ЄС пригрозив Сербії та Косову "негативними наслідками"
3 червня 2023 р.Євросоюз пригрозив Сербії та Косово штрафними заходами за заворушення, що сталися наприкінці травня в населених переважно сербами північних районах Косова. Якщо не вдасться знизити напруженість у цьому регіоні, то ЄС вживатиме "рішучих заходів" із "негативними наслідками", йдеться в заяві високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, поширеній у суботу, 3 червня.
Що це можуть бути за заходи, у повідомленні не йдеться, однак, як зазначає агентство dpa, може йтися про скорочення фінансової допомоги, яку отримують обидві країни, котрі мають статус кандидатів на вступ до Євросоюзу. Крім того, ЄС може скоротити співпрацю з ними.
У Брюсселі очікують від сторін конструктиву
Говорячи про заворушення на півночі Косова, Боррель заявив, що "насильству можна було запобігти, і його не слід допускати в майбутньому". ЄС "наполегливо закликає Косово і Сербію негайно і без жодних умов розпочати деескалацію та утриматися надалі від риторики, що вносить розкол, і некоординованих дій", ідеться в заяві.
Читайте також: Туреччина направить до Косова миротворців на прохання НАТО
Владу в Приштині Євросоюз закликав тимчасово припинити силові акції неподалік від адміністративних будівель на півночі країни і якнайшвидше організувати в цьому регіоні нові вибори. Що стосується іншого боку конфлікту, то в Брюсселі очікують, що серби, які живуть у регіоні, візьмуть участь у цих виборах.
Крім того, ЄС закликав негайно розпочати формування об'єднання муніципалітетів із переважно сербським населенням, створити яке було вирішено ще кілька років тому під час мирних переговорів між Сербією і Косовим. Відсутність цього об'єднання в ЄС вважають однією з причин останніх заворушень.
Заворушення на півночі Косова після муніципальних виборів
29 травня у місті Звечан на півночі Косова сталися сутички між сербськими протестувальниками із силами міжнародного миротворчого контингенту KFOR. Унаслідок заворушень постраждало щонайменше 50 протестувальників і 41 службовець KFOR.
Конфлікт у регіоні загострився після того, як 26 травня в Косові вступили на посаду мери кількох міст, де більшість населення становлять серби. На муніципальних виборах, що відбулися у квітні, попри явку в 3,5 відсотка, перемогли представники косовських албанців, оскільки серби голосування бойкотували. Після того у Косові розпочалися протести, які переросли в сутички між спецзагонами й сербами. Сербія у відповідь привела армію в повну боєготовність.
Відносини Сербії й Косова погіршилися ще 2022 року, коли Приштина вирішила запровадити тимчасові документи для в'їжджаючих громадян Сербії й зажадала від сербської меншини поміняти старі сербські автомобільні номери на місцеві. На знак протесту косовські серби звели барикади, після чого влада Косова відклала запровадження нових правил.