Чи змінить Анкара свою політику щодо біженців та ЄС?
25 вересня 2021 р.Коли в 2011 році в Сирії спалахнула громадянська війна, турецький уряд виявив готовність приймати сирійців, які тікали від бойових дій та шукали притулку. Тоді Анкара звинувачувала сирійський режим у порушеннях прав людини. Сирійські біженці потребують захисту, заявляли в турецькому уряді. І хоча опозиція попереджала, що цей крок може загрожувати миру і добробуту самої Туреччини, президент Реджеп Таїп Ердоган запровадив "політику відкритих дверей". Туреччина в "режимі захисту" більше не депортувала біженців-сирійців, а розміщувала їх в таборах для біженців, забезпечувала продуктами першої необхідності та надавала базові медичні послуги.
Результат цієї "політики відкритих дверей" сьогодні неможливо не помітити. За словами міністра внутрішніх справ Туреччини Сулеймана Сойлу, в серпні 2021 року в Туреччині перебували 3,7 мільйона сирійських біженців - майже половина з них діти до 18 років. Найпопулярнішим містом для сирійських біженців став Стамбул. За даними турецького міграційного управління, близько 530 тисяч сирійців проживають в метрополії на Босфорі.
Читайте також: У Туреччині погрожують переглянути угоду з ЄС щодо біженців
Однак чимало турецьких експертів і частина опозиції досі критикують ліберальну політику щодо біженців. "Туреччина не змогла правильно спрогнозувати кількість біженців і повністю недооцінила, наскільки дорого коштуватиме забезпечення їх (усім необхідним. - Ред.). Тож питання біженців дедалі частіше ставало політичним питанням", - визнає експерт з міжнародних відносин Хусейн Багчі, який працює в Близькосхідному технічному університеті в Анкарі.
Туреччина як місце зупинки на шляху до Європи
Утім, з плином часу ставало дедалі очевидніше, що тисячі сирійських мігрантів воліють перебратися в ЄС. Тільки за 2015 рік, за даними Європейської комісії, до Греції їх прибуло понад 850 тисяч осіб. ЄС повинен був відреагувати, тож попри численні заперечення з боку комісара ООН у справах біженців, Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і різноманітних неурядових організацій, у березні 2016 року Брюссель і Анкара погодили угоду щодо біженців між ЄС і Туреччиною. Вона була покликана скоротити число людей, що тікають в ЄС через Східне Середземномор'я.
Відтоді мігранти, які прибувають до Греції, депортуються грецькою владою до Туреччини, якщо вони не мають права на притулок. Натомість ЄС переселяє згідно з угодою в свої країни аналогічну кількість сирійців, які мають право на притулок, але перебувають у таборах біженців. Крім того, в рамках угоди ЄС виплатив Анкарі в цілому 6 мільярдів євро на утримання сирійських біженців. Але для турецького президента цього замало. Ердоган неодноразово наголошував, що за останні вісім з половиною років Туреччина вже витратила 40 мільярдів євро на сирійських біженців.
"Проблему не вирішити за допомогою грошей"
Багчі також критикує Брюссель, зокрема, за угоду з Анкарою. "ЄС хоче вирішити проблему, обмежившись тільки тим, що переказує гроші Туреччині. Але сама Туреччина не може впоратися з тягарем сирійських біженців", - застерігає експерт.
Читайте також: Сирійські біженці в Туреччині: добровільне повернення на батьківщину?
А експерт з міграції в Німецько-турецькому університеті у Стамбулі Мурат Ердоган також нарікає, що Європа занадто довго покладалася на фінансову допомогу, щоб уникнути подальшого припливу біженців. "ЄС проводить хибну політику", - каже він. Набагато ефективніше було б створити "механізм підтримки й співпраці", що містив би пункти з конкретною допомогою, стверджує Мурат Ердоган. Сам він не є родичем нинішнього турецького президента.
Настрої щодо біженців змінилися
Реджеп Таїп Ердоган останнім часом, схоже, скорочує свою щедру політику щодо біженців. Основна причина полягає в тому, що серед турецького населення знижується рівень прийняття мільйонів біженців. Дедалі більша неприязнь до мігрантів пов'язана насамперед з фінансовою та економічною кризою, що триває в Туреччині з осені 2018 року. У турецькому суспільстві посилилися панічні настрої через непевне економічне майбуття. Найбільша опозиційна політсила - Народно-республіканська партія (НРП), вдається до жорсткішої риторики щодо біженців. Лідер НРП Кемаль Кілічдароглу недавно заявив, що він відправить всіх біженців назад у країну їхнього походження, якщо його партія прийде до влади.
Тиск на політику Ердогана щодо біженців, очевидно, стає дедалі відчутнішим. "Ми знаємо про заворушення в суспільстві", - заявив нещодавно президент Ердоган. А міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу запевнив, що Анкара буде консультуватися з Організацією Об'єднаних Націй щодо повернення сирійців на батьківщину. Представник керівної Партії справедливості та розвитку (ПСР) Омер Челік також недавно натякнув на переговори, які можуть означати поворот в політиці щодо біженців: "Поки немає конкретного рішення", - сказав Челік. "Необхідно поговорити з Йорданією, Іраком та іншими країнами, щоб змінити нашу політику", - додав він.
Читайте також: Ердоган погрожує "відчинити двері" біженцям до Європи, вимагає більше допомоги
Інтеграція замість депортації?
Для експерта з питань міграції Мурата Ердогана дебати про можливу репатріацію сирійців - це, перш за все, політичні вимоги з боку опозиції. Вони хочуть чинити тиск на уряд - але це чистий популізм, каже Мурат Ердоган. "650 тисяч сирійських дітей народилися в Туреччині. 770 тисяч сирійських дітей зараз навчаються в турецьких школах (...) Не можна очікувати, що ці люди повернуться добровільно, але і змушувати їх повертатися просто так теж не можна", - пояснює він. Натомість експерт з міграції Мурат Ердоган наполягає на тому, що потрібен рух у протилежному напрямку, але для цього необхідні ефективні заходи з інтеграції.