Донорство крові: яка реальна потреба в донорах під час війни
24 січня 2023 р.
До Центру служби крові лікарні "Охматдит" у Києві приходить зазвичай за день близько півсотні охочих здати кров. У день нашого інтерв'ю в Центрі зареєструвалось близько 40 осіб. Тих, хто прийшов вперше, додатково перевіряють на хронічні захворювання й лише після цього допускають до здачі крові.
До таких новачків належить і 24-річна Олена. "Про хронічні хвороби питали, як себе зараз почуваю. Тиск міряли, кров з пальця брали, - розповідає дівчина. - Я й раніше якось хотіла до долучитися до донорства, але не знала, як це і куди йти. Подивилась, що колега ходить та здає, і подумала, що треба в неї розпитати. І ось я тут".
Найбільшу кількість охочих стати донорами у цьому центрі та загалом в Україні, за даними порталу для реєстрації "ДонорUA", фіксували з 24 по 28 лютого 2022 року, тобто відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ. Загалом в ті дні свою кров на потреби цивільних та військових віддали 25 тисяч людей. Це майже третина від загальної кількості донорів у 2022 році по всій країні.
Пригадують такий ажіотаж перших днів війни Росії проти України й ті, хто регулярно здавав кров і раніше. "За весь час, що я донор, я такого не бачив ніколи. Не всі могли навіть здати кров, - каже Олексій, який уже неодноразово здавав кров. За його словами, люди в черзі тоді розповідали, що доводилося приходити по три-чотири рази, оскільки центр не міг за один день прийняти всіх донорів.
Читайте також: Бойовий медик: Тактична медицина в ЗСУ вже перейшла на стандарти НАТО
Кількість донорів зросла, але зросла й потреба в крові
Щоправда вже в квітні така хвиля донорства минула й статистика повернулася до січневих показників, що незначно перевищують дані 2021-го року. До повномасштабного вторгнення в Україні був сталий дефіцит донорів - втричі менше норми, яку рекомендує ВООЗ: 33 донори на тисячу населення. За останніми підрахунками, завдяки активності людей у лютому та березні, в середньому донорів в Україні стало на 60 відсотків більше.
Але зросла й потреба в крові й часто залежить від подій на фронті та наслідків обстрілів міст. Приміром, після обстрілів Херсонщини 4 січня - понад 40 атак за добу - у херсонському центрі крові оголосили про термінову потребу у донорах всіх груп крові. Такий заклик не виявився марним, саме цього дня на порталі справді побільшало реєстрацій, підтверджують у "ДонорUA".
У міністерстві охорони здоров'я наголошують, що донори потрібні на постійній основі, а не лише за екстрених ситуацій, аби була можливість вчасно реагувати на потреби лікарень. Як розповідає "ДонорUA" Ірина Славінська, досвід усіх місяців цієї війни показав, що існує суттєва нестача саме так званих донорів резерву.
"Дуже важливе формування резерву донорів, а це - реєстрація на сайтах центрів крові або нашому порталі. Чим більше людей буде зареєстровано, тим швидше люди отримають сповіщення, де саме вони потрібні як донори вже завтра. Резерв донорів має налічувати не менше одного відсотка від населення", - каже Славінська.
Загалом сьогодні в базі донорів крові в Україні, аби забезпечувати потреби і військових, і цивільних, мало би бути два мільйони резервних донорів. Нині їх офіційно налічують близько ста тисяч.
Читайте також: Туберкульоз, ВІЛ та холера? Як війна погіршує епідемічну ситуацію в Україні
Багато хто не погоджується на донорство через упередження
"Все так гарно! Усі сумніви зникли", - з усмішкою ділиться своїм першим досвідом у донорському кріслі киянин Олександр. Чоловік турбувався, що процедура займе багато часу і відверто зізнається, що боявся, доки його не переконав прийти друг - досвідчений донор. Багатьох стримують від донорства різні упередження, розповідає завідувачка відділення центру служби крові при "Охматдиті" Інна Вільшанівська.
"Донорство - це безпечно! Ми використовуємо виключно стерильні матеріали. А сама донація крові триває всього 5-10 хвилин. У кожного, мабуть, брали аналізи з вени. Це те саме! Ще один з міфів: нібито не можна зранку снідати. Можна снідати, але просто є обмеження", - коментує найпоширеніші міфи щодо донорства лікарка.
Перед донацією крові справді варто дотримуватися дводенної дієти, яка забороняє вживання алкоголю, жирних, смажених та копчених продуктів, а також яєць, шоколаду, горіхів та цитрусових. Втім, є дозволений і рекомендований перелік продуктів: овочі, каші на воді, відварене м'ясо та риба, солодкий чай, компот, а ще - вживання до двох літрів чистої води на день.
Але й навіть при дотриманні дієти деяким донорам можуть відмовити у процедурі. Протипоказаннями є хронічні інфекційні, паразитарні, психічні захворювання, хвороби крові, серця та онкологія. Протягом року лікарі забороняють донорство крові, якщо людина перенесла операцію, переливання крові або зробила татуювання. Якщо у потенційного донора немає протипоказань, вік від 18 років і старше, а вага не менша за 50 кілограмів - здавати кров можна раз на 60 днів.
Як зберігають та розподіляють донорську кров
Донорську кров ніколи не вливають реципієнту цільною, а лише окремі її компоненти за конкретної потреби - плазма, еритроцити, тромбоцити. Тож, кров донора може бути корисною, як мінімум, для трьох інших людей.
Здавати кров можна двома методами. Один з них - здати цільну кров, яку потім фільтрують та розділяють на компоненти. Плазма та еритроцити з цієї суміші критично необхідні для відновлення втраченої крові при кровотечах. Інший варіант - донація тромбоконцентрату. "Це уже довша процедура - середня тривалість близько години", - каже Вільшанівська. Тромбоцити необхідні пацієнтам з низьким вмістом цього компоненту, з чим пов'язане погане згортання крові.
Усі матеріали після здачі проходять фінальні аналізи на інфекційні захворювання й лише після цього зберігаються у спеціальних холодильниках при температурі чотири градуси вище нуля. За нижчих температур розділену кров можуть зберігати від двох до трьох років в умовах так званого кріоконсервування.
У запасах завжди потрібні "свіжі" компоненти. Вони мають різний термін зберігання: еритроцити до 42 діб, тромбоцити - до п'яти діб, плазма - до трьох. За цей час їх розподіляють за потребами - у цивільні лікарні за замовленням, а у прифронтові медзаклади - регулярно відвозять двічі на тиждень, аби на місці постійно був резерв.
Доставку крові прямо у військові госпіталі з усіх куточків України на державному рівні забезпечує спеціалізована установа "Український центр трансплант-координації".
Але й волонтери "ДонорUA" беруть участь у доставленні донорської крові. "Ми повністю забезпечуємо лікарні усієї лінії фронту. Тому, навіть якщо ви проживаєте у Львові, на Закарпатті чи в інших містах, де, здавалося б, немає активних бойових дій, все одно йдіть здавайте кров, тому що ви станете точно тією частинкою допомоги, яка врятує когось із наших захисників", - закликає лідерка проєкту Ірина Славінська.