Чому економіка РФ тримається попри санкції

Минуло два роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і в одному економісти погоджуються: економіка Росії не зазнала краху. Саме такий результат багато хто прогнозував, коли Євросоюз, США та інші країни запровадили проти РФ безпрецедентні санкції після розв'язання нею війни в лютому 2022 року.

Зараз дебати про російську економіку в західних столицях набули більш тверезого характеру. Мало хто вже ставить під сумнів її стійкість. Розбіжності існують лише щодо того, наскільки міцним є фундамент, на якому стоять нинішні високі показники країни.

Міжнародний валютний фонд нещодавно спрогнозував, що валовий внутрішній продукт Росії цього року зросте на 2,6 відсотка, що є різким збільшенням порівняно з жовтневою оцінкою фонду. Це на додачу до того, що у 2023 році темпи зростання російської економіки склали понад три відсотки ВВП. Тим часом доходи Москви від продажу нафти знову зростають, а рівень безробіття в країні перебуває на історичному мінімумі.

З іншого боку, Кремль настільки збільшив військові витрати, що цього року 40 відсотків усіх бюджетних витрат буде спрямовано на ці потреби. Експерти констатують, що економіка РФ перейшла на воєнні рейки, причому вона перегріта на небезпечному рівні.

В країні зростає дефіцит робочої сили і спостерігається доволі висока інфляція. Санкції також продовжують завдавати шкоди економіці РФ, особливо в умовах, коли західні лідери шукають нові способи вдарити по купівельній спроможності Москви.

Як економіка Росії вижила

Існує три основні причини, чому російська економіка тримається так добре, пояснює у розмові з DW економістка Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рибакова.

Перша полягає в тому, що російська фінансова система була достатньо підготовлена до хвилі банківських і фінансових санкцій, які обрушилися на неї в перші кілька тижнів війни. Це пояснюється тим, що вона вже тривалий час - з моменту вторгнення до Криму в 2014 році - перебувала в режимі антикризового реагування.

Друга причина - Росія змогла отримати величезні прибутки від експорту нафти і газу в 2022 році, оскільки західні держави не поспішали перекривати цей експорт, навіть коли ціни на нього різко зросли після вторгнення.

Третьою причиною експертка називає те, що експортний контроль не працював достатньою мірою, щоб запобігти використанню Росією третіх країн для отримання товарів, необхідних для її військово-промислового комплексу.

Однак Беньямін Гільґеншток (Benjamin Hilgenstock) з Київської школи економіки наголошує: важливо пам'ятати, що хоча російська економіка й працює краще, ніж очікувалося, санкції все ще мають великий вплив. "Висновок залишається незмінним: макроекономічне середовище для Росії значно погіршилося, і значною мірою це сталося через санкції", - сказав він у розмові з DW.

Він підкреслює, що російські експортні надходження від нафти і газу впали в 2023 році порівняно з 2022 роком, а також той факт, що російський Центральний банк був змушений підвищити процентні ставки до 16 відсотків через високу інфляцію.

Обхід санкції Москвою

Проте успіхи Росії значною мірою зумовлені тим, як Москва обходила санкції. Два найбільш вражаючих приклади - це те, як вона обходила експортний контроль, щоб продовжувати закуповувати західні товари, і як вона продовжувала продавати свою нафту по всьому світу, попри те, що в грудні 2022 року Захід запровадив верхню межу ціни на нафту.

Ці санкції передбачали обмеження на західні послуги з транспортування російської нафти, якщо нафта не продаватиметься за ціною нижче 60 доларів за барель. Проте вже майже рік Росія продає свою нафту за цінами, близькими до ринкових.

Це значною мірою пов'язано з так званим тіньовим флотом суден, який допомагає російській нафті потрапляти на ринки таких країн, як Китай, Індія та Пакистан, не підпадаючи під дію "стелі" цін.

Сполучені Штати дедалі частіше накладають санкції на окремі судна та організації, які, на їхню думку, порушують ліміт, і Гільґеншток каже, що це має вирішальне значення для обмеження доходів від експорту російської нафти. "Ці заходи можуть ефективно вивести судна з тіньового флоту на значний проміжок часу", - сказав економіст.

Що стосується обмеження доступу Росії до західних комплектуючих шляхом імпорту через треті країни, то Гільґеншток вважає, що банки тут мають відігравати вирішальну роль.

Він звертає увагу на указ президента США Джо Байдена, виданий у грудні, який допускає запровадження санкцій проти іноземних банків, які дозволяють операції, що допомагають фінансувати російську військово-промислову базу. "Фінансові установи відіграють важливу роль у забезпеченні експертного контролю, оскільки вони можуть з фінансового боку бачити деякі з цих транзакцій, які може бути дуже важко відстежити фізично", - пояснює Гільґеншток. 

Воєнна економіка: які ризики вона несе

Ще одним ключовим фактором економічного зростання Росії є витрати на оборону, які з 2021 року зросли втричі. "Зараз це переважно воєнна економіка", - каже Еліна Рибакова. Економістка вважає, що це сприяє зростанню ВВП, оскільки високі державні витрати сприяють виробництву великої кількості ракет, артилерії та безпілотників.

"Це фіксує велику активність, але це не є продуктивною діяльністю в середньостроковій перспективі, - каже вона. - Це не добре для економіки. По суті, це марнотратство".

Кріс Віфер, інвестиційний радник, який працює в Росії понад 25 років, каже, що це матиме негативні довгострокові наслідки, якщо додаткові витрати буде спрямовано переважно на "споживчі" товари, а не на більш глибокі інвестиції в промислову базу країни. "Резерви вичерпуються, і коли конфлікт закінчиться, залишиться набагато більш пошкоджена економіка і доведеться ламати голову над тим, що робити далі", - сказав він в інтерв'ю DW.

За його словами, ще одним ключовим елементом воєнної економіки країни є те, як змінився ринок праці. Призов на військову службу і той факт, що близько 1 мільйона висококваліфікованих працівників покинули Росію з 2022 року, означає, що зараз існує дефіцит працівників у багатьох сферах. Безробіття майже відсутнє, але при цьому заробітна плата помітно зросла протягом 2023 року.

"Це зростання доходів справді стало головним чинником зростання споживчої інфляції, - пояснює Кріс Віфер. - Чим довше вони не зможуть з цим впоратися, тим складнішою, дорожчою і більш руйнівною буде ця проблема скорочення робочої сили для економіки".

Доля України залежить від економіки РФ

Проте економіка Росії й раніше кидала виклик похмурим прогнозам. Віфер каже, що величезна ресурсна база країни постійно недооцінювалася, коли запроваджувалися санкції. Він вказує на незмінну важливість її нафти і газу для світових ринків, а також таких сировинних товарів, як уран, який США досі купують у великих кількостях.

Експерт зауважує, що ЄС, зокрема, занадто багато займається тим, що він називає "політичною економікою". "Вони скажуть, що, мовляв, економіка не впала у 2022 чи 2023 році, але це станеться зараз через військово-промислові витрати, і це призведе до краху економіки. Це просто політична економіка. Видавання бажаного за дійсне", - каже Віфер.

На думку Рибакової, доля України залишається тісно пов'язаною з економічними показниками Росії. Експертка каже, що хоча санкцій ніколи не буде достатньо, щоб зупинити російську агресію, є життєво важливим, щоб Захід робив більше в обмеженні можливостей Кремля продовжувати війну.

"Однією рукою ми надаємо фінансову підтримку Україні, а іншою - Росії. Ми все ще купуємо їхні енергоносії, ми не повністю дотримуємося обмеження цін на нафту і ембарго, і ми все ще не повністю дотримуємося експортного контролю. Це величезна проблема", - констатує вона.