Європарламент про Україну: ЄС зробить те, що не зробило НАТО

На саміті НАТО не прозвучало конкретики, на яку так сподівалися українці, тож головне завдання ЄС зараз - не повторити помилку союзників. Таку думку висловили депутати Європарламенту в середу, 12 липня, під час дебатів, присвячених Україні та російському вторгненню. 

"Ми маємо направити Путіну чіткий сигнал" 

Саміт Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі мав виправити історичну помилку саміту 2008 року в Бухаресті, але натомість став розчаруванням, заявила голова підкомітету Європарламенту з оборони та безпеки француженка Наталі Луазо. "Ніби деякі люди насправді не розуміють, що Альянс переживає історичний момент, - докірливо сказала вона. - Але Україна вступить до НАТО - тепер це вже питання часу, а не принципу". Євродепутатка назвала українську армію найбоєздатнішою та загартованою армією в Європі та закликала ЄС суттєво посилити та прискорити підтримку Києва заради ім'я миру, стабільності та безпеки на континенті.

"Ми повинні направити Путіну чіткий сигнал: Вільнюс - це не Бухарест, - зазначив депутат від Німеччини Сергій Лагодинський (Sergey Lagodinsky). - Вільнюські обіцянки - це не втіхи та відстрочки, як це було в Бухаресті, і не заохочення Путіна до завдання удару" . Тепер ЄС відповідає за те, щоб "дати українцям те, що багато хто з них втратив у ці дні", вважає він. А саме: Євросоюз має розпочати докладно та чітко спланований процес прийому України до своїх лав. "Ми вже почали його в парламенті, а тепер за нами має послідувати і Рада ЄС", - підкреслив Лагодинський. 

"Україну знову відправили до зали очікування, - нарікає бельгійський євродепутат Ґі Верговстадт. - Це не мудре рішення, оскільки у Росії складається враження, що можна продовжувати війну, а чим довше вона продовжуватиме війну, тим довше Україна буде поза НАТО". На думку колишнього прем'єр-міністра Бельгії, Євросоюз не може зробити такої помилки, тому Єврокомісії відразу ж після літніх канікул слід виступити з пропозицією розпочати переговори з Україною про її приєднання до ЄС. 

Читайте також: Реакції в Україні на саміт НАТО: фундамент безпеки чи невиправдані надії?

"ЄС потрібна своя армія" 

У тому, що Брюссель має намір розпочати переговори з Києвом до кінця 2023 року, немає жодних сумнівів, запевнив євродепутат із Франції Бернар Гетта. Північноатлантичний альянс на чолі зі США неправий у своїй нерішучості, тоді як на останньому засіданні Ради ЄС наприкінці червня було чітко заявлено "про бажання 27 держав-членів стати на бік людей, які зазнали агресії". Крім того, Гетта вважає, що надмірна обережність Вашингтона має спонукати країни Євросоюзу швидше рухатися до створення загальноєвропейської оборони, щоб у разі потреби захищатися самим. 

"Ми повинні втілити в життя ідею оборонного союзу, - погодилася з ним і депутатка із Бельгії Гілде Ваутманс. - Нам потрібна спільна армія". Вона також закликала Євросоюз подати Україні сигнал не такий сигнал, як у НАТО: "Ми не можемо просто сказати, що, ну, може, пізніше, може, наступного року... Ні, ми повинні зробити так, щоб війна закінчилася зараз, і це наш обов'язок". 

Чому Захід не може надати достатньо допомоги, щоб покласти край цій війні? Таке питання порушив литовський парламентар Броніс Ропе. "Щоразу, коли ми вживаємо недостатні дії, це означає, що відновлення України буде коштувати ще дорожче", - нагадав він. 

Читайте також: Саміт НАТО: "Амазон" - Україні, лавровий вінок - Байдену?

Направити російські активи на відновлення України 

Додаткові фінансові ресурси, терміново необхідні для допомоги Україні, мають надходити з експропрійованих російських активів, упевнений інший литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс: "Такий крок є не лише пропорційною відповіддю на агресію, а й цілком виправданою з точки зору загальної самооборони". 

З Ауштрявічюсом солідарний і європарламентар із Чехії Людек Нідермайєр: заморожені активи Росії на сотні мільярдів євро - це ті кошти, які насамперед мають бути використані для відновлення збитків від російської агресії в Україні, вважає він. "Я знаю, що це нелегко, але це не неможливо. І я розчарований, що ми не просуваємось у цьому питанні", - сказав він. І також закликав Євросоюз зайняти чітку позицію проти запрошення російських спортсменів на Олімпійськи ігри та "докласти великих зусиль, щоб уникнути неприйнятного та запобігти участі у змаганнях людей, які відкрито підтримують вбивства безневинних жителів України". 

Не допустити росіян на Олімпійські ігри 

Заклик не дозволити російським атлетам брати участь в Олімпіаді у Парижі звучав у залі засідань у Страсбурзі неодноразово. "Ми не можемо просто дивитися, як російські та білоруські спортсмени готуються до Олімпійських ігор", - зазначила євродепутатка з Чехії Міхаела Шойдрова. На її думку, Єврокомісія має виступити проти участі атлетів, які не критикують російську агресію. 

Шойдрова також поцікавилася, на якому етапі перебуває реалізація обіцянки глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) організувати міжнародну конференцію для повернення викрадених Російською Федерацією українських дітей. З цього питання висловилася і її землячка Діта Харанзова. "Нам потрібно зосередитися на реаліях війни, таких як викрадення українських дітей. Ми маємо робити набагато більше для їхнього повернення на батьківщину. Урсула фон дер Ляйєн обіцяла допомогти, ми чули, що була анонсована конференція на цю тему, але це було кілька місяців тому! Поки що нічого не сталося", - констатувала євродепутатка. Вона вимагає від ЄС негайного та конкретного плану того, "як ми допоможемо зупинити геноцид українського народу". 

Проти касетних боєприпасів та за "мир в усьому світі" 

Серед іншої критики на адресу Єврокомісії звучали закиди у "мовчанні ЄС про касетні боєприпаси", які Вашингтон пообіцяв Києву. Щодо цього раніше висловлювалася представниця зовнішньополітичної служби Євросоюзу Набіла Массралі: "Це питання мають вирішувати країни-постачальники боєприпасів та Україна, але загалом ми підтримуємо постачання боєприпасів, які дозволяють Україні захищатися". 

Були й традиційні для таких дебатів поодинокі заклики до припинення військової допомоги Україні. "Ми, ліві, говоримо "ні" цій війні, ми хочемо миру в усьому світі, а єдиний шлях до нього - це не озброєння, а дипломатія та політичні розв'язання конфліктів", - заявила депутатка з Німеччини Озлем Демірель (Özlem Demirel). 

Італійка Франческа Донато запитала, чи справді в Євросоюзі вважають правдоподібним закінчення війни з беззаперечним виведенням російських військ з України та затримання Володимира Путіна? "Чи готова Європа до постпутінського сценарію? Ви хочете нову Лівію в Росії? Ми знаємо, що США і НАТО цього не хочуть і не підтримають. Ризик того, що російські атомні бомби потраплять не в ті руки, занадто великий для Байдена", - вважає Донато. Від одного депутата навіть прозвучала заява, що "Україною керують військові злочинці", але вона викликала у залі сміх. 

Попри звичний формат представники Ради ЄС та Єврокомісії цього разу не брали участі в дебатах, хоча обговорювалися у в тому числі й ухвалені ними рішення. Багато депутатів були обурені тим фактом, що керівництво Євросоюзу віддало перевагу не дискусії в Європарламенті, а саміту НАТО у Вільнюсі.