираючись на накопичений за два роки карантинів позитивний і негативний досвід, вирішили через особливості "омікрону" (цей варіант вірусу заразніший, але менш небезпечний) не тільки відмовитися від локдаунів, але й скасувати значну кількість обмежень, то глава китайських комуністів має намір і надалі твердо дотримуватися обраного курсу. Цей курс ще з часу першого спалаху в Ухані передбачає повну зупинку життя у великих містах навіть за невеликої кількості інфікованих.
"Я думаю, офіційна політика не зміниться: стратегії нульової терпимості до ковіду тут дотримуватимуться і далі", - говорить в інтерв'ю порталу німецького інформаційного телеканалу ntv один із найавторитетніших у Німеччині знавців Китаю - президент Європейської торгової палати в КНР Йорґ Вуттке (Jörg Wuttke).
"Багато у чому це пов'язане з головою, який останні два роки розповідав усьому світу: "Подивіться, як добре ми це робимо і як погано це у вас виходить", - пояснює свій прогноз німецький бізнесмен. - Не уявляю собі, як пропагандистськи подати зміну цього наративу і допустити більш високу кількість випадків захворювання на ковід. Це був би дуже великий ідеологічний кульбіт".
Цю думку поділяє і Макс Ценґляйн (Max Zenglein), головний економіст берлінського аналітичного центру Mercator Institute for China Studies (Merics), який спеціалізується на Китаї: "Китайське керівництво продовжує дотримуватися колишньої ковід-стратегії багато у чому через політичний наратив, згідно з яким воно долає пандемію краще за інші країни".
Читайте також:Чи почуло керівництво КНР аргументи ЄС щодо війни Росії проти України
Система охорони здоров'я КНР не в змозі "жити з вірусом"
Дилему, яка постала перед керівництвом КНР, інформаційне агентство dpa описує так: "Якби Китай раптом почав "жити з вірусом" як інші країни, його малорозвинена система охорони здоров'я просто б не витримала. Тоді, за різними оцінками, кількість померих становила б десятки або навіть сотні тисяч". До того ж ще більше посилилися б сумніви щодо ефективності китайських вакцин проти коронавірусу.
Подібну втрату репутації Сі Цзіньпін дозволити собі не може, тим більше, що восени, нагадує dpa, має відбутися з'їзд Комуністичної партії Китаю, на якому він має намір ще більше зміцнити свою одноосібну владу. Тому він і чіпляється за концепцію, яка до появи "омікрону" була дуже успішною, але в нових умовах виглядає дедалі більш контрпродуктивною.
"Треба ж так, що саме Китай, який протягом двох років пандемії підтримував світову економіку і допоміг нам вибратися з цього лиха, під кінець сам потрапив у ту саму ситуацію", - каже Йорґ Вуттке. За його оцінкою, нинішні локдауни тією чи іншою мірою зачепили приблизно 30 відсотків китайської економіки (другої за розмірами у світі!) та близько чверті населення країни.
Цілком очевидно, що це матиме серйозні наслідки як для самого Китаю, так і для його зовнішньоторговельних партнерів, у тому числі для Росії, яка в умовах широкомасштабних західних санкцій через війну в Україні пов'язує з КНР свої особливі надії. Питання лише в тому, наскільки серйозними виявляться ці наслідки.
Читайте також: Коронавірус: як Україна бореться з COVID-19 в умовах війни
Експерти прогнозують різке гальмування світової економіки
У лютому, за два тижні до нападу Росії на Україну, голова Німецького інституту економічних досліджень (DIW) у Берліні професор Марсель Фрацшер (Marcel Fratzscher) у статті закликав німецький бізнес готуватися до фінансової кризи в КНР.
"Багато що вказує на те, що Китай у глобальній фінансовій системі стане першим каменем доміно, який падає. Нам слід до цього підготуватися шляхом зниження в стислі терміни фінансових ризиків підприємств і фінансових інститутів у Китаї", - попередив цей авторитетний німецький учений. Одним з п'яти основних ризиків для китайської економіки він назвав постійні локдауни через коронавірус.
12 квітня Світова організація торгівлі (СОТ) різко знизила прогноз зростання світової економіки і торгівлі на 2022 рік, назвавши основними причинами війну в Україні і, знову ж, локдауни в Китаї. Зрозуміло, що гальмування на 30-40 відсотків тією чи іншою мірою позначиться на різних галузях, але воно у будь-якому разі призведе до скорочення потреби в енергії.
Попит на зріджений газ у Китаї вже падає
В той же день організація країн-експортерів нафти ОПЕК заявила, що глобальний попит на її продукцію виявиться цього року нижчим, ніж очікувалося, через війну в Україні та поширення "омікрону" в Китаї.
А агентство Bloomberg повідомило про скорочення в першому кварталі 2022 року імпорту в Китай зрідженого природного газу (ЗПГ) на 14 відсотків. Таким чином, потреба в цьому енергоносії суттєво впала в КНР, яка є головним його споживачем на планеті, ще до великих локдаунів, які припали на другу половину березня - останнього місяця кварталу.
Отже, якщо Сі Цзіньпін продовжить залізною рукою проводити у своїй країні політику нульової терпимості до COVID-19, шанси Німеччини та інших країн Євросоюзу отримати в найближчі місяці на світовому ринку додаткові обсяги нафти і, особливо, ЗПГ, який раніше в основному йшов у Азію, істотно зростуть. І це посилить позиції тих, хто закликає ЄС запровадити ембарго на нафтогазові постачання Росії.