Як фірми з Європи обладнали судно "Академік Черський"

"У кожного трубопровідного обладнання - своя історія " - сьогодні слоган, що красується на сайті італійської компанії Nuova Patavium лунає як ніколи двозначно. Відколи обладнання з містечка Веджіано на півночі Італії виявилося предметом великої політики, його історія - це історія про те, як європейці допомагають російському "Газпрому" добудувати трубопровід в обхід санкцій США.

Устаткування для трубоукладача на 10 мільйонів

За інформацією з бази російської митниці, доступною через інформаційний сервіс ImportGenius, з серпня 2020 року обладнання від Nuova Patavium постачалося до німецького порту Мукран на Балтійському морі, де встановлювалося на трубоукладач "Академік Черський". Це судно прибуло добудовувати другу нитку газопроводу "Північний потік" після того, як через загрозу санкцій США від участі в проєкті відмовилася швейцарська компанія Allseas. "Черський" перекинули на Балтику з Далекого Сходу Росії у напівготовому стані - на судні не було обладнання для зварювання та подальшого прокладання труб.

Доустаткувати судно в умовах санкцій - завдання нетривіальне. Згідно з американським Актом про протидію російському впливу в Європі і Азії (CRIEEA), президент США може накласти санкції на компанії, які постачають товари і послуги на потреби будівництва "Північного потоку-2". Тим не менше, як з'ясувала DW, європейські виробники примудрилися обладнати "Черський" за останнім словом техніки, поставивши на судно обладнання вартістю щонайменше близько 10 мільйонів доларів.

Читайте також: Архітектор санкцій США проти Росії: Настав час шукати компроміс щодо "Північного потоку-2"

Митні декларації для CRIEEA

Перша лазівка в американських санкціях - сума поставок. Під санкції не підпадають товари й послуги вартістю менше мільйона доларів, або п'яти мільйонів доларів протягом року. І тут виявляється, що мільйон - поняття відносне. Так, власник "Черського" - АТ "Самарський теплоенергетичний майновий фонд" (дочірня структура "Газпром міжрегіонгаз") - у вересні минулого року поставив до німецького порту Мукран верстати для обробки крайок труб і електрогідравлічні силові блоки до них виробництва італійської компанії Nuova Patavium. Наприклад, партія верстатів, ввезена до Німеччини 12 вересня 2020 року, згідно з митною декларацією, коштувала 1,1 мільйона доларів.

Така поставка, безумовно, могла би зацікавити чиновників у Вашингтоні з урахуванням положень CRIEEA. Однак при подальшому аналізі ланцюжка імпортно-експортних операцій виявляється, що італійці, перш ніж обладнання потрапило до Німеччини, з перервою у кілька місяців продали його до Росії двома партіями, вказавши митну вартість менше двохсот тисяч доларів кожна. Питання DW про причини такої різниці у вартості у Nuova Patavium залишили без відповіді.

Про Nuova Patavium у Самарі тепер не знають

У липні 2020 року США посилили санкції проти "Північного потоку-2". Тепер під штрафні заходи можуть потрапити не лише юридичні особи, а й їхні засновники. Крім того, положення уточнені, щоб було менше лазівок для обходу санкцій. Відтоді, як видно з даних бази російської митниці, формально жодних ділових відносин у Nuova Patavium і власника "Академіка Черського" взагалі більше немає.

Тепер італійці продають обладнання компанії "Система-СПБ" з Санкт-Петербурга, в штаті якої три співробітника. Ця компанія за кілька років свого існування кілька разів змінювала адресу, сферу діяльності і номер у реєстрі. З відкритих джерел про неї відомо лише те, що у неї є ліцензія на установку й ремонт засобів забезпечення пожежної безпеки будівель. А в судовому реєстрі є матеріали арбітражного спору із Союзом інженерів-дослідників, які вимагали від компанії погасити борги за членськими внесками.

Opus S.R.L. на запити не відповідає

Чим би не займалася "Система-СПБ" до цього - установкою пожежних сигналізацій в офісах або пошуком корисних копалин - після посилення санкцій США вона стала імпортувати з Європи обладнання для "Академіка Черського". Причому, як показує аналіз даних бази ImportGenius, купує "протипожежна" фірма не лише у Nuova Patavium, а й у низки інших європейських компаній.

Зокрема, ще одна італійська компанія - Opus SRL - 25 серпня 2020 року поставила "Системі -СПБ" елементи пневматичного центратора для автоматичного зварювання труб. Два тижні потому це обладнання прибуло до німецького порту Мукран вже як власність "дочки" "Газпром міжрегіонгаз". За час у дорозі, якщо вірити цифрам російської митниці, вартість італійського обладнання зросла у десять разів - до 1,2 мільйона доларів. Жодних коментарів щодо цих метаморфоз DW від Opus SRL у відповідь на письмовий запит не отримала.

Нідерландський внесок в "Академіка Черського"

Не відповідає на питання DW і компанія Vermaat Technics BV з Нідерландів. Вона обладнала "Академік Черський" ультрасучасною комп'ютеризованою системою для зовнішньої орбітальної зварки Veraweld Torch System D. Устаткування продавали не безпосередньо власнику "Черського", а російській доньці - ТОВ "Вермаат Сервіс". Але якщо до липня минулого року обладнання постачав до Росії сам виробник, то після посилення санкцій США постачальником стала створена незадовго до того компанія BHS International BV.

Її засновників DW вдалося вирахувати, проаналізувавши дані про власників домену неробочого сайту компанії. Ними виявилися російські бізнесмени, які вже багато років виступають дилерами різноманітної промислової продукції з країн ЄС у Росії. Загалом комп'ютеризована зварювальна апаратура з Нідерландів на "Академіку Черському", згідно з митними деклараціями, поданими власниками судна, обійшлася російській держкомпанії в 4,9 мільйона доларів.*

"Це не захищає від санкцій"

Невже американців так легко обвести навколо пальця? Американський ексдипломат Деніел Фрід, який координував 2014 року санкційну політику Держдепартаменту США щодо Росії, впевнений, що ні. "Залучати до ланцюжка поставок компанії-пустушки не допоможе. Це все одно порушення. Це небезпечно і не захищає від санкцій", - зазначив Фрід у розмові з DW. Фрід, який нині співпрацює з впливовим вашингтонським аналітичним інститутом Atlantic Council, однак підкреслює, що це ще не означає, що європейські компанії справді потраплять до санкційного списку. Вашингтон, на його думку, зважить політичні ризики, перш ніж карати європейців. "Санкції - дороге задоволення. Будь-які санкції можуть призвести до дій у відповідь", - нагадує Деніел Фрід.

Експерт вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Нікос Тсафос впевнений, що європейським постачальникам нічого не загрожує. "США не готові робити все можливе, щоб зупинити "Північний потік-2". Гадаю, що є межа, за яку у Вашингтоні не хочуть заходити. Вона полягає в тому, щоб не занадто сильно нашкодити відносинам з Європою", - зазначив Тсафос в бесіді з DW. Американський експерт прогнозує, що через небажання Сполучених Штатів псувати відносини з європейськими партнерами друга нитка "Північного потоку" зрештою буде добудована.

Обидва аналітика у Вашингтоні прогнозують, що США та країни ЄС, ймовірно, рано чи пізно знайдуть компроміс, який дозволить не псувати відносини через "Північний потік-2".

Лічені місяці до розв'язки

Розв'язка у санкційних баталіях навколо цього газопроводуможе настати вже у найближчі місяці. Як очікується, "Академік Черський" стане до прокладання труб вже наприкінці березня і закінчить роботи влітку. Після доустаткування сучасним італійським і нідерландським обладнанням судно зможе укладати близько двох кілометрів труб на добу. Це вдвічі більше, ніж укладає судно "Фортуна", яке вже працює в територіальних водах Німеччини і Данії.

* Вже після публікації статті редакція отримала відповідь від компанії Vermaat Technics B.V. Компанія з Нідерландів зазначила, що російська компанія ООО "Вермаат Сервис", яка купувала обладнання, не є дочірньою компанією Vermaat Technics B.V. У голландській компанії заявляють, що не очікують санкцій США і "не знають, що відбувається на борту судна "Академік Черський", а також, що не постачали обладнання з метою закінчувати будівництво "Північного потоку-2". Vermaat Technics BV підтвердила співпрацю з BHS International BV, проте підкреслила, що метою цієї співпраці не є добудова "Північного потоку-2". "Ми нічого не знаємо про перенаправлення нашої продукції з Росії до Німеччини, не кажучи вже про те, щоб сказати що-небудь про різницю в ціні такого роду поставок", - зазначила компанія.