Атомна енергетика

60 відсотків українців висловлюють думку, що атомна енергетика є небезпечною. Тільки кожен третій (31відсоток) вважає її безпечною. Попри це, більшість українців вважають атомні катастрофи на кшталт тієї, що відбувається нині на «Фукусімі» в Японії чи тієї, що сталася 25 років тому в Чорнобилі, радше винятками, які ніколи не повторяться.. Такими є головні результати опитування громадської думки DW-Trend, які провів Інститут економічного та політичного аналізу в Східній Європі (WPA) на замовлення української програми Deutsche Welle. Опитування, участь у якому взяли тисяча громадян в Україні, відбулося у квітні 2011 року.

Українці вважають атомну енергетику потрібною

41 відсоток опитаних, за результатами DW-Trend, переконані, що їхнє ставлення до атомної енергетики змінилося під впливом катастроф на АЕС. З них 23 відсотки висловлюються за заборону атомної енергетики, 18 відсотків вимагають замислитися над закриттям атомних електростанцій. Менше половини висловлюються за відмову від атомної енергетики. 52 відсотки опитаних не змінили своєї думку щодо цієї теми. Так, 44 відсотки вважають, що аварія на «Фукусімі» - це великий виняток, який більше ніколи не повториться. Вісім відсотків висловлюють думку, що переваги, які надає атомна енергетика, є важливішими за потенційну небезпеку, яка може бути з нею пов’язана.

Через 25 років після аварії на ЧАЕС опитування DW-Trend показує, що трохи більше, як половина людей в Україні погоджуються з тим, щоб у їхній країні й надалі працювали АЕС. Попри власний гіркий досвід, українці не поділяють, приміром, скептичне ставлення до атомної енергетики, яке чітко спостерігається, зокрема, в Німеччині. За результатами соціологічних опитувань, переконлива більшість німців прагнуть якомога швидшого закриття АЕС.

Цікавим є той факт, що найбільш негативно до атомної енергетики ставляться молоді українці. У віковій групі від 18 до 29 років 47 відсотків опитаних висловили негативне ставлення до АЕС. Водночас досить багато 50-60-річних (43 відсотки) також скептично ставляться до атомної енергетики. Це саме покоління людей, яким на момент аварії було від 25 до 35 років. Це вказує на те, що досвід Чорнобиля однозначно вплинув на думку цієї генерації. Однак саме серед громадян цього віку найбільше поширена думка про те, що і Чорнобиль, і Фукусіма – це трагедії, які більше не повторяться. Так думають 47 відсотків 50-60-річних українців.

Наслідки Чорнобиля

Чи достатньо піклуються в Україні про жертв аварії на ЧАЕС? Через 25 років після трагедії відповіді українців на це питання дуже різняться. Майже половина опитаних (43 відсотки) вважаються, що в Україні достатньо піклуються про потерпілих. Водночас понад третина опитаних (37 відсотків) дотримуються думки, що в Україні для жертв Чорнобиля роблять недостатньо. 20 відсотків кажуть, що не мають чіткої думки щодо цього питання.

Така картина спостерігається в усіх вікових групах. Утім чітко помітна й тенденція до того, що старші люди (віком понад 50 років) дотримуються більш скептичних позицій, ніж молодші. 40 відсотків опитаних у цій віковій групі вважають, що в Україні робиться недостатньо для жертв аварії на ЧАЕС. 39 відсотків кажуть, що допомоги достатньо. У цьому пункті теж видно, що чорнобильська аварія на дуже вплинула на це покоління українців.

Схожі результати показує і відповідь на питання, чи вдалося зрештою Україні подолати наслідки аварії в Чорнобилі. У той час, як майже дві третини (63 відсотки) опитаних віком від 18 до 29 років висловлюють думку, що країна впоралася з наслідками трагедії, серед респондентів, старших за 50 років, таких всього майже половина (49 відсотків). Загалом 57 відсотків опитаних вірять у те, що Україна подолала наслідки аварії на ЧАЕС. 27 відсотків переконані, що це не так, а16 відсотків не можуть відповісти чітко на це питання. Водночас опитування показало, що Чорнобиль став для українців подією, яка по-різному сприймається різними поколіннями. Для молодших генерацій аварія на ЧАЕС відіграє меншу роль, ніж для поколінь, які її безпосередньо пережили.

Автори: Бернд Йоганн, Кішор Шрідар, Леся Юрченко
Редактор: Наталя Неділько