Відчуження підприємств - воєнний комунізм чи виправдана дія?
8 листопада 2022 р.
В Україні розгорілася дискусія навколо кількох приватних підприємств, які належали олігархічним групам і раптово булі відчужені на користь держави. Одні схвалюють рішення влади, інші критикують та називають його недалекоглядним. Що ж відбулося насправді?
"Рішення продиктовано військовою необхідністю"
Акцій п'яти великих українських підприємств і компаній - "Укрнафти", "Укртатнафти", "Мотор Січі", "АвтоКрАЗу" і "Запоріжтрансформатора" - перейшли у державну власність. Це рішення стало результатом останнього засідання Ставки верховного головнокомандувача.
"Тепер вони мають працювати 24/7 для потреб нашої держави. Підприємства, які вже працювали, отримають більше замовлень та більше гарантій від держави щодо виробництва продукції. Роботу підприємств, які на сьогоднішній день не функціонували, буде відновлено. Працівники повернуться у виробничий процес", - заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на спільній пресконференції з секретарем Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) Олексієм Даниловим та міністром оборони Олексієм Резніковим.
Як повідомила Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка проводила депозитарні операції щодо примусового відчуження у власність держави, віднині вилучені акції набули статусу військового майна і їхнє управління передано міністерству оборони України. "Це рішення продиктовано військовою необхідністю", - пояснив у понеділок, 7 листопада, в своєму традиційному вечірньому відеозверненні президент України Володимир Зеленський.
Не націоналізація, а примусове вилучення майна на військові потреби
Урядовці наполягають, що мають право на таке рішення в умовах воєнного стану задля забезпечення потреб країни. Адже одні компанії, акції яких тепер перейшли у державну власність, видобувають енергоносії та виготовляють паливно-мастильні матеріали, на підприємствах інших можна відновлювати та ремонтувати озброєння й військову техніку.
Міністр оборони Олексій Резніков просить не плутати примусове відчуження з націоналізацією, про яку відразу заговорили інвестори та експерти, оскільки це різні юридичні дії. "Це не націоналізація, це пряме вилучення майна під час військового стану. Це абсолютно різні правові форми", - пояснив Резніков, який за фахом є юристом.
Міністр оборони також зауважив, що загальні збори акціонерів на відчужених підприємствах уже відбулися, а сформовані наглядові ради будуть призначати менеджмент відповідно до законодавства, аби робота підприємств не зупинилася, а ті компанії, які не працювали до цього часу, якомога швидше запустили виробничий процес.
Кого позбавили активів?
Відчужене на військові потреби ПАТ "Укрнафта" є найбільшою нафтовидобувною компанією України. "Укрнафта" володіє 85 спеціальними дозволами на видобуток вуглеводнів, на її балансі є понад 1800 нафтових і понад 150 газових свердловин. Компанії належить майже 540 АЗС. Державі, в особі НАК "Нафтогаз", й так належить у цій компанії більше 50 відсотків акцій. Ще 42 відсотками до цього часу володів Ігор Коломойський, якого влітку позбавили громадянства України. Власниками інших акцій є міноритарні акціонери.
У власності ПАТ "Укртатнафта" перебуває Кременчуцький нафтопереробний завод, який було пошкоджено внаслідок ракетного обстрілу армією РФ і який зараз не працює. В цій компанії Ігорю Коломойському разом з його бізнес-партнером Геннадієм Боголюбовим належить близько 60 відсотків, а державі, в особі "Нафтогазу", - 40 відсотків.
Власником АТ "Мотор Січ", корпорації з розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, був нещодавно затриманий і звинувачений у державній зраді В'ячеслав Богуслаєв.
ПрАТ "АвтоКрАЗ", яка виготовляє вантажні автомобілі, входить до групи "Фінанси та кредит" олігарха Костянтина Жеваго. Сам Жеваго переховується за кордоном від українських правоохоронців, його оголошено в міжнародний розшук.
ПрАТ "Запоріжтрансформатор", яке спеціалізується на виробництві трансформаторного та реакторного обладнання, ще 2019 року подало заяву на банкрутство. Його власником є російський олігарх Костянтин Григоришин, який у 2016 році отримав громадянство України.
На момент публікації матеріалу жоден з колишніх власників активів не прокоментував рішення української влади про примусове відчуження їхніх підприємств на користь держави.
Право приватної власності порушено?
Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса вважає таке рішення української влади недалекоглядним, що може значно погіршити інвестиційний клімат в країні. Він називає такий підхід "воєнним комунізмом". "Держава Україна знову зробила подарунок інвесторам. (…) Просто ви думали, що у вас є щось. А потім раз, одного чудового ранку, у вас цього немає. Просто тому, що так вам і треба, буржуї. Воєнний комунізм - найкращий спосіб створити інвестиційний клімат у країні. Приходьте інвестори", - іронізує Фурса у своєму дописі у Facebook.
Влада порушила право приватної власності, прикриваючись воєнним станом в країні, вважає Фурса. Аналітик наголошує, що від цього рішення постраждають не тільки бізнесмени-олігархи, а й тисячі міноритарних акціонерів. "Як ви думаєте, що скажуть інвестори, у яких тупо забрали їхню власність? Чи прийдуть вони знову інвестувати. Чи вирішать, що Україна - це та ж Венесуела тільки в профіль?", - запитує експерт. Він не виключає міжнародних судових позовів через таке рішення.
Железняк: Усе відбувається законно
Водночас перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк (фракція "Голос") зауважує, що процедура відчуження активів на користь держави відбуватиметься у відповідності зі законом "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та низки наказів Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.
Железняк наголошує, що в законі, що його Верховна Рада ухвалила у вересні цього року, передбачений порядок компенсації за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану. Згідно з документом, власник може отримати компенсацію з бюджету протягом п'яти років дії надзвичайного стану або протягом одного року після скасування надзвичайного або воєнного стану. Також власник може претендувати на повернення вилученого пакета акцій підприємства після завершення війни.
Відчуження на користь держави виправдане?
Експерт з корпоративного управління Boytsun Governance Architects Дмитро Яблоновський вважає, що держава є гіршим власником, аніж приватний бізнес. Але під час дії режиму воєнного стану можуть виникати нові потребі, які ефективніше задовільнити за допомогою державних підприємств.
"Використання активу для військових потреб набагато простіше, коли він перебуває у державній власності. Це добре видно на прикладі державної "Укрзалізниці", яка ефективно працює над евакуацією людей. Немає питань, коли треба вивезти безкоштовно людей зі Сходу, Півдня чи з Києва. І це набагато швидше, коли є прямий контроль над підприємством з боку держави", - вважає Яблоновський. Він не вбачає ознак того, що нині вилучення активів підприємств відбулося через боротьбу з олігархами, адже жодна мета з деолігархізації в результаті цього не досягається.
Яблоновський звертає увагу на те, що в умовах воєнного стану інтереси приватних власників певних стратегічних підприємств, наприклад в енергетичній інфраструктурі, можуть не збігатися з інтересами держави й народу України. Але, додає експерт, коли під питанням безпека країни та її громадян, держава повинна мати важелі впливу на такі підприємства. "В умовах воєнного стану має бути певний контроль держави над окремими критично важливими для країни ресурсами", - каже Дмитро Яблоновський.
Керівник аналітичного напрямку Мережі захисту національних інтересів ANTS Ілля Несходовський теж вважає, що оцінюючи рішення влади щодо вилучення активів підприємств у бізнеса варто виходити з того, що в Україні триває війна. Водночас він переконаний, що навіть під час дії режиму воєнного стану громадськості варто моніторити роботу цих підприємств на предмет корупції. "Ці підприємства тепер виконуватимуть державне замовлення і важливо, аби вони не обросли фірмами-прокладками, на які виводять державні кошти", - каже аналітик.
Окрім цього, Несходовський вважає одним з ризиків такого примусового вилучення активів у державну власність те, що нині збиткові підприємства будуть за цей час капіталізовані державою, але після війни знову опиняться в руках олігархів, але вже "оновленими, очищеними й прибутковими".