Освіта за кордоном

28-річний Роман Горбик закінчив магістратуру за кордоном. Він вивчав журналістику в університетах Данії, Нідерландів і Німеччини. "Я повернувся з Європи іншою людиною. Життя за кордоном по-іншому калібрує твій світогляд і пришвидшує дорослішання", - розповів він у розмові з DW. Завдяки закордонному диплому його конкурентоспроможність на ринку праці виросла в рази, констатує молодий чоловік. Нині він працює науковим співробітником в університеті Седертерн у Стокгольмі.

Роман - один зі стипендіатів програми Erasmus Mundus. Ця програма фінансується ЄС і створена для країн Східного партнерства - Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та України. Українці в рамках програми можуть навчатися на більше як 140 магістерських та понад 40 докторських програмах за кордоном. У 2007-2012 роках стипендії Erasmus Mundus здобули понад 800 українських студентів, викладачів та дослідників, інформують у Представництві ЄС в Україні.

Окрім доступу до нових країн і знань, учасники Erasmus Mundus отримують пристойні стипендії: 1000 євро на місяць для магістрантів, 2800 євро - для докторантів. Конкуренція точиться жорстка, та українці не пасуть задніх. У 2013 році з усіх стипендій Erasmus Mundus, які Євросоюз надає країнам Східного партнерства, понад половину (94) вибороли українські студенти й науковці.

Освіта - не розкіш, а засіб пересування

Однак статистика пізнається в порівнянні. Академічна мобільність у країнах Євросоюзу в десятки разів вища. Для університетів ЄС діє інша програма - Erasmus. Торік у ній узяла участь рекордна кількість осіб - близько 253 тисяч, які поїхали на гостьовий семестр чи практику за кордон, повідомляє агенція dpa. Більшість стипендіатів обрали Іспанію. Популярні й університети Великобританії, Німеччини, Франції. У Єврокомісії Erasmus назвали найуспішнішою освітньою програмою ЄС і важливим інструментом боротьби з молодіжним безробіттям.

Україна не входить до ЄС, тож, освіта за кордоном - радше рідкість, яку можуть собі дозволити або заможні, або талановиті. Та невдовзі це може змінитися. У 2014-2020 роках у Євросоюзі діятиме нова програма Erasmus+, яку ще називають "Erasmus для всіх". Вона поєднає сім діючих програм у сфері освіти, науки та спорту, зокрема й Erasmus та Erasmus Mundus.

У рамках Erasmus+ надаватимуть більше стипендій. Закордонна освіта стане доступнішою і для українців, прогнозують опитані DW експерти.

Шанси українців на стипендії зростуть

Україна в Erasmus+ має статус партнера. У майбутньому українські студенти та науковці зможуть отримувати не близько сотні стипендій на рік, а тисячі, вважає проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Національного університету "Львівська політехніка" Юрій Рашкевич. Нещодавно він побував у Литві на офіційній презентації Erasmus+.

Ідеться про те, що українські університети зможуть більше співпрацювати з вишами ЄС, розвиваючи спільні магістерські й докторські програми. При цьому за умовами Erasmus+ 80% стипендій для навчання за спільними програмами отримуватимуть студенти з країн, що не входять до Євросоюзу.

Також більше студентів і науковців зможуть виїздити до закордонних університетів на навчання і стажування від 3 до 12 місяців. Прослухані курси їм зараховуватимуть в українських ВУЗах за європейською кредитною трансферно-накопичувальною системою (ECTS). Очікується, що такими можливостями у 2014-2020 роках скористаються понад 2 мільйони студентів зі всього світу, в тому числі близько 115 тисяч - із країн, що не входять до ЄС. Про це DW розповіли в національному Темпус-офісі в Україні, який координує виконання освітніх програм Євросоюзу.

Українці мають проявити активність

Ще один напрям Erasmus+ - підтримка проектів, які розвивають освітній потенціал. Проректор "Львівської політехніки" Юрій Рашкевич наводить приклад: 3-5 закордонних та українських університетів створюють спільний проект для розвитку нових методик викладання німецької мови. До німецького університету відряджають українських викладачів, які підвищують свою кваліфікацію. Водночас такий проект може отримати додаткове фінансування від ЄС, щоб відрядити за кордон і групу українських студентів, на яких випробують нові методики. Тобто викладацька і студентська мобільність створюється одночасно, в межах одного проекту. "Раніше таких можливостей не було", - каже фахівець.

У розмові з DW Юрій Рашкевич підкреслив, що тепер "усе залежатиме від активності українських університетів", зокрема укладання угод про партнерство із закордонними вишами. "Що більше наші університети укладатимуть договори про мобільність із закордонними, то більше заявок на фінансування спільних програм робитимуть закордонні університети. Відповідно тим більше стипендій зможуть отримувати українці", - резюмував експерт у розмові з DW.

Університети потребують більшої автономії

Водночас і Україна має зробити кроки, які полегшать доступ до освіти за кордоном, наголошують експерти. Зокрема ухвалити новий закон про вищу освіту й розширити в ньому автономію університетів.

Чинний закон про вищу освіту застарів і гальмує реформи, зокрема в плані мобільності викладачів та студентів, констатує проректор із наукової роботи та міжнародних зв’язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Василь Шинкарук. "У новому законі варто надати університетам право визнавати кваліфікації, здобуті за кордоном", - сказав експерт у розмові з DW.

"Процедура визнання в Україні кваліфікацій, здобутих за кордоном, залишається радянською", - констатувала менеджерка з аналітичної роботи Національного Темпус-офісу Жанна Таланова. З одного боку, роботодавці самі вирішують, чи підходить їм випускник із іноземним дипломом. З іншого, коли такі випускники повертаються до України й хочуть працювати у ВУЗах чи обіймати державні посади, їм доводиться визнавати свої дипломи у спеціальному державному відомстві. Це коштує чимало часу і грошей, каже Таланова.

Але хоча нині в Україні існують чотири зареєстровані законопроекти про вищу освіту, прогнозувати, коли буде ухвалено новий закон, поки що важко, підсумував Василь Шинкарук.