Чи готова Україна протистояти новій хвилі COVID-19?

В Україні зростає кількість виявлених випадків коронавірусу. У міністерстві охорони здоров'я України (МОЗ) закликають українців робити щеплення. Якою нині є ситуація з вакцинацією, наскільки готова медична система країни до нової хвилі коронавірусу, коли очікується пік захворюваності та що має бути з масковим режимом - розповів в інтерв'ю DW головний санітарний лікар Ігор Кузін.

DW: В Україні почалася нова хвиля COVID-19. Скільки нині випадків захворювання фіксується щодня та яка кількість госпіталізованих? 

Ігор Кузін: Зараз ми ухвалили рішення публікувати дані про захворюваність на COVID-19 раз на тиждень, зважаючи на поступове зростання кількості нових хворих. До прикладу, за минулий тиждень ми виявили понад 44 тисячі випадків коронавірусу, перед цим було майже 37 тисяч. Фактично зростання було на 20 відсотків. Перед цим зростання склало 50 відсотків. 

Це пов'язано як зі збільшенням обсягів тестування (плюс 17 відсотків за тиждень), так і з тим, що люди почали частіше звертатися до лікарів. Так само спостерігається і зростання кількості госпіталізованих пацієнтів. За тиждень до лікарень потрапили майже 6,6 тисячі пацієнтів. До цього госпіталізували трохи більше 6,2 тисячі. Загалом, для початку осені - це традиційне зростання, яке ми спостерігаємо третій рік поспіль. 

Коли очікується пік захворюваності?

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров'я, пікові значення ми матимемо наприкінці вересня-початку жовтня.

Чому зараз пішла нова хвиля коронавірусу? Здавалося б, вже багато часу пройшло з появи коронавірусу і мав би бути вже колективний імунітет…

Ще рано говорити про колективний імунітет. Була базова рекомендація - досягнути принаймні 70 відсотків вакцинованого населення. У нас такого охоплення наразі ще немає, зокрема через повномасштабну війну. 

Водночас коронавірус - це не вакцинокеровані інфекції, як кір, поліомієліт, до яких ми звикли формувати імунітет завдяки щепленням. У випадку із COVID-19 ми постійно наголошуємо на тому, що вакцинація (базовий курс та бустер) полегшують перебіг захворювання, зменшують ризики госпіталізації, запобігають смерті. 

Окрім того, вірус постійно мутує, намагаючись ухилитися від імунної відповіді. Тому нині не йдеться про колективний імунітет. Головне завдання - зробити так, щоб якомога менше людей мали важкий перебіг захворювання та помирали внаслідок ковіду, а значить - якомога більше людей повинні отримати щеплення. Зараз відбувається традиційне зростання кількості виявлених випадків, як це відбувається кожної осені. 

Чи можна сподіватися, що ця хвиля COVID-19 буде легшою за попередні?

Очікуємо, що так. Зважаючи на те охоплення вакцинацією, якого ми вже досягли, та легший перебіг захворювання від омікрон-варіанта. Разом з тим, важливо, щоб якомога більше людей отримали бустерну дозу вакцини. Саме вона поновлює імунний захист організму від ризиків коронавірусної хвороби. Окрім того, ми вже дозволили другу бустерну дозу для всіх охочих, у кого з часу отримання першого бустеру минуло щонайменше чотири місяці. Це рішення ухвалене саме для того, щоб якомога більше людей могли захистити себе від госпіталізації та смерті внаслідок COVID-19. Особливо, коли йдеться про людей із груп ризику - тих, хто має хронічні захворювання. 

Чи вистачає нині вакцин в Україні?

Кампанія з вакцинації, незважаючи на війну, не зупинялася жодного дня. Хоча, очевидно, що через війну ми маємо значне просідання у темпах. Проте, поступово темпи відновлюються. Так, у липні за місяць зроблено понад 250 тисяч щеплень, у серпні - 476 тисяч, за 18 днів вересня - майже 200 тисяч. 

Читайте також: Онкохворі та COVID-19: що не так із публічною вакцинацією в Україні

Нині в Україні доступні три вакцини: CoronaVac, Janssen і Comirnaty від Pfizer. Йдеться про близько п'ять мільйонів доз вакцини CoronaVac. Також маємо близько 30 тисяч доз вакцини Janssen. Окрім того, закінчуємо розвезення 400 тисяч доз вакцини Comirnaty від Pfizer. Останні тижні ми спостерігали її нестачу. Так сталося тому, що Україна отримує вакцини лише у рамках міжнародного механізму COVAX, тобто безоплатно. Через війну ми не закуповуємо вакцини за кошти державного бюджету через економію. Перед цим востаннє цю вакцину отримували у липні, теж 500 тисяч.

Який відсоток населення вже має щеплення?

Одну дозу вакцини отримали майже 52 відсотки громадян, дві - 50 відсотків. Перший бустер - 6,3 відсотка. Ще близько 780 тисяч осіб не отримали вчасно другу дозу, і 13,2 мільйона осіб не зробили перше бустерне щеплення. Тобто фактично всі ці люди не мають повноцінного захисту від ризиків захворювання. 

Наскільки готова медична система до нового спалаху коронавірусу, зважаючи на повномасштабну війну і руйнування лікарень?

Внаслідок повномастабного вторнення Росії система охорони здоров'я кожного дня зазнає втрат. Зокрема, руйнуються медичні заклади. З 24 лютого було знищено 18 закладів охорони здоров'я, які визначалися для прийому пацієнтів із коронавірусом, ще 15 зруйновані частково, понад 100 перебувають у вимушеній окупації. За таких умов маємо використовувати скореговану маршрутизацію пацієнта. Тобто доведеться госпіталізувати у медзаклади, які знаходяться далі та мають відповідні можливості для прийому пацієнтів із коронавірусом. 

Читайте також: Українські лікарні під ударом: чи будуть для Росії правові наслідки?

Разом з цим, у нас є можливість розгорнути 40 тисяч ліжок для пацієнтів із COVID-19, фактично всі з них забезпечені киснем. Наразі в нас зайнято більше 10 відсотків виділених ліжок пацієнтами із коронавірусом. Також ми повністю забезпечені тестами. Йдеться як і про ПЛР-тести (можемо провести 1,3 мільйона досліджень), так і про "швидкі" тести (1,7 мільйона). Такої кількості цілком достатньо до кінця року. Водночас ми очікуємо на гуманітарні поставки тестів у наступному році. 

Щодо забезпечення киснем. Нині вітчизняні виробники та постачальники готові надати закладам охорони здоров'я киснень у разі необхідності під час чергового спалаху COVID-19. Окрім того, у минулому році ми закупили 225 кисневих станцій за кошти державного бюджету. Зараз половина з них вже встановлена в закладах охорони здоров'я, інші - перебувають на етапі встановлення. Тобто, ці заклади будуть забезпечені киснем та не потребуватимуть його підвезення. 

В Україні було призупинено масковий режим на час воєнного стану. Як вважаєте, варто відновити вимогу носіння масок у місцях скупчення людей  в містах, що подалі від зони бойових дій?

Такі заходи запроваджуються тоді, коли епідеміологічна ситуація до цього зобов'язує. Наразі вона стабільна, незважаючи на зростання. Водночас маємо бути реалістами: чи реально поширити таку вимогу і проконтролювати у воєнний час? Не впевнений, адже ми зараз зосереджуємося на іншому ворозі. Проте, відповідно до чинних правил, місцева влада чи суб’єкт господарювання самостійно можуть поновлювати дію протиепідемічних норм. Деякі вже почали це робити. 

Окрім того, основну увагу варто зосередити на вакцинації як головному шляху запобігання тяжкого перебігу захворювання. Адже мова йде про навантаження на медичну систему. Зробити щеплення зараз реально, і це той базовий мінімум, який має зробити відповідальний громадянин у час війни. 

Чи готова Україна до ризику спалаху нових хвороб? Зокрема, віспи мавп, випадки якої фіксують у Європі.

Одразу зазначу, що станом на 26 вересня в Україні зафіксовано лише три випадки захворювання на віспу мавп. Всі мають легкий перебіг. За попередніми даними, всі випадки не пов'язані між собою. Система охорони здоров'я готується до мавпячої віспи. Ще у липні отримали п'ять тисяч ПЛР-тестів для діагностики відповідного захворювання. Тоді ж їх оперативно розподілили на регіони. Тобто, маємо чим виявляти це захворювання. Окрім того, як тільки випадки віспи мавп почали реєструватися на європейському континенті, ми одразу розповсюдили на обласні центри контролю та профілактики захворювань настанови щодо​​ епіднагляду, розслідування випадків та відстеження контактів. Згодом оновлювали їх відповідно до міжнародних рекомендацій. На місцях знають, що робити у випадку підозри на віспу мавп. 

Читайте також: Мавпяча віспа: що таке надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров'я

Зараз ми не вбачаємо ризиків значного поширення цього захворювання на нашій території. У нас немає передумов. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, потреби у масовій вакцинації населення також немає, хоча в деяких країнах вакцинують групи ризику.