Експерт: Трибунал для Путіна залежить від виборів у США

Девід Крейн - головний прокурор-засновник Спеціального суду ООН щодо Сьєрра-Леоне і один із найавторитетніших міжнародних експертів з воєнних злочинів. Він очолює робочу групу високого рівня, яка допомагає Раді Європи та коаліції країн (Основній групі) у створенні спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії в Україні.

До складу групи також входять колишній очільник мін'юсту Канади Ірвін Котлер, ексзаступник генсека ООН Ганс Корелл, перший посол США з особливих доручень, пов'язаних із воєнними злочинами, Девід Шеффер і ексголовний прокурор Міжнародних кримінальних трибуналів ООН щодо колишньої Югославії та Руанди Річард Голдстоун.

У вересні 2022 року російська влада внесла Крейна до "стоп-листа". В інтерв'ю DW він розповів, як просувається створення спецтрибуналу і як майбутня зміна адміністрації в США може позначитися на дипломатичному процесі.

DW: Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у червні схвалила резолюцію, в якій закликала якомога швидше розпочати консультації щодо проєкту угоди між Радою Європи та урядом України про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. На якій стадії ці консультації?

Девід Крейн: Сторони обговорюють і розглядають різні аспекти посилення санкцій, розробку ширшого плану, який справді змусить Російську Федерацію сумніватися в доцільності продовження агресії проти України. Ведуться дискусії, конкретна робота. Ця резолюція - дуже предметна. У ній містяться чіткі рекомендації, як рухатися вперед і продовжувати санкційну політику. 

Ви маєте на увазі фінансові важелі: міжнародний компенсаційний механізм і використання заморожених російських держактивів для відновлення України?

Є кілька практичних моментів, пов'язаних із політичним і фінансовим аспектами, зі спробою надіслати чіткий сигнал Російській Федерації, що Європа не збирається спускати ситуацію на гальмах. Хоча російський президент Володимир Путін все ще сподівається, що час і відволікаючі фактори поступово змусять Європу відійти від підтримки України. Насправді, це його єдина стратегічна надія - що Європа втратить інтерес до допомоги Україні в політичному, економічному та військовому планах.

Члени Основної групи зі створення спецтрибуналу 28 червня зустрічалися в Румунії, де обговорювали проєкт статуту суду. Цей статут  покликаний детально регламентувати створення, склад, тимчасову і предметну юрисдикцію трибуналу. Чи є зрушення?

На столі переговорів - три пропозиції. По-перше, є група країн, яка виступає за створення трибуналу щодо агресії РФ - на базі України з використанням українського законодавства і за міжнародної підтримки.

По-друге, спецтрибунал може бути сформований по лінії Генасамблеї ООН. Ми почали виступати на підтримку цього механізму у вересні 2022 року і запропонували сім кроків для імплементації статуту з подальшим обвинувальним висновком на адресу Путіна, а також вищого військового і політичного керівництва РФ. Цей варіант усе ще не знято з розгляду.

По-третє, існує компромісна пропозиція. Вона передбачає, що група держав-членів збереться по лінії Ради Європи. Певною мірою це можна порівняти з Міжнародним військовим трибуналом 1945 року в Нюрнберзі. У нас є юридичні прецеденти.

На цьому етапі Основна група і Рада Європи в тісній співпраці з Києвом намагаються розробити надійний, підтримуваний міжнародним співтовариством механізм правосуддя, який дасть змогу притягнути до відповідальності Путіна та низку високопосадовців РФ.

Наступна зустріч Основної групи відбудеться у Відні, я гадаю, 17 вересня. Її учасники ведуть спільну роботу і використовують наш проєкт статуту як наріжний камінь для подальших рішень. Основні аспекти статуту продовжують обговорювати.

Чого вдалося домогтися з червня?

Дискусії тривають. Йдеться про розробку політичного компромісу. Проєкт, який ми презентували навесні, все ще обговорюють як альтернативу спецтрибуналу за лінією Генасамблеї та українському суду з опорою на національне законодавство. У групи при Раді Європи є ясний намір притягнути Путіна до відповідальності за злочин агресії.

Читайте також: У Гаазі обговорюють "трибунал для Путіна"

"Від результату виборів у США залежатиме успіх у створенні спецтрибуналу"

У листопаді у США відбудуться вибори президента. Попереду - зміна адміністрації. Як це позначиться на правовому і дипломатичному процесі?

Ми вже понад два роки не втомлюємося повторювати, що 5 листопада - ключова дата для всього світу. Від результату виборів у США залежатиме, чи виявиться новий інструмент правосуддя успішним чи ні. Можна очікувати, що адміністрація на чолі з Дональдом Трампом - у разі його перемоги - буде набагато менш прихильною до того, щоб притягнути Володимира Путіна до відповідальності за те, що він зробив не тільки проти України, а й проти стабільності в усьому світі.

Кандидатка від Демпартії США Камала Гарріс має правовий бекграунд: вона працювала генпрокуроркою Каліфорнії. Яка ймовірність, що в разі обрання на посаду президента вона буде активно продавлювати повістку зі спецтрибуналом?

Не можу говорити за віцепрезидентку Гарріс. Але давайте подивимося на ситуацію в макроперспективі. Якщо демократична адміністрація залишиться при владі, гадаю, Володимир Путін зрозуміє, що в нього немає жодного рішення, щоб здобути хоч якусь перемогу, і це змусить його вагатися і, можливо, навіть розглянути можливість якихось дискусій.

Перемога Гарріс на виборах стане потужним сигналом для Путіна, що все скінчено, тому що США - а отже, і Європа - не відмовляться від підтримки України, і шляху до перемоги в Росії просто не буде.

Якщо ж президентом буде знову обраний Трамп, це стане сигналом, що у Путіна - правильний розрахунок. Він продовжуватиме діяти дуже агресивно. Миру не буде, він продовжить нагнітати обстановку, намагаючись утримати, як мінімум, Донбас. Я щиро вірю, що Трамп дозволить Путіну будь-які кроки щодо України, а також - дестабілізувати Європу і послабити НАТО.

Радник Гарріс із нацбезпеки Філ Гордон 30 серпня зустрічався з главою офісу президента України Андрієм Єрмаком. Гордон говорив про націленість на "справедливий і міцний" мир в Україні. Як цей трек узгоджується із зусиллями Ради Європи щодо спецтрибуналу?

Думаю, що коментарі тих, хто говорить про мир, скоріше служать їхнім власним політичним інтересам, ніж реальній імплементації. Вважаю, починати треба з зусиль зі стабілізації, - щоб припинити вогонь, здійснити розведення сторін. Тоді протягом наступних кількох років можна буде переходити до дискусій про мир. Ми поки що далекі від мирних переговорів. Зрештою, у них мають бути зацікавлені обидві сторони. Зараз я просто не бачу, щоб це мало місце.

Читайте також: Що очікувати Києву й Москві в разі перемоги Гарріс на виборах у США?

"Ратифікація статуту МКС зближує Україну з ЄС"

Україна в серпні ратифікувала Римський статут - статут Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі...

МКС у 2023 році видав ордер на арешт Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за обвинуваченням у незаконній депортації дітей з окупованих районів України в Росію. На Путіні - клеймо правосуддя.

Але ратифікація Києвом статуту все одно не дає МКС можливості розслідувати злочин агресії. Для цього юрисдикцію суду мають визнати обидві сторони - як Україна, так і Росія...

Ратифікація статуту - дуже розумний політичний і практичний крок Києва. Він додає Україні авторитету і політичної сили, показує, що, будучи демократичною державою, вона хоче слідувати верховенству закону. Він наближає її до Європейського Союзу.

Київ під час ратифікації використав статтю 124. Це означає, що Україна сім років не визнаватиме юрисдикцію МКС у справах проти своїх громадян, пов'язаних із воєнними злочинами...

Стаття 124 завжди була спірною. Вона з'явилася в 1990-ті роки з подачі Франції, яка боялася притягнення до відповідальності своїх миротворців.

Але Україна - суверенна держава і має право висувати умови. Київ перебуває у стані війни. Стаття 124 дозволить "пилу осісти". Думаю, президент Володимир Зеленський вчинив дуже мудро, давши цю опцію політичним силам в Україні та водночас просунувши Київ на шляху до повнішого включення в сім'ю країн, які визнають МКС.  

Читайте також: Женевські конвенції. Застарілий інструмент міжнародного права?: 

МКС і проєкти спецтрибуналу - "паперові тигри"?!

Чи немає у вас відчуття, що не тільки будь-які проєкти щодо спецтрибуналу, а й суд у Гаазі - свого роду "паперові тигри"? Особливо, після візиту Путіна в Монголію. Адже та не заарештувала його за ордером прокурора Каріма Хана.

Те, що Монголія, країна-член МКС, нічого не зробила для арешту Путіна - це проблема. Ганьба, з політичного погляду. Вона втрачає авторитет, втрачає репутацію. Країна, по суті, порушила Римський статут.

Але, знову ж таки, Монголія межує з Росією і повинна була враховувати свої політичні перспективи в регіоні.

Чи можливі в зв'язку з цим якісь санкції проти Улан-Батора?

Щодо будь-якого члена МКС у разі порушень, у принципі, може бути догана, може бути попередження, якісь рухи в бік виключення з асамблеї держав-учасниць.

Чи застосують ці заходи до Монголії?

Ні, в даному випадку я не очікую цього. Візит російського президента зійшов йому з рук, але він - ізгой, загнаний у кут.

Нам постійно кажуть: "Путін ніколи не постане перед судом". Але справа не в цьому. Створюючи новий правовий механізм, ми повинні послати практичний, політичний і правовий сигнал: якщо глава держави незаконно вторгся в країну в складі ООН і вчинив акт агресії, то відповідальність неминуча.

Читайте також:30 років міжнародного правосуддя: від Мілошевича до Путіна 

"Мені казали, що до Тейлора не дотягнутися, але в підсумку він у в'язниці"

"Глобальна мережа підзвітності", неприбуткова організація, яку ви створили для відновлення справедливості для жертв воєнних злочинів, з квітня 2022 року опублікувала серію доповідей щодо Росії. У липні вийшов новий звіт про можливу роль Олександра Лукашенка у війні. Що ви хотіли сказати цією доповіддю?

Важливо розуміти, що Путін здійснив агресивне вторгнення в Україну. Але є й інші країни, які прямо допомагають і потурають цій агресії. Один із таких прикладів - Білорусь. Є ще Іран, Північна Корея і навіть - до певної міри - Китай.

Саме тому ми вирішили підготувати зразок обвинувального висновку - щоб показати, як Лукашенко може бути притягнутий до відповідальності за пособництво в агресії. Це - сигнал іншим главам держав по всьому світу.

Коли я виписував обвинувальний висновок щодо президента Ліберії, мені говорили: "Тобі ніколи не дотягнутися до Чарльза Тейлора". Але минуло кілька років, і Тейлора передали Спецсуду щодо Сьєрра-Леоне. Відбувся справедливий і відкритий процес, і тепер він проведе залишок життя у в'язниці. Так що, знаєте, у підсумку правосуддя працює.

Дивіться також: