Чи зацікавлений ЄС у поверненні біженців в Україну

Від початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну прихисток у ЄС знайшли близько 4 мільйонів українців. Для того, щоб швидко прийняти у себе велику кількість біженців, 27 країн-членів ЄС у березні 2022 року в екстреному порядку вирішили застосувати Директиву про тимчасовий захист, яку ухвалили ще 2001 року, але застосували вперше.

Статус про тимчасовий захист, залежно від ситуації, надає громадянам України фактично негайний доступ до системи соціального захисту, житла, ринку праці, освіти та медичних послуг у країні ЄС, яка прийняла їх у себе. Проте у березні 2025 року термін дії Директиви про тимчасовий захист завершується. У Києві та Брюсселі вже почали замислюватися над тим, які можливості після 2025 року треба запропонувати українцям, які наразі проживають на території країн-членів ЄС. Проте обидві столиці мають з цього приводу власні інтереси та позиції.

Україна зацікавлення в поверненні біженців уже зараз

Київ зацікавлений у тому, аби якомога більше українських громадян швидше повернулися додому, щоб сприяти відновленню країни. При чому не лише після завершення війни, якого поки що не видно, але уже зараз, доки тривають бойові дії. Радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко навіть запропонував країнам ЄС припинити виплачувати українським біженцям соціальну допомогу, аби таким чином спонукати їх повернутися. Німецький телеканал ARD навіть запитав позицію самого президента України Володимира Зеленського. "Краще було би, щоби Німеччина допомагала українцям, віддаючи гроші в бюджет України, а потім вже Україна перерозподіляла ці гроші, залежно від того, де знаходиться людина", - зазначив він в інтерв'ю телеканалу.

Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час свого останнього візиту до Брюсселя повідомила, що між Україною та ЄС тривають дискусії про те перспективи повернення українців на батьківщину. "Це дуже складне питання до обговорення. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатися назад і тому мають скорочуватися якась їм допомога - абсолютно ні", - сказала Стефанішина.

Дискусії - щонайменше неформальні - щодо можливих альтернатив статусу тимчасового захисту для українських біженців тривають і всередині окремих країн-членів ЄС та на рівні всього Євросоюзу. Під час неформального засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, котре відбулося наприкінці січня, держсекретарка Бельгії з питань міграції Ніколь де Мур відзначила, що війна в Україні "ще далека від завершення" і "хороші політики мають бути готової до майбутнього". "Навіть якщо ми не знаємо, якою буде ситуація у березні 2025 року, ми повинні готуватися до різних сценаріїв у інтересах наших друзів в Україні і в інтересах людей, які виїхали з України", - сказала де Мур.

Для економіки ЄС вигідно, щоб біженці залишилися?

Згідно з даними дослідження, проведеного Агентством ООН у справах біженців, серед дорослих біженців з України 86 вісдотків становили жінки, з них 84 відсотків - працездатного віку. Результати опитування Агентства ЄС з питань притулку (EUAA), оприлюднені у жовтні 2023 року, показали, що серед понад чотирьох тисяч опитаних українських біженців "понад дві п'ятих мали ступінь магістра або його еквівалент, одна п'ята - ступінь бакалавра, та чотири відсотки - науковий ступінь".

Старший науковий співробітник Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса Віт Новотний зазначає, що українські біженці в ЄС мають вищу освітню кваліфікацію, ніж місцеве населення, а з огляду на культурні особливості, вони краще й швидше асимілюються, ніж інші групи біженців. "У поєднанні зі зростаючим кадровим голодом у ЄС зацікавленість європейських країн утримати тут українських працівників очевидна", - сказав Новотний у коментарі DW.

Читайте також: Як лікарям з України знайти роботу в Німеччині

Економіка ЄС тільки виграє, якщо українці залишаться, переконаний і Жолт Дарваш, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel, який спеціалізується на економічних питаннях. "Українські біженці, а це переважно жінки та діти, мають хороші шанси поступово інтегруватися у європейський ринок праці, бо цей процес вже почався. Їхні діти вже ходять до шкіл європейських країн, багато хто з них почне здобувати тут різні професії. Тому з перспектив європейської економіки буде дуже позитивно, якщо ці біженці залишаться", - каже експерт.

"У ЄС розуміють: Україна хоче повернути своїх людей після війни"

З іншого боку, бажання української влади повернути своїх громадян додому цілком зрозуміле - з огляду на негативні демографічні тенденції в Україні, які спостерігалися ще до початку повномасштабної війни, каже Жолт Дарваш. Передусім ідеться про скорочення кількості людей працездатного віку,. "І якщо після великого шоку, спричиненого війною, кілька мільйонів українців не повернуться в країну, це буде справжнім лихом для України", -  відзначив експерт.

Читайте також: Новий закон про німецьке громадянство: що він означає для українців?

У ЄС усвідомлюють, що стабільна і благополучна повоєнна Україна, яка починає переговори про вступ до блоку, - в інтересах самого Євросоюзу, переконаний Віт Новотний з Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса. "Тому бажання втримати робочу силу врівноважується розумінням серед політиків ЄС того, що коли війна закінчиться, Україна захоче відновитися, а для цього їй треба буде повернути своїх людей", - каже він. Утім, "який із цих двох імпульсів виявиться сильнішим", на думку експерта, передбачити важко.

Євросоюз: різні країни - різні інтереси

Ускладнює прогнози і той факт, влада у різних країнах-членах ЄС може мати різні інтереси та позицію щодо біженців з України. І хоч спільні дискусії з цього питання між різними країнами тривають, незрозуміло, чи дійдуть вони зрештою спільного рішення, зауважує Новотний. "Тому ми або матимемо політику ЄС щодо того, який правовий статус надавати українським біженцям, або 27 різних національних способів легалізації їхнього перебування", - прогнозує експерт. 

Цілком ймовірно, що при ухваленні рішення щодо українських біженців після завершення дії Директиви про тимчасовий захист, вирішальним для влади окремих країн будуть успіхи українців в інтеграції, припускає Жолт Дарваш з аналітичного центру Bruegel. Передусім ідеться про те, чи вдасться людям на той момент знайти стабільну роботу. "Якщо з цим проблем не буде, тоді, я гадаю, існуватиме велика спокуса дозволити цим людям залишитися в країні", - каже аналітик, наголошуючи, що в цьому випадку "біженці, які потребуватимуть соціальної підтримки, радше за все, продовжать її отримувати".

"Нам усім потрібна сильна та процвітаюча Україна"

До ухвалення рішення і розробки відповідних заходів з приводу майбутнього українських біженців мають долучитися й інституції ЄС, і країни-члени, вважає литовська євродепутатка Раса Юкнявічене. "Я рада бачити, що Київ також є активною частиною діалогу. Це делікатне питання, і нам потрібно знайти хороший баланс між різними потребами та цілями", - сказала політикиня в розмові з DW.

На її думку, всі сторони цієї дискусії зацікавлені у тому, "щоб українці мали можливість підтримувати зв'язки з Україною, сприяти її економіці та відбудові". "Нам усім потрібна сильна та процвітаюча Україна", - наголосила Юкнявічене.

Водночас вона нагадала, що свобода пересування є одним з головних принципів ЄС. "І оскільки Україна стає все ближчою до ЄС, нашим завданням буде розробити механізм, який поважатиме вибір окремих українців, сприяючи при цьому їхньому внеску в процвітання та відновлення України", - сказала євродепутатка.